Пояснювальна записка

Пояснювальна записка дипломної роботи повинна виконуватись відповідно до вимог діючого стандарту ГОСТ 2.105–95 «Общие требования к текстовым документам» [2].

Записка може виконуватись одним із наступних способів: рукописним або з використанням друкуючих комп’ютерних пристроїв. В останньому випадку рекомендується використовувати шрифт (наприклад «Times New Roman») розміром в 14 пунктів с міжрядковим інтервалом – 1,5 інтервали.

Склад пояснювальної записки:

- Титульний аркуш;

- Лист завдання;

- Анотація українською та англійською мовою;

- Відомість проекту (роботи);

- Зміст;

- Вступ;

- Аналіз технічного завдання;

- Вибір та обґрунтування структурної (функціональної) схеми;

- Пристрій як замкнута система автоматичного керування;

- Опис принципової схеми пристрою та розрахунок елементів схеми;

- Програмна частина;

- Конструкторська частина;

- Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях;

- Висновки;

- Перелік скорочень;

- Список використаних джерел інформації;

- Додатки.

Загальний обсяг пояснювальної записки (з урахуванням додатків) не повинен перевищувати 80 аркушів.

Пояснювальна записка обов’язково повинна містити сім головних розділів: «Аналіз технічного завдання», «Вибір та обґрунтування структурної (функціональної) схеми», «Пристрій як замкнута система автоматичного керування», «Опис принципової схеми пристрою та розрахунок елементів схеми», «Програмна частина», «Конструкторська частина», «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях». Крім цих основних розділів в склад пояснювальної записки можуть входити й інші розділи (за погодженням з керівником і залежно від тематики та змісту роботи). Всі розділи нумеруються, інші структурні елементи дипломної роботи («Вступ», «Висновки», тощо) не нумеруються.

Конкретний зміст розділів визначається з керівником і консультантами відповідних розділів. Обсяги цих розділів не регламентуються, але по можливості повинні мати мінімально можливі розміри.

Всі документи, що входять до складу дипломної роботи повинні мати свій оригінальний код - позначення документа. Позначення документа виконується відповідно до ГОСТ 2.201-80 «Обозначение изделий и конструкторских документов».

У нашому випадку цей код буде мати наступну структуру:

ПЕгг.зззззз.8кп ХХХ

де гг - останні дві цифри року написання курсового проекту (для 2014 року - 14);

зззззз - номер залікової книжки студента, що виконує дипломну роботу;

8 - семестр, в кінці якого, проводиться дипломна робота;

к - код керівника дипломної роботи відповідно до порядку проходження в наказі;

п - порядковий номер студента в списку керівника (згідно з наказом);

ХХХ - код документа (згідно ГОСТ 2.102-68 і ГОСТ 2.701-84).

Припустимо, студент має залікову книжку з номером - 123456, його керівник має код 9. У списку керівника даний студент 3. Тоді для роботи, що виконується у 2014 році, позначення документа (код) - пояснювальній записки матиме вигляд:

ПЕ14.123456.893 ПЗ

А схема електрична принципова - ПЕ14.123456.893 ЕЗ

В додатку Б наведені основні написи (штампи) аркушів, що входять до складу пояснювальної записки. Рисунок Б.1 - штамп першого аркуша текстового документа (перший аркуш «Зміста», а також перший лист переліку елементів). Рисунок Б.2 - штамп другого і наступних аркушів текстового документа. Малюнок Б.3 - штамп першого листа креслення.

Графи основних написів позначені цифрами в дужках. Про зміст цих граф можна дізнатися з літератури [7] або з відповідних стандартів.

Титульний аркуш. Зразок титульного аркушу та приклад його заповнення наведено в Додатку В.

Завдання на проект. Зразок завдання наведено в Додатку Г.

Анотації. Дві сторінки, кожна з яких містить стислий опис роботи російською та англійською мовою. Анотація містить в собі:

власне текст анотації, що складається з основної частини (суть виконаної роботи та способи вирішення поставлених задач), коротких відомостей про зміст роботи та висновків щодо особливостей роботи, ефективності розробки та можливості використання отриманих результатів;

відомості про обсяг роботи (кількість креслень, сторінок пояснювальної записки без списку використаних джерел та додатків, кількість таблиць та малюнків на окремих сторінках, кількість найменувань використаних джерел інформації а також додатків та ілюстративного матеріалу до роботи).

Приклад запису відомостей про обсяг роботи: “Дипломна робота представлена шістьома кресленнями та пояснювальною запискою на 95с.; табл. – 4, рис. – 5, джерел – 29, додатків –3, плакатів – 2”.

Відомість роботи – містить перелік документів що входять у склад дипломної роботи. Зразок відомості роботи наведено в Додатку Д.

Зміст – перелік назв усіх структурних одиниць роботи (розділів, підрозділів, пунктів, додатків) з номерами відповідних сторінок.

ВСТУП. У вступі треба відобразити актуальність проблеми в цілому (тобто – в масштабах народногосподарської проблеми) та значення даної технічної розробки, зокрема. Виходячи з цього у вступі потрібно визначити мету роботи, сформулювати основні задачі, які треба вирішити в роботі.

1 АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ. В рамках цього розділу проводиться аналіз завдання на роботу; порівняльний розгляд не менш трьох відомих (запропонованих) реалізацій на структурному (системному) /функціональному/ схемотехнічному рівні; обґрунтування вибору конкретного варіанту (в тому числі – розрахунками системних параметрів). Бажано застосовувати рубрикацію розділу, наприклад:

1.1 Методи вимірювання температури

1.2 Побудова цифрових вимірювачів температури

1.3 Реалізація схем попередньої обробки сигналів датчиків

Кількість ілюстрацій та таблиць повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. По тексту обов’язкове посилання на літературу відповідно до стандарту. Припустимі посилання на Internet-сайти.

2 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНОЇ (ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ) СХЕМИ. Необхідно перелічити всі наявні вузли/блоки, які входять до розробки, розшифрувати абревіатури; охарактеризувати призначення кожного вузла; пояснити взаємодію їх між собою; описати роботу пристрою в цілому, посилаючись на часові діаграми, алгоритм роботи або схему програми.