Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійс-и и и иладу безпосередньо і через органи державної влади та ор-і.ііііі місцевого самоврядування.
() гже, залежно від форми волевиявлення народу розрізня- інститути безпосередньої та представницької демократії.
'■ 5а радянських часів основною формою демократії вважала-і н представницька, яка була пов'язана з діяльністю системи рад ИИродних депутатів. Сьогодні відбувається зміна пріоритетів реа-н і.іції народовладдя на користь безпосереднього здійснення народом належної йому державної влади (прямого народовладдя).
Основне конституційне регулювання прямого народовладді міститься в окремому розділі III Конституції України, що має Мй.іиу «Вибори. Референдум». Так, ст. 69 Конституції України ми шачає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. До >" і и mix зазвичай відносять:
• народні обговорення;
• народні законодавчі ініціативи;
• дорадчі опитування громадян України (консультативний референдум) (порядок їх проведення визначається ст. 46 Замшу України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» ВІД 03.07.1991 p., зі змінами і доповненнями);
• опитування громадської думки (ст. 47 зазначеного Закону);
• шгальні збори громадян (можливість проведення яких передбачено ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядуван-НЯ и Україні» від 21.05.1997 p., зі змінами і доповненнями);
Глава VI
• місцеві ініціативи (можливість їх внесення передбачено ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• громадські слухання (можливість проведення яких передбачено ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• відкликання депутата місцевої ради (порядок відкликання пе редбачено розділом 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 p., зі змінами і доповненнями). Критерієм виокремлення даних форм безпосереднього на родовладдя з-поміж інших форм участі громадян в управлінні державними справами є, на думку Ю. А. Дмитрієва та В. В. Ко марової, вираження у цих формах суверенітету народу1.
Складовими механізму безпосереднього здійснення влади народом є передбачені Конституцією України положення щодо системи політичних прав громадян (статті 36—40 Конституції України). Крім того, Конституцією України визначаються повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо призначення виборів та референдумів в Україні, ініціювання референдуму, здійснення суб'єктивного пасивного виборчого права громадян України, формування Центральної виборчої комісії, положення щодо судового захисту виборчих прав громадян, які також входять до механізму реалізації прямого народовладдя.
Характерними рисами безпосередньої демократії є:
1) пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийнятті рішень;
2) прийняття рішень імперативного (обов'язкового) характеру.
Отже, безпосередня демократія (пряме народовладдя) — це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі в установленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з питань, передбачених Конституцією України та законами України2.
Форми безпосередньої демократи' (прямого народовладдя) 201
§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
Нибори є найбільш поширеною формою прямого народо-ІЛаддя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), ПОСТІЙНО і періодично застосовуються у більшості країн світу. V сніговій практиці шляхом виборів формуються як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судомі органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.
У конституційному праві під терміном «вибори» познача-і ГЬСЯ процедура формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосуван-пи уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений і.т. і їм чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.
Нід виборів необхідно відрізняти призначення складу дер-і.итого органу або посадової особи, що здійснюється коле-ІІ.ПІ1.ПО шляхом голосування уповноважених осіб. Для цього представляється^ як правило, один кандидат. Іноді призначення ИОЖЄ бути з кількох кандидатів, але тоді воно здійснюється зажимай одноособовим органом, як правило, президентом.
Вибори виконують такі соціальні функції:
1) легітимізація влади;
2) реалізація народного і національного суверенітету. При цьому виникає питання щодо того, чи передається шляхом виборі в і іародний суверенітет? У науці конституційного права ви-I" и и і вся підхід, відповідно до якого народний суверенітет невід-чу/купаний, а в результаті виборів передається лише право на Його реалізацію в установлених конституцією межах та протя-і ом строку, на який обрано орган чи посадову особу;
Л) забезпечення стабільності, поступовості та наступності (і нукання влади;
А) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню п гичну діяльність;
5) формування і вираження суспільної думки1.
1 Ставнійчук М. І. Теоретичні основи безпосереднього народовладдя // Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова дум ка, 2000. - С 292.
2 Ставнійчук М. І. Зазнач, праця. — С. 290.
1 Маклаков В. В. Народные голосования (выборы, отзыв, референдум) // I пні і мі уционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. ' общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 355-358.