Робота 1

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ РОСЛИН У ДОБРИВАХ

МЕТОДОМ ЛИСТОВОЇ (ТКАНИННОЇ) ДІАГНОСТИКИ

(по В. В. Церлінг)

Загальні відомості. Нестача елементів мінерального живлення (ЕМЖ) призводить до значних втрат врожаю сільськогосподарських культур. Для оптимізації мінерального живлення поряд з урахуванням ґрунтових факторів необхідно вивчати й максимально задовольняти потреба рослин в ЕМЖ на різних етапах формування врожаю. Для цього використовують методи візуальної й листової діагностики.

Візуальна діагностика дає можливість визначити ознаки порушення за зовнішнім виглядом рослини з обліком специфічних відповідних реакцій.

Листова, або тканинна діагностика - це контроль за умовами живлення на підставі даних про вміст неорганічних форм сполук елементів у тканинах або листах свіжих рослин, соку з них або витяжці. За допомогою тканинної діагностики можна зробити висновок про зміст ЕМЖ в окремих частинах рослини (поки не з'явилися зовнішні ознаки голодування) і про доцільність підживлення на різних етапах росту й розвитку рослин.

Нестача або надлишок ЕМЖ у рослині приводить до порушення обміну речовин у клітинах рослин, наступній зміні його зовнішнього вигляду.

Нестача Нітрогену веде до пожовтіння листів, які потім відмирають, сильно гальмується ріст і розвиток рослини.

Нестача Фосфору позначається на активності росту рослини, листи здобувають темно-зелене фарбування з фіолетовим відтінком, при сильній нестачі вона переходить і на черешки.

При недостачі Калію спостерігається підсихання листів на верхівці й краях, як при опіку. Крайовий опік листів - досить характерна ознака калійної недостатності.

Ці й деякі інші елементи здатні в рослинах реутилізуватися, тому їхня нестача супроводжується появою симптомів недостатності, у першу чергу на нижніх листах. Нестача мікроелементів проявляється на молодих зростаючих частинах рослин.

Вміст неорганічних форм азоту, фосфору й калію в рослинах наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Вміст нітратів, фосфатів і калію в зернових культурах

(по шкалі Церлінг), мг/кг сирої маси

Тканинну діагностику проводять кілька разів за період вегетації. Найбільш важливими для визначення в озимих культур є наступні фази: 1 - початок кущіння, 2 - стеблування, 3 - вихід у трубку, 4 - цвітіння.

Для тканинної діагностики найкраще використовувати експрес-метод, розроблений В. В. Церлінг, що дозволяє швидко визначити в балах вміст азоту, фосфору й калію в рослинах і розрахувати норми підживлення. Іноді обмежуються аналізом лише тої частини рослини, де аналізована речовина локалізується в найбільших кількостях. Так, для зернових культур на різних етапах росту й розвитку для аналізу беруть наступні частини рослин: у фазі кущіння - всю надземну частину, виходу в трубку - 3-й лист знизу, у фазі колосіння - «флаговый» лист і лист, що перебуває на один ярус нижче, у фазі цвітіння - молоді листи бічних пагонів. Відсутність або малі кількості шуканої речовини вказують на необхідність підгодівлі.

Мета роботи: провести тканинну діагностику рослин на вміст нітратів, фосфору, калію та визначити ступень потреби рослин у мінеральних добривах.

Матеріали й устаткування. Ручний прес, фільтрувальний папір, леза, реактиви в крапельницях: сірчанокислий дифеніламін, молибдат амонію, бензидін, насичений розчин ацетату натрію, соляна кислота, дипикриламін магнію, кобальт-нітрит натрію.

Увага! Всі реактиви для листової діагностики приготовлені на концентрованих кислотах, тому потрібно дотримувати необхідних мір обережності при роботі з ними.