Освободительная война середины 17 века

Ця війна мала на­ціонально-визвольний характер. Основні цілі війни. Б. Хмельниць­кий, козацька старшина та укр.а знать хотіли вигнати магнатів та шляхту з території У. та зайняти їхні місця, здобути владу. Мова не йшла про вихід У. зі складу Польщі. Хмель­ницький та його прибі­чники тільки змінити політичну систему Речі Посполитої так, щоби вона змогла задоволь­нити укр.е козацтво. Селяни та козацтво мріяли здобути сво­боду, землю, звільни­тися від шляхти, лікві­дувати кріпацтво в У. Але були й спільні ін­тереси. Всі вони ріяли позбутися польського національного та релі­гійного гноблення. З самого початку цілі війни не були чітко ви­значені, в ході війни вони дещо змінюва­лися. В січні 1648 р. Б. Хмельницький втікає на Січ, стає гетьманом, розбиває польський га­рнізон, що був на Січі. Починається підгото­вка до повстання. Хме­льницький вступає в союз з кримським ха­ном у боротьбі проти поляків. Вони надси­лають загін під керів­ництвом Тугай-Бея. Періоди війни: 1) 1648-1650 рр.: а)5-6 травня 1648 р. – битва на Жовтих Водах (Б. Хмельницький пе­реміг поляків); б) 15-16 травня 1648 р. – битва під Корсунем (зустрі­лися основні головні сили, Хмельницький майже зовсім розбив поляків); в) 12-14 вере­сня 1648 р. – битва під Пилявцями; г) 18 серпня 1649 р. – підписано Зборівський мир. 2) 1651-1654 рр.: а) 29 че­рвня 1651 р. – битва під Берестечком (поразка козаків); б) 28 вересня 1651 р. – Білоцерківсь­кий мир; г) 1 травня 1652 р. – битва під Ба­тогом (перемога коза­ків).

Наприкінці 16 в. загострилася класова боротьба на У, викликана посиленням польського кріпосницького, національного і релігійного утиску. Однієї з передумов були селянські повстання. Найбільші з них: повстання 1591 - 1593 р. під керівництвом запорізького гетьмана Криштофа Косинского; повстання 1594-1596 р. під проводом Северіна Наливайка. Посилення народних прямувань у 20-30-х р. 17 сторіччя було викликано посиленням польського національного, феодального і релігійного утиску після закінчень Хотинской війни. Замість обіцяних під час війни потураннянів, Промова Посполитая розправлялася із селами, що вводили козацькі порядки, заборонила козакам приймати втікачів, підтримувати зв'язку з іноземними державами, втручатися в релігійні справи, підтримувати православну церкву і т.п. 1630 р. - повстання під керівництвом гетьмана не реєстрового козацтва Івана Федоровича. 1635 - повстання під керівництвом гетьмана не реєстрового козацтва Івана Михайловича Сулимы. Причини поразки повстань: були погано підготовлені; селяни і городяни погано збройні; не завжди козаки виступали єдиною силою з іншим населенням; нерішучість козацької старшины, що боялася загубити свої привілеї; укр. повстання не підтримувалися польським і литовським населенням, через що уряд міг стягати сили з інших областей для придушення повстань і т.п. Значення повстань - стримували посилення польського національного, феодального і колоніального утиску (тому що польський уряд і магнати пам'ятали, чим це могло закінчитися); домоглися відновлення православної церкви на У; виростили козацькі привілеї (ріст реєстру, платні і др); народні маси накопичували досвід національної й антифеодальной боротьби. Братерства - організації православного укр. населення, виникнули після прийняття Люблинской унії 1569 р. Спочатку, організовані православною магнатско-шляхетской опозицією на чолі р князем Острожским, боролися за культурно-релігійну автономію У в складі Промови Посполитой, для чого подавали петиції королю і сейму, вели культурно-просвітню роботу, виступали за відновлення православної церкви після 1596 р. и т п. Навесні 1648 р. на У спалахнуло грандіозне народне повстання під керівництвом Богдана Хмельницького, що змінило політичні відношення в Східної Європі, а в історії укр. народу стало моментом переломного значення. Причини визвольної війни: посилення феодальної експлуатації з боку польських поміщиків, старостів і орендарів-євреїв; насильство польської адміністрації над міщанами і дрібнопомісної укр.ой шляхтою; невдоволення реєстрових козаків утиском старшины; утиск православ'я і поширення унії і католицтва на У. Движущие сили війни: козацтво, селянство, міщани. У січні 1648 р. Б. Хмельницький утікає на Січ, стає гетьманом, розбиває польський гарнізон, що був на Січі. Починається підготовка до повстання. Хмельницький вступає в спілку з кримським ханом у боротьбі проти поляків. Смердоти надсилають загін під керівництвом Тугай-Бея (4 тис. чол..). Періоди війни: 1) 1648-1650 рр.: а)5-6 травня 1648 р. - битва на Жовтих Водах (Б. Хмельницький переміг поляків); б) 15-16 травня 1648 р. - битва під Корсунем (зустрілися основні головні сили, Хмельницький майже зовсім розбив поляків); в) 12-14 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями; г) 18 серпня 1649 р. - підписано Зборівський світ. 2) 1651-1654 рр.: а) 29 червня 1651 р. - битва під; б) 28 вересня 1651 р. - Білоцерківський світ; г) 1 травня 1652 р. - битва під Кийком (перемога козаків).