Методичні поради. У цілому характер середньовічної культури визначався двома основними чинниками: пануючим положенням християнської ідеології та церкви

У цілому характер середньовічної культури визначався двома основними чинниками: пануючим положенням християнської ідеології та церкви, утвердженням християнських цінностей як визначальних для ментальності, а також жорсткою регламентацією життя індивіда відповідно до його положення в соціальній ієрархії, ієрархічним типом соціальних зв'язків. Християнська духовність відіграла особливу роль у формуванні світовідчуття, основних світоглядних положень людини середньовічної епохи. Відбувається відхід від античних світоглядних засад, античний гармонійний цілісний Космос отримує два полюси існування: Божественний, або духовний; земний, або тілесний. Виключного значення в культурі набувають саме її Божественні, духовні витоки. Світ тепер отримує чітко виражену центральну точку існування - це Бог. Відносно античності, яка не мала яскраво вираженого центру, це стало принципово новою позицією в баченні Всесвіту.

Коли йдеться про середньовічну культуру, у більшості випадків мають на увазі офіційну високу культуру, створену в церковному середовищі. Але слід мати на увазі, що феодальне суспільство являло собою складну ієрархію різних класів і станів, що обумовило розмаїття культури цієї епохи. Тому в рамках середньовічної культури виділяють ряд субкультур. Поряд з панівною церковно-спіритуалістичною, що характеризувалась аскетичною спрямованістю, канонізованістю, тяжінням до символізму, виділяються: міська, світська, вплив якої посилювався в міру зростання міст; селянська культура, яку називають низовою; існувала також куртуазна, придворно-лицарська культура, значною мірою світська.

Культура Відродження має специфічні особливості перехідної епохи, у якій старе і нове переплітаються, створюючи своєрідний, якісно новий сплав. Сутнісними рисами Відродження стали антифеодальна спрямованість, світський антиклерикальний характер, гуманізм, антропоцентризм. Крім цього, визначною рисою епохи Відродження було звернення до культурної спадщини Античності.

Величезний вплив на суспільство мав інший ідейний рух цієї епохи - Реформація. Це був масовий народний рух, що сколихнув широкі різні прошарки населення низки європейських держав і серйозно похитнув позиції католицької церкви, яка на той час зазнає небувалого падіння авторитету.

Реферати:

1. Германська традиція в культурі середньовіччя.

2. Формування лицарства у феодальному суспільстві.

3. Лицарські ідеали і життя лицарів.

4. Куртуазне кохання. Його культурний сенс.

5. Куртуазна література.

6. Романський і готичний стилі в мистецтві.

7. Особливості Північного Відродження. Еразм Ротердамський і М. Лютер.

8. Антропоцентризм і гуманізм. Людина і Бог. Людина і природа. Людина як діяч.

9. Ренесансний індивідуалізм і його зворотний бік.

10. Креативний характер культури.

11. Причини кризи ренесансної культури.

12. Мистецтво Відродження в Італії. Естетичні і світоглядні засади художнього світобачення. Збагачення тем і жанрів мистецтва.

Література:

Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1987.

Бенеш О. Искусство Северного Возрождения. М., 1978.

Гомбрих Эрнст. История искусства. М., 1998. – С.341-387.

Гарен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1989.

Гнедич П.П. Всемирная история искусств. – М., 1996. – С. 331-446.

Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: Культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.

Добиаш-Рожденственская О.А. Культура западно-европейского средневековья. – М., 1987. – С.18-51.

Дмитриева Г.В. Краткая история искусств. – Т.1. - М., 1989.

Из истории культуры средних веков и Возрождения. – М., 1976. – С.164-170.

История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения. – М., 1999.

Історія світової культури/Під ред Л.Т. Левчук.- К., 1994.

Искусство Западной Европы/Ред. Бугромеев В. - М., 1996. - Т.1. - ч. 3. - Германия, Нидерланды.

Культурология/Под ред. Драча Г.В. Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – Разд. 2.4.

Культурология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – С. 206-219, 238-254.

Культура Возрождения и религиозная жизнь эпохи. – М., 1997.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада.- М., 1992.

Ліндсей Джек. Коротка історія культури. – Т.2 - К.: Мистецтво, 1995.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения.- М., 1978.

Лосев І. В. Лекції з історії світової культури: західноєвропейській контекст. К., 1994.

Мелетинский Е.М. Средневековый роман. Происхождение и классический формы. – М., 1983.

Кардини Франко. Истоки средневекового рыцарства. М., 1987.

Мелетинский Е.М. Средневековый роман. Происхождение и классические формы. М. 1983.

Оссовская Б. Рыцарь и буржуа. М., 1988.

Пановський Е. Ренесанс: категорія культури чи самоомана доби?//Філософська і соціологічна думка. - №11-12. – 1993. – С.154-193.

Поэзия трубадуров. Поэзия миннезингеров. Поэзия вагантов. - М., 1974.

Хейзинга Й. Осень средневековья. М., 1988.

Философия эпохи ранних буржуазных революций. М., 1987.

Хайлер Ф. Религиозно-историческое значение Лютера // Социо-Логос: Социология. Антропология. Метафизика. – Вып.1. –М., 1991. – С. 315-345.

Холингсворд М. Искусство в истории человечества. – М., 1996.

Завдання для самостійної роботи:

· Користуючись рекомендованими культурологічними виданнями, внести у словник поняття: „клерікальний”, „собор”, „лицар”, „куртуазія”, „гуманізм”, „секуляризація”, „лінійна перспектива”, „сфумато”.

· Розв”язати тестові завдання з обгрунтуванням відповіді: