Та інші

Важливим недоліком МВЛ другої половини ХХ ст. було те, що вся система роботи, яка висвітлювалась у методичних джерелах, була заполітизована. Головне завдання перед школою – комуністичне виховання молоді. Політика партії – керівництвом всіма виховними і навчальними процесами у державі. Виходить цілий ряд методичних листів МО. Кілька назвемо: “Поєднання навчання і виховання при вивченні мови і літератури в середній школі”(1964), “Факультативні заняття з української літератури в школі”(1971), “Вивчення української літератури в середніх загальноосвітніх школах за новою програмою”(1969), “Екранні посібники на уроках української літератури”(1971), “Організація самостійної роботи учнів на уроках української літератури в старших класах школи працюючої молоді”(1972) та інші.

На Україні ґрунтовно досліджувалося зародження, становлення і розвиток МЛ від часів Київської Русі й до сучасності. Наслідком тривалої праці стало видання фундаментальної монографії О.Р.Мазуркевича “Нариси з історії методики української літератури”(1961).

У подальшому посилена увага приділяється таким важливим аспектам методики, як удосконалення навчальних методів, посилення виховного спрямування шкільного курсу літератури, наукове осмислення та узагальнення передового педагогічного досвіду.

Р. – “Викладання літератури в середній школі” В.А.Нікольського та інші.

У повоєнні роки виходить цілий ряд досліджень російських методистів.

Р. виходить ”Методика літературного читання V-VII класах” Т.Ф.Бугайко, Ф.Ф.Бугайка, П.Волинського.

У післявоєнні роки помітно активізувалася методична робота як на союзному рівні, так і на республіканському.

Р. “Очерки по методике литературного чтения” М.О.Рибникової.

Р. “Методика преподавания литературы”В.Голубкова.

1940р. “Методика літературного читання в V-VII класах середньої школи” П.Волинського, А.Снєжкової. Названі роботи були направлені проти авторитарності у викладанні літератури, яка була характерна для 30-х років, підштовхували до пошуків нових шляхів роботи, які б засновувалися на уважному ставленні до дітей як до активної сили педагогічного процесу.

1950р. – “Методика викладання української літератури в V-VII класах (Літературне читання)” Т.Ф.Бугайко, Ф.Ф.Бугайка, П.Волинського. (1952р. – друге видання.)

1955р. – “Методика викладання української літератури в VIII-X класах середньої школи” (за ред. П.Волинського). Потім з’являється ціла низка праць, написаних у співавторстві з Ф.Бугайком: “Примірні уроки з літературного читання в 5 класі”(1956), “Майстерність учителя-словесника”(1963), “Бесіди з молодими словесниками про уроки літератури”(1967), “Олесь Гончар у школі”(1968, у співавторстві з П.Хропком), “Навчання і виховання засобами літератури”(1973) та інші.

1951. – “Про вивчення мови літературних творів у V- VII класах” М.І.Кудряшова;

1961р. – “Питання методики викладання літератури в школі. Збірник статей” За ред. М.І.Кудряшова;

1966р. – “Вивчення літературного твору в школі” Г.О.Гуковський;

1963р. – “Нариси з методики аналізу художніх творів” М.О.Корста;

1962р. – “Питання аналізу літературного твору в школі” за ред. Л.І.Тимофєєва;

Серед досягнень методики цього періоду відзначаються встановлення обсягу, змісту й структури літературної освіти учнів, створення стабільних підручників, вироблення нового типу навчального посібника для вчителів – переважно монографічного характеру з вивчення творчості окремого письменника в школі, удосконалення форм, методів, прийомів викладання літератури, поліпшення підготовки вчителів-словесників у пед. закладах. Недостатня увага приділялася дослідженням теоретичних аспектів, методичної спадщини розробці нових, активізуючих методів навчання, розвитку самостійного мислення і творчої уяви учнів, ефективності уроків, майстерності аналізу літературного твору.

Створюються посібники з актуальних проблем піднесення якості викладання літератури: “Проблемні завдання на уроках російської літератури” Н.М.Сафонової (1977); “Самостійна робота учнів над літературним твором” і “Взаємозв’язок методів навчання на уроках літератури” В.І.Золотникової (1978); “Літературно-мовний кабінет у школі”, “Письмові творчі роботи з української літератури у8-10 класах”, “Література і учнівська творчість” В.І.Цимбалюка (1975 - 1985); “Наукові основи підручника із літератури(4-10 кл.)”, “Вивчення елементів теорії літератури в 4-7 класах”, “Міжпредметні зв’язки на уроках укр. літератури(4-10 класи)” О.М.Бандури(19979 - 1984), “Наочність на уроках літератури” В.С.Гречинської (1985); “Естетичне виховання учнів у процесі вивчення української літератури”(1985), “Уроки позакласного читання в старших класах”(1988) Н.Й.Волошиної.

Основною проблемою на той час була і залишається до сьогодні проблема аналізу художнього твору. Від того, наскільки майстерно учитель керуватиме процес аналізу твору залежить ефективність роботи учнів і вчителя. Цій темі були присвячені дослідження: “Виховання навичок аналізу прозового твору” Н.Ф.Сафонової(1967); “Аналіз літературного твору” К.П.Фролової (1975); “Проблеми літературної освіти в середній школі” В.Р.Щербини

Високий рівень методики літератури дозволив створити в Україні ряд праць узагальнюючого характеру. “Методика викладання літератури в середній школі”(1978) В.Я.Неділька, “Українська література в школі” (1983)Є.А.Пасічника, друге видання якої було здійснене у 2000р.

На сучасному етапі працюють такі методисти: Н.Й.Волошина “Наукові основи методики літератури” 2002р (за її редакцією), Є.А.Пасічник, С.О.Жила ”Вивчення української літератури у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом”(2000), А.Градовський “І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”(Методичні аспекти вивчення української літератури у взаємозв’язках із зарубіжною)(1998), проблему викладання української літератури в профільних класах досліджує З.О. Шевченко, родинне виховання у центрі уваги Т.О. Яценко…