2015-05-27
201Для української культури цього періоду було притаманне:
— урізноманітнення форм та засобів художнього самовираження;
— підвищення рівня освіти населення;
— поступове поширення світських напрямків у культурі та мистецтві.
Освіта
У 1748 р. в 10 полках було 866 початкових шкіл з 3-річним терміном навчання. Основними підручниками були: “Букварь языка славенского” С. Полоцького, “Граматика славенскія правильное синтагма” М. Смотрицького, “Синопсис” І. Гізеля, де викладалася історія України з імперського погляду, а також часословці та псалтирі.
Середню освіту здобували у Колегіумах: Чернігівському, Харківському, Переяславському. Колегіуми готували служителів релігійного культу, державних службовців та вчителів початкових класів.
Вищим навчальним закладом була Києво-Могилянська Академія, яка стає справжнім центром освіти, культури, суспільної думки України того часу. Вона була відкрита для дітей усіх прошарків суспільства. Зі стін академії вийшла плеяда видатних українських діячів науки та культури: Григорій Сковорода, Василь Григорович-Барський, Василь Рубан, Феофан Прокопович та ін.
|
|
|
Друкарство і література
Всього протягом XVIII ст. в Україні діяло 13 постійних друкарень. Серед них — київська, чернігівська, львівська. Провідну роль відігравала друкарня Києво-Печерської Лаври. Навколо книгодрукарень гуртувалися вчені, літератори, перекладачі, живописці. У 1776 р. в Україні виходить перша газета — французькою мовою під назвою “Львівська газета”.
У розвитку української літератури середини — кінця XVIII ст. спостерігається посилення світських жанрів. Нові літературні жанри:
— історичний: “Історія Русів або Малої Росії” невідомого автора присвячена опису подій Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.;
— козацькі літописи: рукописні примірники “Самовидця” (спостережника подій) Г. Граб’янки і С. Величко. Випускники Києво-Могилянської Академії С.Величко та Г.Граб’янка стають одними із засновників української історичної науки. Вони першими перейшли від літописного переліку історичних подій до осмислення та власного тлумачення подій козацького буття;
— описи мандрів (В. Григорович-Барський залишив свої враження від відвідування Угорщини, Австрії, Італії, Греції);
— філософські трактати, поезії та байки (твори Г. Сковороди).
Представники української літератури XVIII ст. – Л. Баранович, І. Галятовський, А. Радивиловський, К. Зіновіїв.
Архітектура та живопис
В архітектурі та живописі XVII — XVIII ст. панує стиль бароко, якій в Україні набуває специфічних рис — поєднання західноєвропейських надбань з українськими особливостями. Видатні українські архітектори того часу — І. Григорович-Барський, С. Ковнір, І. Зарудний. Найвидатніші пам’ятки архітектури: Миколаївська церква у Ніжині, Троїцький собор Густинського монастиря, церква Вознесіння у Переяславі.
Для живопису був притаманним подальший розвиток іконопису та портретного жанру (В. Реклинський, Й. Іванович, І. Паівський).
