ОП Фармація, Лабораторна діагностика Відповіді на КП

Литература

ЛЕКЦИЯ 11. Райдер

Райдер — список технических и бытовых требований, предъявляемых артистом к организатору гастролей. Он составляется для передачи информации о технических условиях выступления и бытовых требованиях артиста. Соответсвенно райдеры условно разделяют на технические и бытовые. Мы рассмотрим только первую разновидность.

Технический райдер — рабочий документ, содержащий информацию о необходимом звуковом и световом оборудовании и его количестве, которое должен предоставить устроитель, а также информацию об оборудовании, которое будет предоставлено самим артистом. Кроме того, документ должен содержать план сцены (stage plan) с размещенным на ней музыкальным оборудованием и наглядной схемой его коммутации. Обычно он выполняется в виде произвольного эскиза. Указываются места размещения артистов, микрофонов и микрофонных стоек, музыкальных инструментов, инструментальных усилителей, мониторных систем. Это позволяет сократить время проверки оборудования перед концертом (soundcheck).

Патч-лист (patch-list) — коммутационная схема. Эта часть документа содержит список источников звука на сцене, способ их коммутации к каналам микшера и приборы обработки этих каналов.

В следующей таблице приведен примерный вид патч-листа:

№ канала	Instrument (инструмент)	Source (источник)	Insert (инд. обработка)
	Kick	Mic Shure SM91	Gate
	Snare	Mic Shure SM57
	Bass	Line XLR	Compressor
	Guitar	Mic Shure SM57
	Key2 left	Line/D-box
	Key2 right	Line/D-box
	Guitar Vox	Mic Shure SM58 beta
	Lead Vox	Mic Shure SM58
	Bass Vox	Mic Shure SM58

В первой колонке указан номер канала микшера. Во второй — инструмент, в третьей — источник звука, в четвертой — индивидуальная обработка канала микшера.

Дополнительно указываются требования к оборудованию: суммарная мощность системы, приборы обработки звука, количество мониторных линий, дополнительные мониторы на сцене («прострелы») и т.д.

Содержание документа должно быть ясно и понятно техникам всех степеней квалификации. К техническому райдеру обязательно должен прилагаться поименный список всех ответственных лиц (музыкантов, инженеров) с указанием номеров их телефонов и адресов электронной почты.

Володин, А.В. Электронные музыальные инструменты / А.В. Володин. — М.: Музыка, 1979. — 148 c.

Выходец, А.В. Радиовещание и электроакустика. / А.В.Выходец. —

М.: Радио и связь, 1989. – 215 c.

Загуменнов, А.П. Plug-ins. Встраиваемые приложения для музыкальных программ / А.П.Загуменнов — М.: ДМК, 2000. — 58 с.

Кубат, К.К. Звукооператор / К.К. Кубат — М.: Энергия, 1978. — 426 c.

Меерзон, Б.Я. Акустические основы звукорежиссуры / Б.Я.Меерзон — М.: Аспект-Пресс, 2004. — 437 c.

Медников, В.В. Основы компьютерной музыки / В.В.Медников —

Санкт-Петербург: БВХ-Петербург, 2002. — 269 c.

Радзишевский, А.В. Компьютерная обработка звука / А.В.Радзишевский — М.: Нолидж, 2000. 159 c.

Ивановский, А.С. Звукообрабатывающие системы: учебно-метод. пособие / А.С. Ивановский. — Минск: Современные знания, 2006. — 50 с.

Ивановский, А.С. Звукозаписывающее оборудование [Электронный ресурс]: метод. пособие / А.С. Ивановский. — Минск: Современные знания, 2009. — 60 с.

Л екції №9 Електробезпека

В.Ц. Жидецькийст.ст. __________

1. Безпечність виробничого устаткування — це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією.

2. Безпечність виробничого процесу — це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

3. В процесі експлуатації устаткування не повинно забруднювати навколишнього середовища шкідливими речовинами вище встановлених норм та створювати небезпеку вибуху чи пожежі.

4. Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричинювати вибухи та пожежі.

5. У відповідності з ГОСТ 12.3.002-75 безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічну та техноло­гічну документацію.

6. Причинами аварій (вибухів) балонів із зрідженими, стисненими та розчиненими газами є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні (дефекти зварних швів, різьби вентиля, горловини балона); перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норму; нагрівання балона під дією сонячних променів, нагрівальних приладів, відкритого вогню, надзвичайно швидкого наповнення газом; падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом; швидкий відбір газу з балона, який може викликати іскри у струмені газу; попадання масла на вентиль кисневого балона та інші.

7. Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

8. Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове дотор­кання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

9. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу

10. Електротравма — це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.

11. За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

12. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.

13. Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:

14. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:

I — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;

II — судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);

IV — клінічна смерть.

15. Клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває б—8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.

16. біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.

17. Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза

18. Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза); припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання; електричний шок (своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводжується розладами кровообігу, дихання, обміну речовин і т. п.). Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищеназваних причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до діб. При тривалому шоковому стані, зазвичай, настає смерть.

19. Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).

20. До роботи на електроустановках допускаються особи не молодші 18 років, які про­йшли інструктаж та навчання з безпечних методів праці, перевірку знань правил безпеки та інструкцій відповідно до займаної посади та кваліфікаційної групи з електробезпеки, і які не мають протипоказів, визначених Міністерством охорони здоров'я України.

21. З метою профілактики професійних захворювань, нещасних випадків та забезпечення безпеки праці працівники, що обслуговують діючі електроустановки в обов'язковому порядку проходять попередній (при прийнятті на роботу) та періодичні (термін обумовлений професією та характерис-тикою роботи) медичні огляди.

22. Організаційні та технічні заходи електробезпеки

.Для забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках належить вико­нувати наступні

організаційні заходи: призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт; оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт; організація нагляду за проведенням робіт; оформлення закінчення робіт, перерв у роботі, переведення на інші робочі місця.

До технічних заходів, які необхідно виконувати в діючих електроустановках для забезпечення безпеки робіт належать:

— при проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках чи поблизу них: вимкнення установки (частини установки) від джерела живлення електро­енергії; механічне

блокування приводів апаратів, які здійснюють вимкнення, зняття запобіжників, від'єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи, що унеможливлюють випадкову подачу напруги до місця проведення робіт; встанов­лення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин, що залишаються під напругою і до яких у процесі роботи можливе доторкання або наближення на недопустиму відстань; встановлення заземлення (ввімкнення заземлювальних ножів чи встановлення переносних заземлень); огородження робочого місця та вивішування плакатів безпеки (наприклад «Не вмикати! Робота на лінії» на приводах роз'єднувачів);

— /іри проведенні робіт на струмопровідних частинах, які знаходяться під напругою та поблизу них: виконання робіт за нарядом не менш ніж двома праців­никами із застосуванням електрозахисних засобів, під постійним наглядом, із забезпе­ченням безпечного розташування працівників, використовуваних механізмів та пристосувань.

23. Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії електричного струму; надання йому необхідної долікарської допомоги.

Звільнення потерпілого від дії електричного струму. При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії вагомо залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму — це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий за допомогою найближчого вимикача, рубильника, чи іншого апарата для знеструмлення

Надання долікарської допомоги. Після припинення дії електричного струму на людину необхідно викликати лікаря, однак до його прибуття слід надати потерпілому необхідну допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий. Для оцінки стану потерпілого перевіряють наявність у нього свідомості, дихання, пульсу. Потерпілий, після звільнення від дії електричного струму, може перебувати, як правило, в одному з трьох станів:

— при свідомості;

— непритомний, однак у нього є дихання та пульс;

— в стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не прощупується пульс). Якщо потерпілий при свідомості, то його слід покласти на підстилку із тканини

чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що стискає та перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, слід дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати лице холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити ]5—20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.

24. Захист від статичної електрики

25. Захист від атмосферної електрики(блискавки)

26. Граничні або допустимі значення струмів та напруг