У розділі VI Кодексу України про надра (ст.ст. 56-59) сформульовані ті заходи й вимоги, які спрямовані на охорону надр.
Основні вимоги в сфері охорони надр сформульовані в ст. 56 Кін. У випадку порушення вимог ст. 56 і інших вимог кодексу України про надра користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (припинено) або припинено органами Міністерства екології й природних ресурсів України, державного гірського контролю, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на це державними органами в порядку, установленому законодавством України.
Нормативно встановлено, що у випадку виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних нашарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних і інших об'єктів, які становлять інтерес для науки й культури, користувачі надр зобов'язані призупинити роботи на відповідній ділянці й повідомити об цьому зацікавлені державні органи. Рідкісні геологічні нашарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти й інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути визнані у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду. України. Законодавство України передбачає також заходи матеріального й морального заохочення користувачів надр, які стимулюють здійснення заходів щодо поліпшення використання надр і посилення їхньої охорони.
Керування в області використання й охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів держави по організації раціонального використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині й інших потребах господарського комплексу, охорони надр, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, організацій, установ і громадян у цій сфері.
Основними функціями державного керування в сфері геологічного вивчення, використання й охорони надр є:
- розподіл ділянок надр між надрокористувачами
- розпорядження відкритою геологічною інформацією.
- державна реєстрація й державний облік робіт з геологічного вивчення надр, затвердження запасів корисних копалин у Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин і Державному балансі запасів корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, занесене в Державний фонд родовищ корисних копалин, щодо кількості і якості запасів корисних копалин і властивих їм компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних і інших умов розробки родовища і його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин. Цей кадастр ведеться Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Своєрідним продовженням Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин є Державний баланс запасів корисних копалин. Він містить відомості про кількість, якість і ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення. У відповідності зі ст 44 Кін Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про розміщення родовищ, які мають промислове значення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, витрати й забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин. Він також ведеться Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
геологічний контроль і гірський нагляд за використанням і охороною надр.
Відповідальність за порушення законодавства про надра.
розділ 6 Кодексу України про надра, а також ст.ст. 26, 27 Кін; ст. 162'1 Кримінального Кодексу України; ст.ст. 57, 58 Кодексу України про адміністративні правопорушення.