Основні терміни

Гуманізм (від humanism) – це сукупність положень, що проголошують людину найвищою цінністю, утверджуючи ідеї поваги до честі та гідності людини свободи та рівності, прав людини, створення сприятливих умов для забезпечення гармонійного розвитку особистості, утвердження моральних прав людини.

Деонтологія юридична – галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутрішній імператив службового обов‘язку юриста, про кодекс його професійної поведінки. Термін «юридична деонтологія» у вузькому розумінні – це наука про застосування загальних норм моралі у специфічних умовах діяльності юристів-професіоналів; у широкому розумінні – наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психологічні, політичні, етичні та естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об‘єкта праці – клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальнішого поводження осіб у стані їхньої взаємозалежності.

Етика – галузь філософського знань, наука про мораль, моральні відносини як специфічну форму суспільної свідомості та життєдіяльності людини.

Кваліфікація юриста – ступінь підготовленості, кількісно-якісна характеристика наявності спеціальних правових знань, вмінь і практичних навичок, необхідних для виконання професійних обов’язків.

Мораль (від лат. mores.) – предмет, що вивчається етикою; сукупність норм, цінностей, ідеалів, настанов, які регулюють людську поведінку і є найважливішими складовими культури.

Предмет юридичної деонтології – оптимальна система правил – норм-рекомендацій і норм-вимог, норм-заборон і норм-дозволів (психічних, політичних, економічних, екологічних, етичних, естетичних, інформаційних тощо), що в сукупності визначають соціально-правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами, його професійну поведінку в процесі практичної юридичної діяльності.

Принципи юридичної деонтології – основні засади професійної юридичної діяльності, які виконують функцію соціальних орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.

Професійна орієнтація – це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.

Професійні стандарти - сукупність нормативних вимог юридичного або морального змісту або зразків поведінки, результатів діяльності, що ставляться до представників певної професії, напряму або виду професійної діяльності, забезпечують стабільність соціального регулювання у певній галузі застосування професійної праці, єдність практики.

Професіоналізм – невід‘ємна властивість юридичної діяльності, що передбачає належне оволодіння своєю професією, тобто володіння правовими знаннями, досвідом, вміннями, навичками.

Професія юриста – широка сфера діяльності, яка вимагає наявності фахових юридичних знань, вмінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг.

Справедливість – правильне, об‘єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь; людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; категорія моральної, правової, політичної свідомості, що реалізується в системі моральних відносин і повсякденній моральній практиці людей. Для правоохоронної діяльності категорія справедливість є її підґрунтям, змістом, метою; справедливість – відповідність людських стосунків, дій, вчинків тощо моральним та правовим нормам, що означає рівну віддачу за певну дію.

Феміда (від грец. Themis) – у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя, яка зображувалася з пов‘язкою на очах (символ неупередженості), з терезами в одній руці і з мечем – у другій.

Юридична спеціальність – вузька сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко визначеними повноваженнями, що вимагає конкретних правових знань, вмінь і навичок, необхідного рівня професійно-правового мислення і діяльності.

Юрист (від нім. jurist – правознавець, законодавець; від лат. jus (juris) – право) – професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв‘язанні юридичних проблем в ім‘я захисту прав і законних інтересів громадян.

Юстиція (від лат. justicia – справедливість, законність; jus – право) – сукупність судових установ і міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовці пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо. Залежно від виду і сфери судочинства розрізняють кримінальну, цивільну, адміністративну, конституційну, міжнародну, електоральну, ювенальну та інші юстиції.

Література до всіх тем:

1. Абдурахманов А. А. Введение в юридическую специальность: учеб. пособ. для образовательных учреждений юрид. профиля МВД России / [А. А. Абдурахманов, А. А. Гришин, Ю. Н. Жданов, Е. С. Жигарев, А. П. Коренев]. – [2-е изд., с изм. и доп.]. – М.: Щит-М, 2000. – 143 с.

2. Алексеев С. С. Введение в юридическую специальность / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. Лит., 1976. – 256 с.

3. Бандурка А. М. Юридична деонтологія: підруч. / А. М. Бандурка, О. Ф. Скакун. – Х.: Вид НУВС, 2002. – 336 с.

4. Введение в специальность “Юриспруденция”: [учеб. пособ. для вузов / ред. Кикоть В.Я.]. – М.: ЮНИТИ, 2008. – 271 с.

5. Горшенев В. М. Юридическая деонтология: учеб. пособ. / В. М. Горшенев, И. В. Бенедик. – К., 1988. – 80 с.

6. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – [3-тє вид., перероб. і доп.] – К.: Знання, 2008. – 495 с.

7. Жалинский А. Э. Введение в специальность “Юриспруденция”: профессиональная деятельность юриста: [учеб. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М.: Проспект, 2007. – 160 с.

8. Осауленко О. І. Юридична деонтологія: [навч. посіб.] / О. І. Осауленко – К.: Істина, 2008. – 221 с.

9. Скакун О. Ф. Юридична деонтологія: [підруч. для ВНЗ] / О. Ф. Скакун. – Х.: Еспада, 2008. – 390 с.

10. Сливка С. С. Юридична деонтологія. Правнича етика. Професійна культура: [підруч.] / С. С. Сливка. – [вид. 3-тє, перероб. і доп.]. – К.: Атіка, 2006. – 295 c.

11. Сливка С. С. Юридична деонтологія: [підруч.] / С. С. Сливка. – К.: Атіка, 2008. – 295 с.

Нормативні джерела:

12. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

13. Про адвокатуру: Закон України від 19 груд. 1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

14. Про вищу освіту: Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.

15. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січ. 1998 р. № 22/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.

16. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.

17. Про державну службу: Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

18. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

19. Про нотаріат: Закон України від 2 верес. 1993 р. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

20. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.

21. Про прокуратуру: Закон України від 5 лист. 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

22. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.

23. Про Національну програму правової освіти населення: Указ Президента України вiд 18 жовт. 2001 р. № 992/2001.

24. Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2001 р. № 344.

25. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Застосування в Україні / Міністерство юстиції України // Офіційне видання. – К., 2006.

26. Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К.: Сфера, 2002. – 414 с.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ