Уміння логічного мислення формуються у молодших школярів у про- ікч і засвоєння мислительних дій. які складають внутрішню мислительну,няльність. Основними діями є аналіз і синтез, бо саме вони складають і у шість усіх мислительних умінь. Тому формування їх здійснюється за лічіомогоюспеціальних завдань, а також у структурі інших, більш складних умінь.
Щоб сформувати уміння аналізувати предмети і явища природи, молодші школярі спершу оволодівають прийомом виділення Уміння аналізувати 03наки властивосты в предметах і явищах. Природи,діти насамперед ПОВИННІ усвідомити, шо кожний об'єкт мас різноманітні ознаки, тобто його можна охарактеризувати за кольором, запахом, смаком, величиною. формою, вагою, місцем у просторі і часі.
Уміння порівнювати об'єкти природи Знання про зміст цього прийому, послідовність виконання операцій засвоюються учнями у вигляді алгоритму дії.
Щоб порівняти предмети, необхідно: а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити предмети і визначити подібні та відмінні ознаки, частини; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.
|
|
Алгоритм пропонується у готовому вигляді або складається разом з учнями. Він може бути записаним на таблиці або на дошці, щоб діти зіставляли знання з практичним виконанням кожної операції, краще запам'ятовували їх послідовність та оволодівали термінологією.
Після засвоєння знань про спосіб здійснення порівняння учні виконують завдання за зразком, коментуючи всі операції. У процесі оволодіння умінням порівнювати скорочується кількість операцій, які промовляються вголос («Порівняти — це означає проаналізувати об'єкти, визначити їх подібні та відмінні ознаки, зробити висновки»). Згодом потреба у коментуванні зникає. Щоб актуалізувати прийом у внутрішньому мовленні, вчитель спонукає до його згадування, не вимагаючи відповіді.
Для формування уміння порівнювати завдання будуються з урахуванням змісту і цілей уроку. Система таких завдань повинна різнобічно ускладнюватися: за кількістю ознак, що порівнюються; за характером об'єктів, зокрема спочатку порівнюються конкретні, наочні, а потім — абстрактні, тобто поняття про них.
Слід наголосити, шо при побудові завдань на порівняння необхідно вказувати основу для виконання цієї дії. шодає можливість отримувати той результат, який необхідний у конкретній ситуації.