Тема: методи окисно-відновного титрування

Література

Висновки

Незважаючи на певні переваги в порівняні з концепціями циклічного розвитку соціокультурного процесу, запропонованими О. Шпенглером та А. Тойнбі, теорія П. Сорокіна також не позбавлена вад. Ці недоліки є спільними для всіх концепцій хвилеподібної інтерпретації динаміки соціальної сфери.

По-перше, на відміну від фізичних коливань і хвиль і навіть біологічних ритмів соціальні системи характеризуються значно більш високим ступенем стохастичності, мінливості, що робить дуже важким параметрирувати їх у термінах «амплітуда», «фаза», «період». У порівнянні з біологічними системами, соціальні мають більш тривалий період флуктуації. По-друге, структури та темпи соціокультурних процесів різноманітні і не можуть бути описані формулами гармонійних коливань. По-третє, треба наголосити, що хвилеподібні процеси не можуть бути віднесені до суспільства, культури «у цілому». Те, що прийнято називати суспільством та культурою, являються узагальнюючими категоріями для позначення безлічі об’єктів, процесів, подій. Одні з них утворюють стійкі системи зв’язків, інші - нестабільні утворення, які не можна назвати системами у строгому смислі цього слова.

Поряд із цим не треба забувати, що дослідження ритмічних процесів в організмах і тим більше соціокультурних системах тільки починається. Певною мірою вивчений добовий період коливань, значно менше даних існує про місячні та рокові інтервали. Майже нічого невідомо про більш довгі хвилі - від 5 років і більше.

Питання для самоконтролю

1. Визначте особливості антропологічного, філософського та соціологічного підходів до визначення поняття культура.

2. Як тлумачиться термін культура в сучасній соціальній антропології?

1. Перелічите основні компоненти культури.

2. Проаналізуйте основні підходи щодо співвідношення понять культура та цивілізація.

3. Сформулюйте сучасні проблеми динаміки культури в соціальній антропології.

4. Які зміни відбуваються в дослідницьких акцентах у сучасних проблемах динаміки культури в соціальній антропології?

Чому однією із центральних тем соціальної антропології продовжує залишатися уніморфність та різноманіття?

8- Що таке соціокультурний процес? Перелічите основні елементи соціокультурного процесу.

9. Назвіть спільні риси, які об'єднують представників цивілізаційного підходу в інтерпретації розвитку суспільства.

10. Визначте особливості розуміння циклічного розвитку суспільства Шиенглером, Тойнбі та Сорокіним?

1. Афанасьев В.В. Историческая социология Данилевского, Шпенглера и Сорокина [Текст] / В.В. Афанасьев // Социс. - 2005. - №5. — С.129-137.

2. Гумилев Л.Н. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации [Текст] / Л.Н. Гумилев. - М.: Экопрос, 1993. - 576 с.

3. Данилевский И.Я. Россия и Европа [Текст]/ Н Я. Данилевский; [вступ, статьи A.A. Галактионова, H.H. Страхова]. - 6-е изд. - СПб.: Глаголь; Изд-во C.-I Петерб. ун-та, 1995. - 513 с.

4. Емельянов Ю.Н. Основы культуральной антропологии: Учебное пособие [Текст] / Ю.Н. Емельянов; С.-Петербург, гос. ун-т. - СПб.: СПбГУ, 1994. - 48 с.

5. Куприянов Б.А. Общество, культура, цивилизация, личность: Лекции по соц. философии [Текст] / Б.А. Киприянов; Воен. ин-т правительств, связи. - Орел: ВИІІС, 1995.-90 с.

6. Левяш И.Я. Цивилизация и культура: логос, топос, хронос [Текст] / И. Я. Левяш // Человек. - 1999. -№5. - С.43-55.

7. Мауль В.Я. Введение в историю [Текст]: Учеб. пос. для студентов /В.Я. Мауль. - Тюмень: Изд-во «Нефтегазовый ун-т», 2003. - 120 с.

8. Орлова Э.А. История антропологических учений [Текст]: Учебник для студентов пед. вузов / Э.А. Орлова. - М.: Академический проект; Альма Матер, 2010. - 621 с.

9. Подольська Є.А. Соціологія: 100 питань 100 відповідей. Навчальний посібник [Електронний документ] / Є. А. Подольська. – К.: Інкос, 2009. – Режим доступу: https://www.big-library.com.ua/book/76_Sociologiya_100_pitan_100_vidpovidei

10. Примуш М. В. Загальна соціологія. Навч. посібник [Електронний документ] / М. В. Примуш. – К.: Професіонал, 2004. – Режим доступу: https://pidruchniki.ws/15840720/sotsiologiya/zagalna_sotsiologiya_-_primut_mv

11. Романов В.П. Культурные символы в социально-антропологических исследованиях организаций [Текст] / В.II. Романов // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2002. - №3. - С. 192-206.

12. Современные теории цивилизаций [Текст]: Реф. сб. / РАН, Ин-т всеобщей истории; [Отв. ред. М.М. Наринский]. - М.: ИВИ, 1995. - 148 с.

13. Сорокин H.A. Обзор циклических концепций социально-исторического процесса [Текст]/ П.А. Сорокин // Социс. - 1998. - №12. - С.3-14.

14. Сорокин H.A. Человек. Цивилизация. Общество [Текст] / П.А. Сорокин. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.

15. Струченков О.В., Журавльов В.І. Соціальна антропологія [Текст]: навч. пос. / О. В. Струченков, В. І. Журавльов. – Макіївський економ.-гуманіт ін.-т. – Донецьк: Дмитренко Л. Р. [Видавник], 2011. – 132с.

16. Тойнби А. Постижение истории [Текст]: Сборник / А. Тойнби; пер с англ. Е.Д. Жаркова. - М.: Айрис-пресс, 2004. - 640 с.

17. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории [Текст]: Сборник / А. Тойнби; пер с англ.. - 2-е изд. - М.: Айрис-прссс, 2004. - 592 с.

18. Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории [Текст]: В 2т. / О. Шпенглер; пер. с нем., вступ, ст. и примеч. И. И.Маханькова. – М.: Айрис-пресс, 2003

Тейлор Э. Первобытная культура [Текст] / Э.Б. Тайлор; предисл. и примеч. А.И. Першица. - М.я Политиздат, 1989.-С. 18.

Актуальність теми: Використання реакції окиснення-відновлення, на основі яких здійснюється кількісний аналіз, повинні відповідати всім вимогам, що ставляться до реакцій в титриметричному аналізі.

Мета:

Знати:

загальну характеристику методів окиснювально-відновного титрування;

окиснювальні властивості розчину калій перманганату, його приготування та зберігання;

методику титрування розчином калію перманганату в кислих середовищах;

приготування розчину йоду та його властивості;

приготування стандартного розчину натрій тіосульфату, його стійкість;

методику титрування методом йодометрії.

Вміти:

застосовувати методи окисно-відновного титрування;

робити розрахунки в методах перманганатометрії, йодометрії, нітритометрії, броматометрії.

ПЛАН:

1. Загальна характеристика методів окиснювально-відновного титрування.

2. Метод перманганатометрії.

3. Метод йодометрії.

4. Метод бромометрії.

5. Метод нітритометрії.

1. МЕТОДИ ОКИСНО-ВІДНОВНОВНОГО ТИТРУВАННЯ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОКСИДИМЕТРІЇ

В основі оксидиметрії лежать окиснювально-відновні реакції. За допомогою робочих розчинів окисників визначають кількісно вміст відновників, а за допомогою робочих розчинів відновників визначають вміст окисників.

Оксидиметрія поділяється на ряд методів: перманганатометрія, йодометрія, хроматометрія, броматометрія і ін.

Реакції окиснення — відновлення протікають складніше, ніж іонообмінні реакції. Основні особливості окиснювально-відновних реакцій наступні:

1) в багатьох реакціях взаємодіють не тільки окисники і відновники, але і інші речовини (наприклад, кислоти і луги);

2) реакції часто протікають в декілька стадій, причому кожна з них протікає з різною швидкістю;

3) швидкість реакцій окиснення — відновлення нижча за швидкість іонообмінних реакцій; тоді як іонообмінні реакції протікають практично миттєво, окиснювально-відновні вимагають більш менш тривалого часу і особливих умов, що забезпечують швидке доведення процесу до кінця;

4) можливий різний напрям реакції при одних і тих же початкових речовинах. Крім того, в процесі реакції нерідко утворюються речовини, що змінюють хід самої реакції.

Реакції окиснення — відновлення, на основі яких здійснюється кількісний аналіз, повинні відповідати всім вимогам, що ставляться до реакцій в титриметричному аналізі.

Багато окиснювально-відновних реакцій протікають з недостатньою швидкістю. Тому часто швидкість реакції підвищують штучно. Її можна збільшити підвищенням температури, концентрації реагуючих речовин, зміною рН розчину і вживанням каталізатора. Враховуючи властивості речовини в кожному визначенні створюють умови для досягнення необхідної швидкості реакції.

Індикатори, які застосовують в методах оксидиметрії, різні. Часто це органічні речовини, які самі є окисниками або відновниками. Подібні індикатори, так звані редокс-індикаторами, легко переходять з окисненої форми у відновлену і навпаки, причому обидві форми мають різне забарвлення. До таких індикаторів належить дифеніламін, окиснена форма якого синьо-фіолетова, а відновлена - безбарвна, метиловий синій (окиснена форма зеленувато-голуба, а відновлена безбарвна) і ін.

Крім того, для деяких реакцій є специфічні індикатори — речовини, що реагують іззміною забарвлення з одним з учасників титрування. Наприклад, таким індикатором є крохмаль, який утворює з йодом адсорбційну сполуку синього кольору.

В деяких випадках можливе титрування бе з індикатор, якщо забарвлення робочого розчину достатньо яскраве і різко змінюється в результаті реакції. Прикладом може служити титрування за допомогою калій перманганату, розчин якого малинового кольору.

Методи оксидиметрії широко застосовуються в клінічному, санітарно-гігієнічному аналізі і при аналізі фармацевтичних препаратів.

Методом перманганатометрії визначають вміст, кальцію в крові. Цей метод застосовується також для визначення так званої окиснюваності води, тобто,визначення кількості КМnО₄, необхідного для окиснення органічних речовин в стічних водах. Метод використовується для визначення концентрації гідроген пероксиду в фармацевтичному аналізі.

Метод йодометрії використовується для визначення цукру в крові, вільного хлору у воді і активного хлору у хлорному вапні. При аналізі фармацевтичних препаратів цей метод застосовується для визначення концентрації вільного йоду, кількості йодидів в натрій тіосульфаті.

Метод броматометрії застосовується для аналізу сполук арсену, білого стрептоциду і інших лікарських препаратів.

Метод нітритометрії, в основі якого, крім реакцій диазотування, лежать і окиснювально-відновні реакції, використовують для аналізу стрептоциду, сульфадимезину, норсульфазолу, левоміцетину, новокаїну і інших препаратів.