Що таке темперамент?

Темперамент (від латинського temperamentum – певне співвідношення частин, спів розмірність) - це стійке поєднання психодинамічних властивостей індивіда, що виявляється у його поведінці і складає її органічну основу.

Гіппократом (460-377 р.р. до н.е., за іншими даними – 356 р. до н.е.), великим древньогрецьким лікарем, реформатором античної медицини описані основні типи темпераментів: сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік, які вживаються і сьогодні, хоча їх наукове обґрунтування стало можливим лише на основі досліджень типів ВНД І.П.Павловим. За словами І.П.Павлова, Гіппократ “уловил в массе бесчисленных вариантов человеческого поведения капитальные черты”. В основі основних типів темпераментів лежать характеристики типів ВНД, досліджені І.П.Павловим. У більшості людей можна виявити сукупність характерних властивостей у різних співвідношеннях, що мають основні темпераменти.

Що таке сигнальні системи, описані І.П.Павловим?

Сигнальні системи - це способи регуляції умовно-рефлекторної поведінки живих істот у навколишньому середовищі, властивості якого надходять у ЦНС у вигляді сигналів, які сприймаються безпосередньо сенсорними системами у тварини і людини (1-а сигнальна система), або за допомогою мови у людини (2-а сигнальна система).

У людини перші умовні рефлекси на конкретні умовні сигналі утворюються на 7 день після народження, але слово виділяється із комплексу інших подразників і стає “сигналом сигналів” за І.П.Павловим, тобто замінює весь комплекс, лише на 10-12 місяць: слово стає інтегратором першого порядку, а з часом воно значно віддаляється від конкретних сигналів, які замінює, і стає основою і способом абстрактного людського мислення. Словесна сигналізація, мова може розвиватися в процесі онтогенезу лише при спілкування з іншими людьми, без цього 2-а сигнальна система не розвивається.