2015-05-30
2113- з’ясовує завдання служби військ і вартової служби;
- оцінює морально-психологічний стан особового складу який залучається до несенняя тової служби;
- визначає обсяг та зміст морально-психологічного забезпечення вартової служби;
- складає перелік заходів морально-психологічного забезпечення вартової служби;
- навчання та інструктаж посадови осіб методиці МПЗ вартової служби;
- вивчає та впроваджує передовий досвід з організації МПЗ вартової служби.
Організація роботи з питань морально-психологічного забезпечення вартової служби передбачае певну поетапність:
Перший__етап морально-психолопчної підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби починається з прибуття молодого поповнення у частину і продовжуеться, як правило, протягом перших 1,5 місяця служби. У цей період здійснюється:
- вивчення індивідуальних морально-психологічних якостей особи молодого солдата;
- психологічна підготовка особового складу до виконання майбутніх завдань, вартової служби;
|
|
|
- аналіз проходження психологхчної адаптаії молодого воїна до умов військової служби.
Вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів, їх фізичного стану проводиться з метою визначення рівня морально-психологічної готовності військовослужбовців до виконання службових обов'язків, а також визначення так званої "групи ризику". В цій роботі приймають участь всі
командири й офіцери виховних структур, медичні працівники, а також спеціально створена на період прийому молодого поповнення нештатна група професійно-психологічного відбору у масштабі частини.
До “групи ризику" відносяться вшськовослужбовці які:
- мали порушення поведінки кримінального характеру;
- мають обтяжену спадковість, сімейні проблеми, тікали з дому, схильні до волоцюжництва;
- вживали наркотичні та токсичні речовини;
- мають негативні показники після тестування та соціометричного обстеження.
Жоден віськовослужбовець, віднесений до "групи ризику" не допускаеться до несення вартової служби (внутрішньої служби).
Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовця на першому етапі морально-психологічного забезпечення вартової служби використовують такі методи практичної психології:
-анкетування, тестування за методиками "Прогноз", "Суїцид", "Тип поведінки особи в групі", "Тип поведінки у конфліктній ситуації, "Тейлор", "Спілберга", "Люшера" тощо.
- вивчення документів (характеристик, медичних карток, особових справ, листів вивчення допризовника);
|
|
|
- спостереження.
З прибуттям поповнення до військової частини проводиться його поглиблене медичне обстеження, за результатами якого здіснюються відповідні заходи щодо виявлення осіб, які мають серйозні відхилення у стані здоров'я. Вони теж включаються до групи ризику і при необхідності направляються у лікувальні заклади для прийняття рішення стосовно подальшої їх служби.
Протягом перших 3-4 днів проводяться бесіди - знайомства з молодими солдатами. Особлива увага звертаеться на такі показники, як рівень загальноосвітньої підготовки, розуміння соціального значення військової служби, необхідності виконання свого патріотичного обов'язку, відповідальності, ступеня вихованості.
Висновки за шдсумками вивчення оформлюються в "Особових справах" віськовослужбовців, "Картках професійно-психологічного відбору". На їх підставі заступники командирів з виховної роботи відпрацьовують відповідні рекомендації командирам (начальникам) щодо оргашзації та проведення виховної роботи з конкретними категоріями військовослужбовців.
В роботі щодо морально-психолопчного забезпечення вартової служби потрібно вирішувати завдання нейтралізації почуття пасивності у підлеглих, неправильного розуміння задач вартової служби, побоювання військовослужбовців опинитись в екстремальній ситуації.
Вирішення такого завдання здійснюється під час занять з гуманітарної підготовки, культурно-виховної, просвітницької роботи, правового інформування, індивідуальних та групових бесід, зустрічей з товаришами по службі, які зразково виконують свої обов'язки.
У перші 10-15 днів з молодими солдатами проводяться бесіди про історію частини, її завдання, в ході яких звертається увага і на задачі вартової служби, роз'яснюються положення статуту гарнізонної та вартової служб.
Військовослужбовців знайомлять з розташуванням варти, постами, обладнанням. Організується вивчення вимог керівних документів щодо несення внутрішньої гарнізонної та вартової служби.
Другип етап - відбір військовослужбовців, які можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби. Як правило він продовжується від 1.5 до 3 місяців служби і включає:
-аналіз результатів вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців:
- вивчення представників "групи ризику";
- визначення категорії особового складу, яка може бути допущена до несення вартової служби (за результатами роботи нештатної групи профвідбору).
Командири, фахівці з гуманітарних питань, медичні працівники проводять аналіз результатів вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців. Визначаються представники "групи ризику", яких потрібно направити на поглиблене медичне обстеження до лікувальних закладів.
Такий підхід до роботи з “групою ризику” є необхідним і за будь-яких умов не повинен бути формальним, інакше військовослужбовці цієї категорії зможуть дестабілізувати морально-психологічний клімат цілого колективу.
Згідно подання комісії професійно-психологічного відбору, визначається категорія особового складу, яка може бути допущена до несення вартової служби. Готується відповідний наказ командира частини. Продовжується робота з аналізу адаптації особового складу до армійських умов.
Третій етап - підбір військовослужбовців для несення вартової служби, який продовжується після завершення другого етапу і до звільнення військовослужбовців з лав Збройних Сил України. Він включає:
- оцінку морально-психологічного стану військовослужбовця безпосередньо перед виконанням завдань вартової служби;
- визначення, корегування складу варт та змін з урахуванням морально-психологічних якостей військовослужбовців;
|
|
|
- психологічну підготовку особового складу до виконання завдань вартової служби.
Психодіагностика проводиться методом спостереження, а також за допомогою тестових методик.
В першу чергу звертається увага на тих солдат, які відрізняються підвищеною збудженістю, агресивністю, яскраво вираженою збентеженістю, мають ознаки хворобливості та неадекватної поведінки, що не характерна для конкретної особистості, неохайним зовнішнім виглядом.
На підставі спостережень та за результатами опитування особового складу, заступник командира підрозділу з виховної роботи рекомендує командиру проведення заходів щодо корегування складу варт, підготовки резерву на випадок необхщності заміни.
Змістовна суть психологічної підготовки особового складу, що залучається до вартової служби:
- нейтралізація негативних наслідків втомленості (використання усіх форм відпочинку та релаксації);
- застосування різноманітних форм і методів формування та створення позитивної внутршньої мотивацїї для виконання завдань вартової служби;
- формування у військовослужбовців стійких алгоритмів поведіки в екстремальних ситуаціях (застосування різноманітних ситуаційних завдань);
- забезпечення оптимального розподілу військовослужбовців по постам та змінам з урахуванням їх особистих властивостей, добових ритмів психологічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психолопчної сумісності;
- забезпечення загальної підготовленості і підтдтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті.
Поглиблене вивчення передбачає урахування попередніх даних спостереження, аналізу, тестування; аналіз сьогоденного фізичного, психологічного стану військовослужбовця на підставі безпосереднього спостереження і тестування.
Четвертый етап - морально-психологічне супроводження несення вартової служби. Починається безпосередньо під час несення служби і включає:
- заходи інформаційно-пропагандистського, психологічного забезпечення, культурно-виховної та воєнно-соціальної роботи;
|
|
|
- аналіз динаміки морально-психологічної обстановки серед особового складу;
- підтримання і розвинення настрою на безумовне виконання завдань служби військ;
- контроль ступеня втомленості;
- діяльність щодо створення комфортних умов життєдіяльності військовослужбовців під час несення служби;
- психореабілітаційну діяльність у разі виникнення негативних психологічних факторів;
- аналіз та урахування психолопчних чинників, які ускладнюють несення вартової служби.
Основні заходи морально-психологічного забезпечення підготовки та несення вартової служби можуть бути такими:
- суспільно-політичне, та правове інформування;
- гуманітарна підготовка;
- культурно-виховна робота у вечірній час;
- спеціальна психологічна підготовка;
- матеріально-технічне забезпечення умов несення вартової служби;
- постійний моніторинг морально-психологічного стану особового складу;
- психореабілітаційна робота та організація необхідних умов відпочинку;
- психокорекційна робота;
- індивідуально-виховна робота;
- медичне обстеження військовослужбовців;
- фізична підготовка.
Організація морально-психологічного супроводження несення вартової служби обумовлює:
- оперативне планування заходів по морально-психологічному забезпеченню несення вартової служби;
- дотримання ритуалу проведення розводу варти;
- забезпечення чіткого керівництва з боку начальника варти підлеглим особовим складом варти та виконання плану-завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби.
В деяких частинах склалась певна система оперативного планування морально-психологічного забезпечення вартової служби. Суть її полягае в тому, що заступник командира з гуманітарних питань складає "План-завдання по морально-психологічному забезпеченню несення вартової служби". В цьому завданні визначаються сили, які організують та проводять морально-психологічне забезпечення, та плануються конкретні заходи морально-психологічного забезпечення на підготовчий період, на період несення служби та після завершення несення служби. Визначається термін проведення заходів та відповідальні за їх проведення.
План-завдання по морально-психологічному забезпеченню вартової служби складається заступником командира підрозділу з гуманітарних питань, від якого відряджається варта, та затверджується командиром підрозділу.
В процесі несення вартовоїслужби
Начальник варти повинен: (ст..203 СГтаКС)
- постійно аналізувати динаміку морально-психологічної обстановки у варті;
- організувати інформяційно-пропагандистську роботу серед особового складу варти;
- керувати активом варти;
- проводити індивщуально-виховну роботу (за особистим планом) з вартовими;
- популяризувати тих, хто вімінно виконує свої обов'язки;
- контролювати організацію харчування та відпочинку особового складу;
- підводити підсумки несення служби змінами, при цьому відзначати, яка зміна краще несе службу.
Під час підсумків не можна накладати стягнення на тих, хто мав порушення, вказуються тільки шляхи усунення недоліків, а в разі серйозного порушення проводиться заміна чатових чи вартових згідно статуту.
Помічник начальника варти, розвідні змін повинні:
- доповідати начальнику варти про морально-психологічний стан особового складу варти (зміни) після кожної зміни чатових;
- допомагати інформаторам та редакторам бойових аркушів змін в проведенні інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу варти;
- проводити індивідуально-виховну роботу з окремими військовослужбовцями (за окремим планом);
- слідкувати за правильним використанням телерадіоапаратури, газет, журналів, настільних ігор;
- організовувати обмін позитивним досвідом несення служби військовослужбовцями;
- готувати замітки до бойового аркуша про результати несення вартової служби.
Інформатори змін повинні:
- інформувати особовий склад зміни про події в державі та за її кордонами;
- організовувати перегляд телепрограм та прослуховування радіо;
- узагальнювати інформацію про хід виконання завдань вартової служби, та доводити її до особового складу зміни;
- проводити обговорення найбільш цікавих повідомлень у періодичних виданнях та журналах;
- готувати замітки в бойовий аркуш, листівки-блискавки;
- розповсюджувати передовий досвід тих, хто відміннно виконує свої обов'язки;
- слідкувати за станом біблютечки та підшивок газет, журналів у вартовому приміщенні;
- включати та виключати телевізор і радіо.
Редактори бойових аркушів повинні:
-випускати не менше 2-х разів на добу бойові аркуші;
- збирати, редагувати та оформлювати замітки в бойовий аркуш;
-після оформлення бойового аркуша надавати його для ознайомлення начальнику варти, а потім вивішувати у спеціально призначеному місці.
Основними силами, що проводять морально-психологічне забезпечення під час несення вартової служби, є:
- посадові особи варти (начальник варти, розвідні);
- актив, який підбирається і призначається на час несення вартової служби (бойові та суспільно-політичні інформатори, редактор бойових аркушів).
Для проведення морально-психологічного забезпечення несення, вартової служби вартове приміщення обов'язково повинно бути обладнане:
- телевізором;
- радіоприймачем з головними телефонами;
- шахами, шашками та іншими іграми (крім доміно);
- біблютечкою художньої, публіцистичної літератури;
- підшивками газет із розрахунку:
- центральна загальнодержавна газета;
- місцем для бойового аркуша;
- стендами: "Вони відмінно несуть вартову службу", "Подвиги чатових".
