2015-04-23
17251. У разі закрепів підготовку хворого починають за кілька днів до дослідження. Щоденно призначають по 50 г рицинової або оливкової олії і ставлять очисні клізми напередодні ввечері та вранці до виділення чистої води. Останню клізму роблять вранці за 2 год до обстеження.
2. Якщо випорожнення нормальні, то достатньо однієї клізми напередодні ввечері та вранці за 2 год до проведення обстеження.
Положення хворого під час процедури. Найбільш зручне для введення ректороманоскопа положення хворого — колінно-ліктьове: хворий стає на коліна на стіл для перев'язок так, щоб ступні звисали за його край, а лікті чи плечі упиралися в стіл. Друге можливе положення хворого — лежачи на правому боці з трохи піднятим тазом.
Дезінфекція ректороманоскопа (див. "Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них").
3. Лікар призначив газовивідну трубку хворому в ранній післяопераційний період, щоб усунути метеоризм. На скільки сантиметрів необхідно ввести газовивідну трубку в товсту кишку?
А. 25 см.
|
|
|
В. 20 см.
С. 15 см.
D. 10 см.
Е. 7 см.
4. У разі метеоризму газовивідну трубку вводять у пряму кишку не більше ніж на:
А. 2 год.
В. 30 хв.
С. 45 хв.
D. 1 год.
Е. 1,5 год.
5. Для очисної клізми найчастіше використовують воду, оптимальна температура якої:
А. 16-18 °С.
В. 10-12 °С.
С. 28-32 °С.
D. 20-22 °С.
Е. 24-26 °С.
6. Для гіпертонічної клізми використовують:
А. 0,9% розчин натрію хлориду.
В. 10% розчин натрію хлориду.
С. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
D. 1% розчин кальцію хлориду.
Е. 4% розчин калію хлориду.
7. Для очисної клізми використовують воду, температура якої 28—32 °С, у кількості:
А. 400 мл.
В. 200 мл.
С. 1 л.
D. 600 мл.
Е. 800 мл.
8. Для гіпертонічної клізми використовують 10% розчин натрію хлориду в кількості:
А. 80 мл.
В. 20 мл.
С. 40 мл.
D. 60 мл.
Е. 150 мл.
9. Щоб поставити сифонну клізму, необхідно підготувати воду в кількості:
А. 1 л.
В. 10 л.
С. З л.
D. 5 л.
Е. 7 л.
10. Під час постановки сифонної клізми хворий займає положення:
А. На лівому боці.
В. На правому боці.
С. На животі.
D. На спині.
Е. Колінно-ліктьове положення.
11. Після постановки очисної клізми акт дефекації затримують на:
А. 5–7 хв.
В. 2 хв.
С. 10 хв.
D. 12 хв.
Е. 15 хв.
12. Після постановки гіпертонічної клізми акт дефекації затримують на:
А. 10 хв.
В. 5 хв.
С. 30 хв.
D. 45 хв.
Е. 60 хв.
13. Краплинну живильну клізму, як правило, роблять після дії:
А. Сифонної клізми.
В. Очисної клізми.
С. Олійної клізми.
D. Гіпертонічної клізми.
Е. Лікувальної клізми.
14. У хворого в ранній післяопераційний період виник парез кишок. Призначено гіпертонічну клізму. Який лікувальний розчин найдоцільніше використати при проведенні цієї процедури?
|
|
|
А. 10% розчин магнію сульфату.
В. 5% розчин глюкози.
С. 2% розчин новокаїну.
D. 10% розчин натрію хлориду.
Е. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
15. Хворому з аденомою передміхурової залози в сечовий міхур уведено постійний катетер Померанцева. Яким розчином доцільно промивати сечовий міхур для запобігання висхідній інфекції?
А. 30% розчин етилового спирту.
В. Розчин фурациліну 1:5000.
С. 0,9% розчин натрію хлориду.
D. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
Е. 3% розчин пероксиду водню.
16. При повторній катетеризації після виведення сечі в сечовий міхур уводять 10 мл теплого:
А. Розчину фурациліну 1:5000.
В. 0,9% розчину натрію хлориду.
С. 2% розчину натрію гідрокарбонату.
D. 3% розчину пероксиду водню.
Е. 0,5% розчину новокаїну.
17. Для промивання сечового міхура використовують 1,5 л теплого розчину:
А. Калію перманганату 1:1000.
В. Фурациліну 1:5000.
С. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
D. 0,9% розчин натрію хлориду.
Е. 5% розчин борної кислоти.
18. За призначенням лікаря медична сестра повинна взяти у хворого кров на коагулограму. У градуйовану пробірку конусоподібної форми вона влила 0,5 мл 3,8% розчину лимоннокислого натрію. Яку кількість крові хворого необхідно вилити у пробірку?
А. 2 мл.
В. З мл.
С. 4,5 мл.
D. 4 мл.
Е. 5 мл.
19. Після забору крові з вени на визначення алкоголю її вливають у чистий сухий флакон з-під антибіотиків, герметично закупорюють. На направленні та корку флакона ставлять: А. Гербову печатку.
В. Круглу печатку лікувального закладу.
С. Особисту печатку лікаря.
D. Штамп лікувального закладу.
Е. Овальну печатку лікувального закладу.
20. При взятті крові з вени на коагулограму в конусоподібну пробірку попередньо наливають 1 мл:
А. 0,9% розчину натрію хлориду.
В. 4,8% розчину лимоннокислого натрію.
С. 5% розчину глюкози.
D. 3% розчину пероксиду водню.
Е. 2% розчину натрію гідрокарбонату.
21.У гастроентерологічному відділенні лікар призначив хворому 28 років (маса тіла 62 кг) шлункове фракційне зондування з використанням парентерального подразника (гістаміну). Медична сестра двічі вимила руки з милом під проточною водою, висушила їх, надягла чисті гумові рукавички. Провела психологічну підготовку хворого, отримала його дозвіл на виконання процедури. Увела шлунковий зонд на відстань від різців до пупка. Через кожні 15 хв відсмоктала 1, 2, 3 порції шлункового вмісту. Який наступний етап подальших дій медичної сестри?
А. Відсмоктати 4-ту порцію шлункового вмісту.
В. Відсмоктати 4, 5-ту порції шлункового вмісту.
С. Увести підшкірно розчин димедролу 1% 1 мл.
D. Увести підшкірно розчин гістаміну 0,1% 0,5 мл.
Е. Відсмоктати 4, 5, 6-ту порції шлункового вмісту.
22. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парентерального подразника — інсуліну, який уводять із розрахунку на 10 кг маси тіла, становить:
А. 4 ОД.
В. З ОД.
С. 2 ОД.
D. 5 ОД.
Е. 6 ОД.
23. При фракційному отриманні шлункового вмісту парентеральний подразник — 0,1% розчин гістаміну вводять після попереднього підшкірного введення:
А. 10% розчину натрію бензоату 2 мл.
В. 0,5% розчину новокаїну 1 мл.
С. 10% розчину сульфокамфокаїну 2 мл.
D. 1% розчину димедролу 1 мл.
Е. 0,1% розчину атропіну сульфату 1 мл.
24. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парентерального подразника 0,025% розчину пентагастрину, який уводять із розрахунку на 10 кг маси тіла, становить:
А. 0,05 мл.
В. 0,1 мл.
С. 0,2 мл.
D. 0,3 мл.
Е. 0,4 мл.
25. При фракційному отриманні шлункового вмісту використовують ентеральний подразник у кількості:
А. 25 мл.
В. 300 мл.
С. 50 мл.
D. 100 мл.
Е. 150 мл.
26. При фракційному отриманні шлункового вмісту використовують ентеральний подразник:
А. 1% розчин новокаїну.
В. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
|
|
|
С. Відвар ромашки.
D. 10% розчин глюкози.
Е. 5% розчин етилового спирту.
27. Перед уведенням дуоденального зонда визначають відстань
А. Від різців до пупка та від кінчика носа до вушної часточки
В. Від носа до пупка.
С. Від очей до пупка.
D. Від різців до лобкового підвищення.
Е. Від вушної часточки до підребер'я.
28.Під час дуоденального зондування після отримання 1-ї порції жовчі та введення ентерального подразника через 10 хв з'яви лася рідина темно-оливкового кольору. Яка назва рідини
А. Сік дванадцятипалої кишки.
В. 1-ша порція жовчі.
С. 2-га порція жовчі.
D. 3-тя порція жовчі.
Е. Парентеральний сік.
29. Під час дуоденального зондування ентеральний подразник уводять у кількості:
А. 20 мл.
В. 10 мл.
С. 50 мл.
D. ЗО мл.
Е. 40 мл.
30. Під час дуоденального зондування хворому необхідно надати положення:
А. Підвищеного на лівому боці.
В. Горизонтального на спині.
С. Підвищеного на спині.
D. Горизонтального на правому боці.
Е. Горизонтального на животі.
31. Під час уведення ентерального подразника при дуоденальному зондуванні хворому необхідно надати положення:
А. Горизонтального з опущеним головним кінцем.
В. Горизонтального на правому боці.
С. Горизонтального на лівому боці.
D. Горизонтального на животі.
Е. Горизонтального на спині.
32. Хворому проведено дуоденальне зондування. Пробірки з біоматеріалом необхідно доставити в лабораторію:
А. Закритими гумовими корками.
В. Відкритими.
С. Закритими марлевою серветкою.
D. Закритими ватними тампонами.
Е. Закритими паперовою серветкою.
33. Хворому із хронічним холециститом для визначення функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів призначено дуоденальне зондування. При проведенні процедури після введення ентерального подразника виділилось 50 мл рідини темно-оливкового кольору. Яка імовірна назва виділеної рідини?
А. Порція жовчі В.
В. Порція жовчі А.
С. Порція жовчі С.
D. Підшлунковий сік.
Е. Шлунковий сік.
34.Виділення рідини темно-оливкового кольору під час дуоденального зондування свідчить про:
|
|
|
А. Виділення жовчі із жовчних шляхів печінки.
В. Виділення вмісту дванадцятипалої кишки.
С. Виділення міхурової жовчі.
D. Кровотечу із травного тракту.
Е. Виділення шлункового соку.
35.При запаленні жовчного міхура відзначають патологічні зміни в:
А. Порції С.
В. Панкреатичному соку.
С. Порції В.
D. Порції А.
Е. Порції А і С.
Рекомендована література:
Основна:
1. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими – під ред. А.В.Єпішина – Тернопіль – Укрмедкнига, 2001- С. 19-51.
2. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика.- К.: Здоров’я, 1998. - С.4-9.
3. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. – К.:”КИЙ”, 1998. – С. 6-22.
4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.:Здоров’я, 1993. – С. 5-24
Додаткова:
5. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1989. – С. 3-17.
6. Пауткин Ю.В. Элементы общего ухода за больными. - М.,1988. - С. 3-5.
7. Шкляр Б.С.Диагностика внутренних болезний. К.:Вища школа, 1972. – С. 7-13.
8. Пропедевтика внутренних болезней – под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1989. – С. 5-19.
9. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з мед сестринського процесу.- К.:"Здоров’я".-2002.-С. 121-158.
