Сучасному стану корпоративного права в Україні передував його тривалий історичний розвиток як у нашій державі, так і в деяких зарубіжних країнах. Воно формувалося відповідно до еволюції корпорацій та розвитку пов'язаної з ними певної групи суспільних відносин.
Важливий у методологічному плані системно-структурний підхід до з'ясування організаційно-правових форм юридичних осіб, якими саме і є корпорації, на думку К. О. Кочергіної, полягає в тому, що вони формуються внаслідок, по-перше, вимог функціонування у рамках певного соціально-економічного укладу, по-друге, специфіки вимог відповідного стану економічного розвитку національної економіки і, по-третє, правових традицій, рівня розвитку правових доктрин і національного законодавчого регулювання у цій сфері, глибини процесу міжнародно-правової уніфікації, а також адаптації відповідних правових норм1.
Слід насамперед звернути увагу на деякі законодавчо-історичні аспекти, зумовлені перебуванням України у складі інших
|
|
Поняття корпоративних відносин та їх розвиток в Україні 19
держав, та охарактеризувати їх вплив на становлення сучасного корпоративного права.
Римське право стало своєрідним джерелом, з якого беруть свої витоки майже всі галузі сучасного права. Значна кількість положень римського цивільного права дійшла до нашого часу, що позначилося на законодавстві багатьох країн світу. Корпоративне законодавство базується на окремих вихідних фундаментальних положеннях, закладених ще у римському цивільному праві. Тому при його розгляді необхідно звернутися до першоджерел римського приватного права.
тощо. |
Внутрішня логіка розвитку науки тяжіє до теоретичних узагальнень. У цьому аспекті римське право як alma mater, зокрема, європейського права, виступає своєрідним теоретичним вираженням генетичного узагальнення правового розвитку. Адже саме у римському праві зародилися такі цивільно-правові категорії, як правоздатність, приватне і публічне право, суб'єктивне право, зобов'язальне право, право власності, договірне право
є Рудольф фон Ієрінг писав, що рецепція іноземних правових інститутів є питанням не «національної приналежності», а простої доцільності, необхідності. Ніхто не буде запозичувати із далеких країв те, що є в нього самого аналогічної чи кращої якості. Тільки нерозумний відмовлятиметься від кори хінного дерева лише на тій підставі, що воно вирощено на чужому полі.
На думку Є. О. Харитонова, рецепція римського приватного права полягає в його відродженні, сприйнятті духу і головних засад та основних положень тією чи іншою цивілізацією на пев- ИОМу СПШІ'. Вже у стародавні часи в Римі з'являються різнома- щЩкШфЯтА корпорації: релігійні союзи (sodalitates, collegia тЛЛгіш) 1 союе» ремісників (pistorumjabrorum). Про такі приватні корпорації згадується ще у законах XII таблиць: за свідченням Гая, вони надавали можливість членам collegia sodalicia (sodales) створювати для себе правила і статути, які б не суперечили закону. У цих примітивних, на перший погляд, утвореннях наявні деякі ознаки сучасних корпорацій, але це ще не юридичні особи.
|
|
Кочергина Е. А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства: монография / Е. А. Кочергина. - X.: Основа, 2005. - С. 51.
' Харитонов Є. О. Рецепція римського приватного права: теоретичні та історико-правові аспекти / Є. О. Харитонов. - Одеса, 1997. - С 24.
2*
20 |