пропущено
абсолютною оцінкою розраховують також і відносну ефективність господарювання, представлену насамперед рентабельністю, відносною прибутковістю.
По економічному змісті і методам розрахунку показники рентабельності можна розділити на три основні групи.
Показники рентабельності першої групи розраховуються як відношення прибутку до обсягу продажів. У залежності від того, яка саме прибуток коштує в чисельники відносини, розрізняють наступні показники рентабельності цієї групи:
;;;
У закордонній господарській практиці ці показники називають рентабельністю продажів або маржею прибутку (комерційною маржею). Економічний зміст цих показників складається у відображенні питомої ваги прибутку (доходу) у кожнім карбованці обсягу продажів. Ріст рентабельності продажів означає більш ефективне ведення господарства. Одночасно ці показники служать орієнтиром в оцінці конкурентноздатності продукції підприємства. Зниження показників рентабельності продажів свідчить, як правило, про падіння попиту на продукцію.
|
|
За допомогою факторного аналізу можна оцінити вплив змін рентабельності за рахунок факторів зміни ціни продукції і її собівартості особистих матеріальних витрат, а також на основі розрахунку рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру і характеру авансованих засобів: усі виробничі активи підприємства, інвестований капітал (власний платозаемный), акціонерний капітал:
Названі показники досить зручні для практичного застосування. Вони відповідають інтересам різних учасників. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів; потенційних інвесторів і кредиторів – віддача на инвестируемый капітал; власників і засновників – прибутковість акцій.
У третій групі показників при розрахунку рентабельності замість прибутку в розрахунок приймається чистий потік коштів:
Дані показники дають представлення про ступінь можливості підприємства забезпечувати кредиторів, позичальників і акціонерів пропущене
Використовуються в аналізі й інші показники рентабельності (прибутковості, прибутковості). Прибутковість підприємство з виробництва продукції розглядається і як добуток величини продуктивності на коефіцієнт співвідношення цін одиниці продукту й одиниці ресурсу. І нарешті, останнє співвідношення становить самостійний інтерес. Його звичайно називають фінансовою продуктивністю (дефлятором ціни) у силу того, що воно характеризує міру відшкодування додаткових витрат у ціні реалізованої продукції в результаті збільшення (зменшення) витрат за рахунок росту (зниження) цін на ресурси. Підприємства найчастіше звертають головну увагу на проблеми за змінами так називаної промислової, виробничої продуктивності і намагаються знизити роль зовнішнього фактора або фінансової продуктивності.
|
|
Однією з умов підприємства є розширення ринку збуту продукції, здійснюване, якщо це вдається, за рахунок зниження ціни товару при збереженні або навіть підвищенні якості. У всякому разі, в умовах конкуренції підприємство не прагнути підвищувати ціни на свою продукцію. При відносній незмінності цін на споживані ресурси роль дефлятора цін у збільшенні прибутковості невелика. Це сприяє переключенню уваги виробника на внутрішні ресурси, зниження матеріалоємності і трудомісткості продукції, підвищення фондовіддачі, продуктивності праці як головних важелів росту прибутковості.