Алфавіт мови

Словник основних понять теми

План

1.Особливості організації виховної роботи в університеті.

2.Самовиховання та його значення.

3.Соціалізація особистості.

4.Студентське самоврядування та його роль у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу.

Перше питання – особливості організації виховної роботи в університеті – доцільно виділити такі його складові:

· значення терміна «виховання»;

· ідея всебічного гармонійного виховання;

· індивідуальний розвиток людини – основний показник прогресу;

· структура виховного процесу;

· мотиви виховання, їх залежність від потреб людини (ієрархічна піраміда потреб людини за А. Маслоу);

· принципи виховання: народності, демократичності, природо- відповідності, гуманізації, неперервності, індивідуалізації та диференціації, єдності виховання і життєдіяльності, етнізації, послідовності і систематичності, культуровідповідності.

·

Друге питання – самовиховання та його значення – розглядаємо за такою схемою:

· визначення самовиховання;

· соціальний характер самовиховання;

· принцип опори на позитивні емоції в самовихованні;

· основні методи самовиховання.

Третє питанні – соціалізація особистості – розкриваємо зміст поняття «соціалізація».

Соціалізація здійснюється через:

· виховання, яке є домінуючим, формує свідомість, розвиває особистість;

· пізнання навколишньої дійсності (навчання);

· оволодіння навичками і вміннями працювати в групі;

· культуру та культурні цінності (національні та загальнолюдські).

Розкриваючи поняття «соціальна роль», згадаємо слова В. Шекспіра: «Весь світ – театр, і люди в нім – актори, і кожен не одну зіграє роль».

Соціальна роль – це сукупність уявлень людини про те, як вона та її оточення повинні поводитись у певних обставинах.

Четверте питання– студентське самоврядування та його роль у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу – наголосити на змісті, формах роботи і завданнях, які вирішує студентське самоврядування:

· органи студентського самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, кервівника;

· органи студентського самоврядування мають дорадчий характер;

· у своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом університету;

· розкрити основні завдання студентського самоврядування;

· форми студентського самоврядування;

· вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів ВНЗ.

Готуючись до семінару та відповіді на дане питання, доцільно ознайомитися із практикою студентського самоврядування у Львівському банківському інституті УБС НБУ.

МАТЕРІАЛИ ДО ЛЕКЦІЇ "СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ"

У вступній частині лекції важливо наголосити, що проблеми самоврядування у закладах освіти набули значної ваги в кінці XX на початку XXI ст.» тобто в період становлення української суверенної незалежної, соціальної, правової держави. Чому ці питання набувають особливої уваги в сучасних умовах? На нашу думку, можна говорити про такі чинники.

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

Слід особливо наголосити, що ідеї демократизації суспільних відносин пронизують усі складові Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям" та Програми діяльності уряду "Назустріч людям", ними наповнено новий етап розвитку української національної економіки, освіти, науки, культури. Студентське самоврядування потребує подальшого розвитку і збагачення новітніми демократичними ідеями.

По-друге, інтеграція України у європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки, безумовно, глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації, адже згідно з принципами Болонського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студентство в усі часи виступало своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями соціальним прошарком населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів. Можна з повним правим розглядати молодь, особливо студентство, як "соціальний нерв суспільства".

Невипадково у зазначених вище програмних документах нової української влади головним стратегічним резервом соціальне-економічних реформ та духовно-культурних перетворень в Україні визначається молодь, озброєна освітою європейського рівня та вихована на демократичних здобутках сучасної цивілізації. Тому в нових умовах переходу до пості Індустріального розвитку України, формування інформаційного суспільства молодіжна політика української держави і, в першу чергу, забезпечення молоді права на освіту посідає пріоритетне місце.

По-четверте, студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

По-п'яте, опора на ініціативу, активну життєву позицію, європейські ціннісні орієнтації студентства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова української держави залежить від самосвідомості, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполегливої праці коленого молодого громадянина України.

Проте реальний стан в окремих вищих навчальних закладах далеко не відповідає проголошеним деклараціям, про студентське самоврядування. Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку нової влади. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом — це конкретний вияв демократизації вищої школи, утвердження її автономії.

Конкретні організаційні засади розвитку вищої освіти щодо підготовки фахівців, розширення доступу до вищої освіти громадян України, духовного відродження та розвитку української мови, надання автономії вищим навчальним закладам, оптимізації мережі вищих навчальних закладів, запровадження системи зовнішнього тестування, утвердження студентського самоврядування, розширення міжнародного обміну студентами та викладачами, збільшення державного замовлення на підготовку фахівців, надання потужної фінансової підтримки вищій освіті, боротьби з корупцією та хабарництвом викладені у виступі Президента України на засіданні підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України 24 березня 2005 р.

Виходячи з програм Президента та уряду України, підсумкова колегія Міністерства освіти і науки України визначила такі основні пріоритетні напрями діяльності у сфері освіти і науки на найближчий період: досягнення європейського рівня якості освіти, забезпечення доступності освіти, духовної зорієнтованості та демократизації освіти, соціального благополуччя науковців і педагогів, реалізації формули "щасливий учитель — щасливий учень", розвитку суспільства на основі нових знань.

Висвітлюючи друге питання, доцільно наголосити, що методологічні засади громадського самоврядування знайшли від ображення в Конституції України, а питання студентського самоврядування у Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту" та Концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI століття (Національна доктрина розвитку освіти, розд. V), інших нормативно-правових документах.

Проблему студентського самоврядування необхідно розглядати як конкретизацію, розгортання громадського самоврядування у вищих навчальних закладах. У лекції необхідно розкрити провідну ідею — демократичне суспільство не можна побудувати на засадах авторитаризму.

Значну увагу питанням студентського самоврядування приділено у доповіді Президента України на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України "Вища освіта і наука — найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку" (березень 2005р., м. Київ)та доповіді на Всеукраїнському форумі "Турбота про вчителя — надія на майбутнє" (травень 2005 р., м. Полтава), Президент наголосив на необхідності широкого залучення до управління навчальними закладами студентської молоді. Водночас він поставив завдання сміливо позбуватися у цій роботі формалізму та адміністрування.

Шляхи реалізації завдань щодо студентського самоврядування, визначені Президентом України, обговорено на зустрічі міністра освіти і науки України С.М. Ніколаєнка з представниками студентського самоврядування ЗО вищих навчальних закладів України (березень 2005 р.)- У виступах міністра та учасників зустрічі значна увага приділялася питанням матеріальної підтримки студентської молоді, нових підходів до формування стипендіальних фондів, залучення студентів до управління вищими навчальними закладами. Особливо наголошувалося, що без вирішення проблем студентського самоврядування не можна досягти європейського рівня освіти, готувати конкурентоспроможних фахівців.

Фундаментальні положення багатьох відомих педагогів і психологів України було покладені в основу практичної діяльності студентських колективів, і це сприяло переходу вищих навчальних закладів від авторитарної педагогіки до педагогіки співпраці й толерантності.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03,04.01 р, № 166 затвердило "Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах". У цьому Положенні визначається сутність студентського самоврядування, права та обов'язки студентів. Згідно з Положенням, самоврядування у вищому навчальному закладі — це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Належне місце в матеріалах лекції слід відвести питанню створення у вищих навчальних закладах органів студентського самоврядування, розвитку його основних напрямів. Вони покликані сприяти гармонійному розвитку особистості студента, формувати навички майбутнього організатора, керівника.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Незалежно від форм студентських об'єднань завдання їх однакові.

Згідно із ст. 38 Закону України "Провищу освіту", основними завданнями органів студентського самоврядування є:

· забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;

· забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

· сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

· сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

· сприяння діяльності студентських гуртків, товариств,

· об'єднань, клубів за інтересами;

· організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

· сприяння працевлаштуванню випускників;

· участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів — до вчених рад факультетів.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах е конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування е дієвою формою самовиховання.

Міністр С.М. Школаєнко відзначив, що Міністерство освіти і науки України зацікавлене в тісній співпраці зі студентським самоврядуванням щодо вирішення всього спектра питань — щодо стипендій, гуртожитків, оздоровлення, культурно-спортивної роботи. Він, зокрема, наголосив: "Ми будемо разом займатися проблемами підвищення якості знань, вихованням справжнього патріота для того, щоб ви отримали професію і освіту європейського рівня".

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському "суспільстві" крім загальноприйнятих законів, норм поведінки діють специфічні норми і правила, що визначають специфічні права і свободи, обов'язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру до органів студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем у навчанні, проведенні дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно реалізуються різні неформальні студентські ініціативи — так звані "молодіжні субкультури".

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських будівельних загонів (сьогодні виповнюється більше сорока років з часу його започаткування в Україні).

Доречно навести вражаючі показники цих студентських загонів. За час їх існування у студентських загонах працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок. Для студентів буде цікаво дізнатися, що студентські загони були школою громадянського становлення для багатьох знаних сьогодні науковців, громадських і політичних діячів України. Через студентські "університети" пройшли Голова Верховної Ради України, академік НАН України В, Литвин; Президент АПН України, академік НАН України В. Кремень; академік АПН України І. Зязюн; ректори вищих навчальних закладів — В. Бабак, О. Волков, М. Дмитриченко; заступник міністра МОН України А, Богомолов та багато ін.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, прав людини, прав національних меншин, свободи пересування, свободи отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Бо-ленського процесу, що стало одним з інструментів інтеграції України в Європу.

У лекції слід стисло зупинитися на основних принципах Болонського процесу (суть, завдання), заходах, що вживаються Міністерством освіти і науки України, вищими навчальними закладами для впровадження вимог Болонського процесу.

Важливо нагадати студентам, що в Україні більше ста вищих навчальних закладів беруть участь в експерименті із впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи контролю знань студентів.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі може забезпечити його довготерміновий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомасштабних навчальних програм. Мова йде про такі з них як "Історія Європарламенту", "Етапи євроінтеграції", "Європейський Союз та вектори зовнішньої політики України", "Політичні системи зарубіжних країн" тощо.

Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування зони європейської вищої освіти.

Належну увагу в матеріалах лекції слід приділити питанню створення у вищих навчальних закладах органів студентського самоврядування, розвитку його основних напрямів, що має сприяти гармонійному розвитку особистості студента.

Можна взяти для прикладу досвід Київського національного торговельно-економічного університету. У цьому навчальному закладі студентське самоврядування функціонує як система і процес реалізації прав, обов'язків та ініціатив студентства через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається Положенням про студентське самоврядування Б Київському національному торговельно-економічному університеті, постановами вченої ради, наказами ректора

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. У цьому закладі вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють Положення про студентське самоврядування, обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти, визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Окремо можна зупинитися на цікавому, продуктивному досвіді роботи благодійної організації "Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування "Універсітас" (Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження").

Зокрема, зазначеним фондом створено "гарячу лінію" "Студ-захист", У рамках проекту надаються консультації у двох напрямах: захист прав студентів і розвиток студентського самоврядування.

"Гарячу лінію" було засновано під час "помаранчевої революції" для громадського захисту студентів від можливих політичних утисків. Сьогодні сферу діяльності "Студзахисту" розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну підтримку у випадках, коли студент зазнає утисків за свої політичні погляди чи громадську діяльність, релігійну, національну, соціальну чи будь-яку іншу приналежність. Особлива увага приділяється запобіганню та вирішенню проблем, пов'язаних зі зміною навчального закладу, поновленням студентів, конкретизацією та роз'ясненням наданих студентам прав. Студенти отримують поради, як юридичне грамотно боротись із хабарництвом у ВНЗ, неякісним рівнем викладання.

Цей проект також покликаний узагальнювати проблеми в галузі студентського самоврядування. Конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази будуть спрямовуватись до профільних парламентських та урядових підрозділів.

Три українських вищих навчальних заклади, а саме Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, Вінницький національний технічний університет, Київський міжнародний університет спільно із Всеукраїнською студентською радою взяли участь у виконанні Європейського проекту за програмою Тетрив з метою вивчення та впровадження у вузах України європейської практики студентського самоврядування. На основі виконаного проекту підготовлені методичні матеріали „Європейська практика студентського самоврядування в університетах України" під редакцією професора Т.Б. Буяльської (Вінниця, 2005). Ці матеріали використані при укладанні методичних рекомендацій до лекції про студентське самоврядування.

Як засвідчують автори згаданих методичних матеріалів, ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії показало, що воно в основному зорієнтоване:

· на захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

· реалізацію студентських ініціатив у навчально-виховному процесі, а також в науковій» професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

· підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрацією забезпечення студентських прав і свобод відповідно до громадянських норм, що діють у суспільстві;

· співпрацю з державними та місцевими органами влади;

· організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

· створення нового інформаційного простору для студентів університету та зв’язок із світовими інформаційними джерелами.

Не вдаючись до історії становлення студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Європи, використаємо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.

Самоорганізація студентів Франції, Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Усі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних рад університету (Адміністративна рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до ради об'єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та ради в гуртожитках. Студенти, обрані до названих рад, обирають своїх представників до Національної ради з вищої освіти. Паралельно проходять вибори на рівні коленого навчального округу до Адміністративної ради Регіонального центру університетських та учбових справ.

Студентське самоврядування поширюється також на міжнародний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у європейському союзі студентів.

Важливо в лекції зосередити увагу на тому, що найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у Центральних радах університету пов'язана безпосередньо з питаннями прав та обов'язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та після дипломної перепідготовки тощо. Частка студентів у Адміністративній раді складає 20—25 % від загальної кількості членів ради (ЗО—60 членів ради);

· у Раді з питань навчання та університетського життя частка студентів складає 40—50 % студентів від загальної кількості членів ради {20—40 членів ради);

· у Науковій раді складає 7,5—12,5 % при загальній кількості членів ради від 20 до 40 членів ради.

Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін.) на регіональному або на національному рівнях.

На національному рівні сьогодні у Франції створені:

· Федерація загальних студентських асоціацій, яка включає 1400 асоціацій, об'єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти однопрофіяьних асоціацій;

· Організація сприяння та захисту студентів;

· Національна спілка студентів Франції, це єдина профспілкова студентська організація. Свою діяльність спрямовує на захист матеріальних та моральних прав студентів;

· Національна міжуніверситетська спілка — молодіжна організація.

Окремою формою студентського самоврядування у Франції є синдикати. Студентські синдикати організуються на університетських та регіональних рівнях, які об'єднуються у національні. Сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація студентських синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація дітей республіки, Національна конфедерація праці, Конфедерація студентів.

Студентське самоврядування у Великій Бриташї{студентські організації). Студентські організації у Великій Британії функціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.

Студентські ради виражають думки студентів щодо університету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби), друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті, керують спортивними клубами тощо* Голова студентської ради обирається членами студентської ради й отримує заробітну плату студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні кампанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити якнайширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі студентські ЗМІ не несуть відповідальності за прийняті рішення.

Доречно наголосити, що всі студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування» Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.

Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії — це Національна спілка студентів Об'єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 млн. студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.

Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім зазначених вище організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембриджського університету, Спілка студентів Бірмінгему, Студентська спілка Лондонського королівського коледжу та ін.

Навіть схематичне ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії засвідчує його глибокі демократичні традиції. Студентське самоврядування органічно пов'язане з динамічними процесами, що відбуваються у суспільному житті. Показово, що студентське самоврядування в зазначених країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку з боку держави.

З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академічна спільнота всебічно стимулюють залучення студентів до участі у формуванні навчального процесу» реалізації функцій управління закладами освіти, організації дозвілля та спортивно-культурної роботи.

Зміст студентського самоврядування має ґрунтуватися на основних засадах демократизації суспільства. Президент України В.А. Ющенко на підсумковій колегії,, звертаючись до учасників засідання, зауважив: "Ви навчаєте у вищих навчальних закладах не людину якоїсь професії. Ви творите громадянина". Водночас слід особливо наголосити, що формування свідомого громадянина можна здійснювати не на основі авторитарної педагогіки» а лише на основі педагогіки толерантності. Вищі навчальні заклади мають виховувати активних, свідомих громадян, патріотів України, а не заляканих конформістів. Залучення студентів до органів студентського самоуправління значною мірою сприяє їх громадянському становленню.

У лекції важливо звернути увагу на думки, висловлені міністром освіти і науки України С.М. Ніколаєнком на зустрічі з представниками студентського самоврядування вищих навчальних закладів (березень 2005 р., м. Київ)* Він, зокрема» підкреслив, що участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами — значний крок до демократизації вищої школи, становлення її автономії. А без цих складових "не буде необхідної європейської якості вищої освіти, не буде конкурентоспроможності наших випускників, конкурентної економіки".

"Наша співпраця виходить за межі навчального процесу, — підкреслив С.М. Ніколаєнко* — Це ще й освітньо-культурна діяльність, питання виховної, спортивно-масової роботи, підтримки діяльності студентських будівельних загонів організації харчування, побуту — безпосередня участь у житті вищих навчальних закладів. Ідеться про участь студентів у виборах керівників, в оцінці якості навчального та наукового процесів. Це буде комплексна співпраця".

У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов'язкову участь до 10 % представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів тощо.

Чотирнадцять років пройшло з часу, коли Україна розпочала відлік своєї нової історії як незалежної і суверенної держави. Зміна вектора суспільно-історичного розвитку змінює систему світоглядних орієнтирів українських громадян» Незалежна українська держава входить у світову спільноту, що передбачає формування у молоді нових пріоритетів, зокрема, гуманістичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот: справедливість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім'ю, батьківщину, родину та ін. Саме такі чесноти будуть сприяти реалізації думок, схожих на молитву, з передмови до книги видатного українського історика, вченого і громадського діяча М.С. Грушевського:

"...Стою перед горою дитинства, де за серпанковими видами цнотливо біліє стіна рідного дому, а з її білості батьківською любов'ю дивлюсь на світ Шевченка і Франка, і бачу в їх очах мою Україну, Бачу, як рушники пливуть у барвистих переливах, як Дніпро, і хлібосольне єднають два береги»,., а на зріднених берегах стоїть і виростає народ, право на життя та українське ім'я якому виборювали його рятівники — син наддніпрянського кріпака та галицької жінки Тарас і син наддніпрянського коваля та підгірської селянки Іван, їх образом народ висвятив у хатах найпочесніше місце, тому ми виростали з цими іменами, як з іменами мами ї батька.

У твердження України як демократичної держави є одночасно духовним, політичним, соціальним і культурним утвердженням громадян, здатних керуватись не суб'єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію — Конституцію, Основний Закон України як незалежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування покликані забезпечити переорієнтацію освітньо-виховного процесу на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в європейське співтовариство.

У лекції мають бути вказані чіткі застереження щодо надмірного контролю та втручання в роботу органів студентського самоврядування з боку адміністрації вищого навчального закладу. Водночас студентам слід надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних та методичних засад студентського самоврядування.

Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні, На державному рівні органи студентського самоврядування об'єднуються у Всеукраїнську студентську раду. Варто зазначити, що доцільність участі в цій організації визначають самі студенти через органи студентського самовряду вання.

Всеукраїнська студентська рада, згідно з Положенням про Всеукраїнську студентську раду при МОН України, є консультативно-дорадчим органом цри Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою повніше враховувати позиції студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

Головними завданнями Всеукраїнської студентської ряди є:

· сприяння розвитку студентського руху в Україні, в тому числі розвитку у вищих навчальних закладах України студентського самоврядування;

· забезпечення постійного зв'язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів;

· аналіз суспільних процесів у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів, розроблення та внесення за результатами такого аналізу пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам Місцевого самоврядування всіх рівнів;

· участь у підготовці та розробці пропозицій до нормативно-правових актів, програм з найважливіших питань суспільного становища, правового і соціального захисту студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів України;

· участь у підготовці та реалізації заходів, спрямованих на розв'язання соціально-екояомічних, правових, освітніх, культурних та інших проблем студентської молоді, молодих спеціалістів;

· сприяння розширенню регіонального, всеукраїнського та міжнародного співробітництва у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді;

· сприяння формуванню правового громадянського суспільства в Україні, духовному та фізичному розвитку студентів, вихованню у них патріотизму;

· сприяння формуванню громадянської свідомості студентів» що ґрунтується на національних інтересах держави та загальнолюдських цінностях.

Згідно з Положенням органами Всеукраїнської студентської ради є;

· Конференція;

· Всеукраїнська студентська колегія;

· Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії;

· Регіональні студентські колегії (Ради);

Існування такої структури дає можливість на загальнодержавному рівні представляти інтереси студентства. Іншими словами. Всеукраїнська студентська рада — це інструмент, через який думка та проблема окремого студента може бути почута органами державної влади. Існування Всеукраїнської студентської ради дає можливість брати участь у прийнятті рішень, які турбують студентство, ще в процесі його розробки, а також після його прийняття дає можливість прослідкувати за його виконанням. Рада є великою комунікаційною спільнотою, яка має надавати інформаційні канали не тільки для влади і студентства, але бути ланкою між студентством і суспільством в цілому.

Студентам слід пам'ятати, що їхня пасивність у сфері студентського самоврядування може бути причиною неефективної діяльності органів студентського самоврядування у навчальному закладі. Тобто, якщо студент не знає про самоврядування, це означає, що не тільки самоврядування погано працює, але й те, що студент не цікавиться цією проблемою. Якщо студент дізнається, що у Всеукраїнській студентській раді від його ВНЗ представлена непорядна людина, або представлена через недемократичний механізм, то це через те, що знову ж таки не цікавився.

У таких випадках потрібно йти до органу самоврядування і через існуючі процедури переобирати таких осіб, оскільки питання представництва в компетенції САМИХ студентів, які САМІ УПРАВЛЯЮТЬ цими процесами, тобто здійснюють функцію САМОВРЯДУВАННЯ, і якщо цей принцип порушується, то Всеукраїнська студентська рада буде заявляти про це на рівні держави.

Це ще раз засвідчує, що тільки активна участь студентів в органах студентського самоврядування надаватиме поштовх і подальшому розвитку цієї форми самоорганізації. Це закладає підвалини сприйняття студентом суспільної моделі. Паралель з державою: якщо ви не цікавитесь політикою, то політика цікавиться вами, причому вже не питаючи вашої думки.

Ініціатива створення Всеукраїнської студентської ради є спільною ініціативою студентських лідерів та Міністерства освіти і науки України.

Унікальність Всеукраїнської студентської ради випливає з виняткового статусу, якого не має жодна громадська організація, що займається питаннями студентства. Ця винятковість полягає у тому, що об'єднання органів студентського самоврядування набуло статусу дорадчого органу при Міністерстві освіти і науки України.

29 травня 2005 р. відбулась установча конференція Всеукраїнської студентської ради, на якій були присутні більше 250 представників органів студентського самоврядування з 215 вищих навчальних закладів України. Якщо порівняти із сусідньою державою Польщею, то там існує Студентський парламент республіки Польща, який теж був спершу створений як консультативно-дорадчий орган при Міністерстві освіти. Сьогодні діяльність цієї організації відображена у законодавстві про вищу освіту і вона має досить широкі повноваження у сфері студентського самоврядування.

На установчій конференції було обрано 35 членів Всеукраїнської студентської колегії з регіонів України. Також було прийнято рішення про створення профільних комісій, відповідальних за ті сфери, що турбують студентство, а саме: комісія з питань освіти та науки, комісія зі спорту та туризму, комісія з міжнародних зв'язків, комісія з інформаційних питань, комісія з культурно-масової роботи» комісія з юридичних питань, соціально-економічна комісія, комісія з розвитку студентського самоврядування, комісія з реформування освіти, комісія з питань працевлаштування.

Персональний склад комісій буде сформовано із складу ради на наступній конференції, яка відбудеться восени 2005 р,

У свою чергу Всеукраїнською студентською колегією обрано Секретаріат Всеукраїнської студентської ради.

За короткий час існування до ВСР надійшло багато різних пропозицій та звернень щодо студентських проблем. Крім цього ВСР вдалося організувати літній відпочинок студентам, які перебувають на диспансерному обліку, стажування для студентських лідерів у Польщі, а також були розроблені пропозиції з удосконалення процедури видачі студентських квитків. Рішення, розроблені на підставі пропозицій ВСР щодо студентських квитків, мають вступити в дію з 2006/2007 навчального року. Серед основних намірів Ради на найближчий час — надання ширших повноважень органам студентського самоврядування у ВНЗ і як наслідок — залучення якомога більшої кількості студентів до участі в студентських організаціях; отримання позитивного міжнародного досвіду та імплементація його в Україні; представництво Всеукраїнської студентської ради в Європейському студентському союзі.

Щодо участі студентів у Всеукраїнській студентській раді та детальнішого знайомства з нею рекомендується відвідати інтернет-сторінку, зв'язуватись із Секретаріатом та/або безпосередньо з членами Ради та членами Всеукраїнської студентської колегії.

І на останок скажемо, що сьогодні в Україні створено низку молодіжних громадських організацій. Серед них: Всеукраїнська студентська рада, Українська асоціація студентського самоврядування, Асоціація правозахисник організаторів студентів України, Національна скаутська організація України "Пласт".

1. Виховання – процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьої об’єктивних і суб’єктивних факторів. У широкому розумінні виховання – це вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадському й культурному житті суспільства.

2. Гуманізм (від лат. humanus – людський, людяний) – 1) Система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність. 2) В історичному аспекті гуманізм – прогре­сивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження (ХІV – ХVІ ст.), спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей. Видат­ними представниками гуманізму були Леонардо да Вінчі, Т. Кампа­нелла, Дж. Бруно, Ф. Петрарка, Т. Мор, Ф. Рабле, Я. А. Ко­менський, М. Коперник та ін. В Україні гуманістичними ідеями були пройняті суспільно-політичні погляди Івана Вишенського, учення социніан (протестантської течії католицизму).

3. Демократизація освіти – принцип реформування освіти в Україні на демократичних засадах, який передбачає децентралізацію, регіоналізацію в управлінні освітою, автономізацію навчально-виховних закладів у вирішенні основних питань діяльності, поширення альтернативних (приватних) навчально-виховних закладів, перехід до державно-громадської системи управління освітою (участь батьків, громадськості, церкви), співробітництво учитель – учень, викладач – студент у навчально-виховному процесі.

4. Діалог у навчанні – форма педагогічної взаємодії викладача – студента в умовах навчальної ситуації, у ході якої відбувається інформаційний обмін, взаємний вплив і регулюються відносини. Специфіка навчального діалогу визначається цілями, умовами та обставинами взаємодії.

5. Діяльнісно-особистісна концепція виховання стверджує, що дієвим виховання є лише тоді, коли дитина включається в різноманітні види діяльності і оволодіває суспільним досвідом завдяки ефективному стимулюванню педагогом її активності в цій діяльності.

6. Духовність – індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, діяти «для інших». Під духовністю переважно розуміють першу з цих потреб, під душевністю – другу. Душевність характеризується добрим ставленням особи до людей, які її оточують, увагою, готовністю прийти на допомогу, розділити радість і горе. З категорією «духовність» співвідноситься потреба пізнання світу, себе, смислу і призначення свого життя. Людина ду­ховна в тій мірі, в якій вона задумується над цими питаннями і прагне дістати на них відповідь. Втрата духовності рівнозначна втраті людяності. Форму­вання духовних потреб особистості є найважливішим завданням виховання.

7. Здоров’я – це свобода від болю у фізичному тілі, стан благополуччя; свобода від пристрасті та негативу на емоційному рівні, що виражається динамічним станом безтурботності і незворушності; свобода від егоїзму в ментальній сфері, що веде до повного єднання з Істиною (за Дж. Вітулкасом, американським лікарем). Здорова людина поєднує в собі риси любові, мудрості, правди і творчості.

8. Національне виховання – це історично зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. Національне виховання – це виховання підростаючих поколінь у дусі українського виховного ідеалу на багатовікових традиціях. Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу. Основні принципи національного виховання – гуманізм, демократизм, народність, єдність родинного і шкільного впливу, природовідповідність, виховання у праці, самодіяльність учнів.

9. Педагогіка співробітництва – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію й гуманізацію педагогічного процесу. Педагогіка співробітництва – спільна діяльність учителя та учнів, викладача і студентів, що ґрунтується на взаєморозумінні й гуманізмі, на єдності їхніх інтересів і прагнень, метою якої є особистісний розвиток школярів у процесі навчання й виховання.

10. Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої педагог організує детальний розгляд учнями чи студентами окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнем чи студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними засобами навчання, обчислювальною технікою. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою предмета.

11. Рейтинг (від англ. rating – оцінка, порядок, класифікація) – термін, який означає суб’єктивну оцінку якогось явища за заданою шкалою. За допомогою рейтингу здійснюється первинна класифікація соціально-педагогічних об’єктів за ступенем вираження спільної для них властивості (експертні оцінки). У педагогічних науках рейтинг служить основою для побудови різноманітних шкал оцінок, зокрема при оцінці різних сторін навчальної і педагогічної діяльності, популярності чи престижності професій серед молоді тощо. Одержувані при цьому дані звичайно мають характер порядкових шкал.

12. Самовиховання – систематична й свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних рис волі й характеру, усунення негативних звичок. Результат самовиховання перевіряється практикою життя. Пов’язане зі самоосвітою. Потреба в самовдосконаленні виникає в громадській, трудовій і навчальній діяльності, коли досягнуто певного рівня свідомості й самопізнання, вироблено здатність до самоаналізу й самооцінки, коли усвідомлюється необхідність відповідності особистих якостей поведінки вимогам суспільства. Є різні форми й методи самовиховання: самокритика, самопереконання, самонавіювання, самопримус, самообов’язок, само­перемикання, емоційно-мислене перенесення у становище іншої людини тощо; спираючись на внутрішні стимули самовиховання, людина повинна організовувати систему засобів, які змушують її працювати над собою.

13. Фасилітація соціальна – стимулюючий вплив поведінки одних людей на діяльність інших, у результаті чого ця діяльність стає активнішою, вільнішою і розкутішою.

14. Цінності – те, що людина особливо цінує в житті, чому надає особливий, позитивний життєвий смисл.

Рекомендована література:

1. Алексюк A. M. Концепція вихідних засад демократизації навчального процесу в освітніх закладах України // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997. – С. 58–77.

2. Баран Р. М. Раціональні прийоми самостійного навчання. – Львів: ЛБІ НБУ, 2001. – 110 с.

3. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997. – С. 78–112.

4. Васянович Г. П. Педагогічна етика: Навчально-методичний посібник. – Львів: «Норма», 2005. – 344 с.

5. Гіптерс З. В. Економічна освіта молоді в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть: теорія, досвід, персоналії. Монографія. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 219 с.

6. Гіптерс З. В. Культурологічний словник-довідник. –К.: ВД «Професіонал», 2006. – 328 с.

7. Гіптерс З. В. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – Київ: ЛІБС УБС НБУ, 2007. – 149 с.

8. Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 494 с.

9. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

10. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.). – К., 1994.

11. Кононенко П. Концепція національної системи освіти // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997.– С. 23–57.

12. Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи-родини // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997. – С. 122–132.

13. Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта України. – 2004. – № 6. – С. 4–5.

14. Концепція науково-дослідної діяльності Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 1998-2010 pp. // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – № 5. – С. 20–29.

15. Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення: Матеріали доповідей і повідомлень на науково-методичній конференції, 20–28 березня 1991 р. / За ред. В. В. Сагарди. – Ужгород, 1991.

16. Кремень В. Г. Современные общецивилизационные тенденции развития и их влияние на систему образования // Высшее образование: проблемы и перспективы развития. – К., 1995.

17. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.– 486 с.

18. Луговий B. I. Управління освітою: Навчальний посібник. – К., 1997.

19. Майборода В. Концепція шляхів демократизації управління освітою в Україні // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997. – С. 42–57.

20. Погрібний А. Освіта в Україні: час демократизації, час реформ // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: «Школяр», 1997. – С. 5–22.

Алфавіт будь-якої мови програмування є підмножиною символів (літер), представлених у спеціальній таблиці ASCII.

Зазвичай алфавіт складається з 52 великих і малих літер, 10 десяткових цифр та спеціальних символів, таких, скажімо як ²+², ²-², ²*², ²>². Алфавіт мови входить до стандартного (напередвизначеного) оточення мови (standard language environment), для того щоб різні реалізації одної мови (транслятори) були однаковими з точки зору обміну текстами мови.