Композиція опери

- дві редакції: авторська– відображає жанрову специфіку opera comic (с розмовними діалогами та музичними антрактами між діями)та Е.Гіро, яку було зроблено спеціально для постановки на сцені Віденської опери та Grand opera; в ній були дописані речитативи на авторському материалі та додані балетні сцени (матеріал був запозичений з опери «Пертська красуня» та музики до «Арлезіанки»).

-композиція окремого номера зберігає ознаки традиції, що йде від Люллі та Глюка – тяжіння до замкнених архітектурно симетричних конструкцій в масових декоративних сценах (хориы, ансамблі), які зазвичай обрамлюють середні розділи - діалоги (№№1,2,3,7,14,25). Також до традиційно жанрових можна віднести форму куплетів (№№8,11,13,15).

В свою чергу, сцени, що присвячені розкрттю психологічної драми, тяжіють до більш сучасного до Бізе стилю до сцени наскрізного розвитку (№№6,16,26) або динамізованої тричастинної (№9,19,21).

І дія (№1-10) починається масовою хоровою сценою, що змальовує фон, на якому розгортатиметься драма, а також готує появу головної героїні, Кармен. Тут відбувається експозиція майже усіх головних персонажів (окрім Ескамільйо) а також зав’язка драми – в сцені з квіткою. Кульмійнаційна вершина акту – Сегідилья: Хозе, охоплений пристрастю, вже не в змозі протистояти чарам Кармен, він порушує наказ, сприяючи її втечі

№№1,2 – хорові сцени, вони виконують функцію характеристики місця дії, введення в його атмосферу. Надзвичайно колоритним в цьому плані сприймається дитячий хор. До того ж, у першій сцені відбувається знайомство з образом Мікаели (її характеристика – в традиціях французької ліричної опери, щро йде від Гуно. В подальшому її образ майже позбавлений розвитку (в дуеті з Хозе №6 та в арії з ІІІ дії, №21). Однак саме в її партії з’явиться ще одна тема, яка претендуватиме на роль лейтмотиву – тема материнської любові: (можна порівняти №6/3 та №23/2).

Появу Кармен підготовлено своєрідним «багатоярусним п’єдесталом», що підкреслює без заперечне панування її образу в драматургічній системі опери:

№3 – чолоічий хор «Колокол пробил»[цит. за виданням: Ж.Бизе «Кармен» М., 1973; русский текст С.Рожновского], хор робітниць, другий чоловічий хор «Ну, скажите же нам».

№4. Хабанера відкриває цілу низку жанрових характеристик Кармен – кубинськаа пісня-танець, іспанська Сегідилья та Циганська пісня на початку ІІ дії. В двох э них використано соло з хором, що підкреслює роль головної героїні як «душі народу». Сольні - Мелодрама (№8) и Сегідилья (№9) - лише підсилюють цей ефект. І тільки у ІІІ дії, в сцені ворожіння (Терцет №19), характеристика впершепозбавляється народно-жанрових рис, відбувається рішуче переключення в русло психологічної драми. В ансамблі партія Кармен протиставлена характеристикам подруг і вжодному разі не складає з ними єдине ціле.

Знов привертає увагу ретельність роботи Бізе національними та жанровими витоками. «Хабанера», тобто «гаванська», багатьма нитками пов’язана з кубинською пісенно-танцювальною традицією. Кубинських ознак тут багато: ладовий контраст між куплетом та приспівом, хроматизована мелодична основа, двудольність із характерною пружністю внутришньодольової синкопи. І ще в одному Бізе передбачає музичну мову ХХ століття з його захопленням різними формами остінато: вся Хабанера звучить на тонічному органному пункті.

Завершення Хабанери стає зав’язкою драми – Кармен кидає квітку в обличчя байдужому Хозе. Дзвін на фабриці сповіщає про завершення обідньої перерви, всі розбігаються – й ніхто не бачить, як Хозе піднімає квітку та ховає її на грудях (звучить ще одна тема лейтмотивного значення – тема кохання Хозе, що з’явиться в Хорі №7).

Дві наступні сцени окреслюють два полюси, що мотивують в подальшому несумісність головних героїв. Дует Мікаели і Хозе (№6) – свого роду поетизація мирного тихого селянського життя, втіленням якого є для Хозе Мікаела. Саме в цій сцені можна спостерігати, наскільки перевершив композитор шаблонні прийоми ліричної опери. Він вільно синтезує різні інтонаційні витоки – речитатив (1 розділ), деталізація прийомів мовної інтонації (2 розділ), багатство ліричної кантилени з надзвичайно виразними нюансами гармонічної мови, пронизаної глибоким почуттям материнської любові (3 розділ) і, нарешті, опоетизована пасторальність (4 розділ). При цьому будова сцени поєднує ознаки наскрізного розвитку з елементами репризності:

А	B	C	D	C1	D1
B-dur	g-moll	B-dur	G-dur	B-dur	G-dur

№7. Хор робітниць (fis-moll) сприймається агресивним вторгненням в ідилічну атмосферу дуету, різко визначаючи психологічний підтекст драми характерів. Надзвичайна майстерність Бізе дозволяє перетворити декоративно-статичну хорову сцену на динамічно-стрімку, насичену конфліктною дією. При цьому зберігаються контури тричастинної будови (в середньому розділі – діалог капітана Цуіги з робітницями).

№8. Мелодрама (в первинному буквальному значенні – декламація під музику. Сцена допиту, в якій розмовні репліки Цуніги звучать в діалозі з піснею Кармен). В тексті використаний фрагмент з «Пісень західних слов’ян». Три репліки Кармен символічно побудовані: кожна наступна починається заспівом, в інтервальному відношенні ширшим за попередній (квінта, октава, децима). Неприборканість, волелюбство у поєднанні с жіночою чарівністю.

№9. Сегідилья Кармен – «арія дії». Кармен намагається спокусити Хозе, змусити відпустити її по дорозі до в’язниці. Тому традиційно статична сцена насичується як динамікою сюжету, так і стрімким психологічним розвитком. Особливості: складна тричастинна форма з елементами сонатності; характерні ладові ознаки, притаманні іспанській музиці (т.зв. «домінантовий лад» за терміном І.Способіна), свобода тональних співставлень, стилізація гітарного супроводу у акордах оркестрової партії. Особливого значення набуває «лейтгармонія» Збільшеного тризвуку та домінантовий органний пункт).

Антракт до ІІ дії пов'язаний з подальшими подіями сюжетно. Він побудований на темі солдатської пісні Хозе і представляє собою блискучі фактурно-темброві варіації з поступовим жанровим переосмисленням теми від стриманого маршу (проведення у фагота, потім у кларнета) до просвітленої пасторалі в однойменному соль мажорі (тема у флейти). В цілому Антракт ніби символізує райдужні надії Хозе.

ІІ дія (№№11-17 починається галасливою, жвавою народною сценою в таверні Лілас-Пастья (місце таємних зустрічей контрабандистів). Тут отримує портретну характеристику образ Ескамільйо Так само тут виникає перший конфлікт у відносинах Кармен і Хозе: сварка затьмарює перше побачення. Несподіваний візит капітана Цуніги стає для Хозе доленосним: він піднімає руку на командира, на нього чекає трибунал – а отже за краще залишитися з контрабандистами.

№11. Циганська пісня. Терцет Кармен, Фраскіти та Мерседес. Блискуча реалістична замальовка, яка дає простір уяві режисерів та сценографів. Головний ефект – у поступовому прискоренні темпу від 1-го куплету до 3-го. А разом з тим – купа колористичних. Причому оркестрових «тонкощів» майже немає (дует флейт, трикутник, бубон, піцикато струнних). Вся «барвиста мозаїка» досягається за рахунок гармонічних засобів умовах найпростішої гомофонної фактури. Це й терпкі дисонантні сполучення на фоні органного пункту, й яскраві ввіднотонові тональні співставлення (e –F- Fis – F – e), й органні пункти.

№13. Куплети Ескамільйо. Тореадор – як і Кармен, «герой юрби». Тому його поява «обставлена» у аналогічний спосіб. №12 – хор «Віват, Ескамільйо» - підготовка появи героя і у буквальному розумінні домінантовий передикт (№12 – C-dur, №13 - f-moll). Основна тема - результат жанрового синтезу маршу та болеро (ритмоформула болеро у чотиридольному розмірі). Завзяття, кураж, бравада – це відчувається у синкопованій ритміці, у терпких ефектах (ніби створюють тривожний «відтінок небезпечної гри») гармонічних співзвуч (ІІ65Ь1, D9), у блискучих оркестрових глісандо.

Форма куплета – складна двочастинна

А	B
Проста двочастинна безрепризна f-moll a+ a1 + незамкнений період (на D)	Тема Тореадора F-dur період из трьох речень

№14. Квінтет контрабандистів. (Кармен, Фраскіта, Мерседес, Данкайро, Ремендадо). Блискучий взірець ансамблевого письма. Блискавичне перегукування виконавців у стрімкому темпі, розмір 6/16 (жанр тарантели). Складна тричастинна форма. Середній розділ – відмова Кармен приєднатися до друзів у справі, тому що вона чекає на Хозе, в якого «шалено закохана».

№15. Солдатська пісня Хозе a cappella (її тема стала основою Антракту до ІІ дії).

№16. Кульмінаційна сцена ІІ д., що є переломом у стосунках головних героїв. Зіткнення двох протилежних поглядів на життя. Сцена наскрізного розвитку складається з чотирьох розділів.

І – пісенька Кармен без слів (B-dur). Оркестровий супровід підкреслено лаконічний, тому що незабаром до тему приєднається контрапунктом фанфара труби, (воєнний сигнал, що кличе Хозе повертатися до казарми).

ІІ – дует сварки (G-dur). Гнів Кармен, реалістична сцена скандалу на фоні спроб Хозе довести їй свою позицію. В редакції Гіро, на жаль, сильно скорочена. Бізе тут використовує прийом пародії (в репліках Кармен використані ті самі фанфарні інтонації, що лунали в партії труби, а також ліричні фрази Хозе).

ІІІ - аріозо Хозе «з квіткою» (Des-dur). Всупереч традиціям оперної драматургії, Хозе не має в опері жодної сольної сцени. Цей розділ дуету – єдина можливість відтворити розгорнутий портрет героя. Характеристика від самого початку позбавлена багатоплановості – адже герой перебуває у полоні почуттів, заради яких найближчим часом пожертвує всім. Але саме цього Кармен йому не подарує у майбутньому.

Оригінальна композиція аріозо – разімкнена, одночастинна, безрепризна. Три хвилі зростання складають перший, експозиційний, розділ. Другий (F-dur) – постепенная драматизация, переход от воодушевления к экзальтации. Третий – кульминационная зона (Des-dur, тонический органный пункт) со своей, местной, кульминацией – восходящее гаммообразное движение в объеме октавы на diminuendo.

ІV – ариозо Кармен (C-dur, трехчастная репризная форма). Его начало символически опровергает, «перечеркивает» сокровенное признание Хозе («Нет, это не любовь» - ход на тритон). Тема ариозо станет основой Финала ІІ действия (приход Цуниги, ссора с Хозе, вмешательство контрабандистов). Отныне для Хозе возвращение к прежней, «правильной», жизни невозможно. Он становится дезертиром, человеком вне закона, для которого весь смысл существования сосредоточен в одной Кармен.

В III действии конфликт обостряется? намечается трагическая развязка: Хозе страдает от измены долгу, тоски по родному дому, от ревности и все более страстной любви к Кармен, но она уже охладела к нему. Центром З акта является сцена гадания, где предсказывается судьба Кармен, а кульминацией – сцена поединка Хозе и Эскамильо и разрыв с ним Кармен. Однако развязка оттягивается: в финале этого действия Хозе уходит с Михаэлей к больной матери. В целом, 3 действие, переломное в драматургии оперы, отличается сумрачным колоритом (события происходит ночью в горах), пронизано ощущением тревожного ожидания. Большую роль в эмоциональной окраске действия играют марш и секстет конрабандистов с их беспокойным, настороженным характером. Яркий контраст составляет Антракт – звукописная сцена рассвета в горах. Как и в «Арлезианке», Бизе использует здесь излюбленное «сочетание красок» - флейта, арфа и тональность Es-dur (тембровые вариации в проведениях темы в дальнейшем подключаюк кларнет и виолончели). Дополняют палитру средств пентатонические ладовые элементы темы и подголосков.

№19. Терцет Кармен, Фраскиты и Мерседес. Сцена гадания. Сложная трехчастная форма, крайние разделы которой – дуэт подруг Кармен. Их простодушие и легкомыслие оттеняют мрак в душе героини, предчувствующей неотвратимый конец. Ее ариозо (иногда усматривают в нем черты сарабанды) лишено (впервые) конкретных жанровых ориентиров, что знаменует «жанровую модуляцию» в развитии образа героини - не зарисовка народной жизни, а психологическая драма. Композиция напоминает контуры Ариозо Хозе – такое же постепенное восхождение к кульминации с последующей выдержанной кульминационной зоной. Ее трагизм особенно остро ощутим на фоне репризы Терцета – легкомысленной танцевальной темы Фраскиты и Мерседес.

В IV действии развитие конфликта вступает в свою последнюю стадию и достигает кульминации. Драматургический конфликт здесь выражен открыто и конкретно – трагедия героев достигает финала на фоне тожества народной жизни. Заключительный этап драмы лаконичен. Его открывает знаменитый Антракт – однотемное рондо (эпизоды являются вариантами темы рефрена – соло гобоя) с характерным испанским колоритом «доминантового лада» и ритмом болеро. В последнем эпизоде появляется легко узнавамый оборот с ув.2 – как напоминание о лейтмотиве роковой страсти.

Развязка драмы просходит в заключительной сцене Кармен и Хозе. Ее подготавливает праздничные народные сцены Хора торговцев (№24) и Шествия на корриду (Хор №25, тематический материал - из Увертюры). Выразительная деталь – небольшое дуэттино Кармен и Эскамильо в среднем разделе хора – показ полного «перевоплощения» Кармен, растворившейся в чувстве любви к отважному тореадору.

Ликующие крики народной толпы из цирка составляют второй план и в №26 - заключительном дуэте Кармен и Хозе. Сцена сквозного развития, три раздела которой представляютсобой неуклонное нарастание конфликта.

І раздел предваряется диалогом, в котором ласковые реплики Хозе встречают категоричный отпор «Не проси о невозможном». В центре – ариозо Хозе As-dur «Кармен, но еще есть время» - развитие того же кантиленного интонационного комплекса, показанного в «Ариозо с цветком».

ІІ раздел – ариозо Хозе «Но я, как прежде» (b-moll). Постепенное ожесточение героя, отчаяние (приемы, близкие веристам). Кульминация, отмеченная ладовой модуляцией (основная тема в одноименном B-dur) – последняя попытка воззвать к любви.

ІІІ раздел – после внезапно ворвавшихся в сцену объяснения героев ликующих криков толпы из цирка, наблюдающей победу Эскамильо, которую он посвятил Кармен. В партии героини появляются приемы, характерные для разговорной речи, вскрики, передающие ожесточение и презрение. Кульминационный момент – Кармен срывает с руки кольцо, некогда подаренное Хозе, и бросает на землю. Роковой удар Хозе, сопровождаемый остро диссонантным аккордом оркестра, смерть героини – и одновременно победное шествие толпы, чествующей Эскамильо. Символичен «диалог» лейтмотивов в Финале – тема роковой страсти и тема тореадора в Fis-dur.

Литература:

1. Друскин М. История зарубежной музыки, в.4.

2. Рыцлин Л. Ж.Бизе // Музыкальная литература зарубежных стран, в.5э

3. Неболюбова Л. Опера «Кармен» Ж.Бизе.

Інтернет-ресурс:

1. http://musicmetod.ru/muzykanty/bize/

2. http://journal-parter.blog.tut.by/2011/03/24/obrechennaya-na-uspeh/

3. http://operamusic.ru/683-navek-ya-tvoj-moya-karmen.html

4. Опера на все времена. Ж.Бизе. "Кармен" http://www.youtube.com/watch?v=uO_EgirYzFY

5. Опера на все времена. Дж.Верди. «Травиата». http://www.youtube.com/watch?v=kpBgwJnzx-o

6. http://www.youtube.com/watch?v=0-rcjrHS_gk

Highlights from a 1973 Metropolitan Opera performance of Bizet's opera Carmen, featuring Marilyn Horne (Carmen), James McCracken (Don Jose), Tom Krause (Escamillo), Colette Boky (Frasquita), Marcia Baldwin (Mercedes), Donald Gramm (Zuniga), Russell Christopher (Dancaire), and Andrea Velis (Remendado). Leonard Bernstein leads the Metropolitan Opera Orchestra and Children's Chorus, and the Manhattan Opera Chorus.

This recording was taken from a cassette I purchased in the early 1970s, issued on the DG label. All images used in this video were taken from the cassette (4:22) and the booklet (11:48) that accompanied it.

(Note: There is for a very brief moment or two some distortion at the very beginning and very end of this recording. The tape at one time got caught up in the little rubber wheel of the tape player and never recovered, unfortunately.)

1. Prelude

2. March and chorus of urchins; "Avec la garde montante nous arrivons" (4:18)

3. Habanera "L'amour est un oiseau rebelle" (6:50)

4. Seguidilla - "Près des remparts de Séville" (11:39)

5. Entr'acte II (16:23)

6. Gypsy song "Les tringles des sistres tintaient" (18:06)

7. Toreador song - Couplet "Votre toast, je peux vous le rendre" (22:54)

8. Smugglers' quintet "Nous avons en tete une affaire" (28:29)

9. Flower song "La fleur que tu m'avais jetée" (33:00)

10. Card Trio - Trio "Melons! Coupons" (36:49)

11. Entr'acte IV (44:20)

12. Finale (46:45)

«Кармен» Ф.Рози

1. Прелюдия (4:01)

2. №2. Детский хор (13:50)

3. №3/2. Хор перед Хабанерой (23:40)

4. №4. Хабанера (24:35)

5. №6/3 Дуэт Микаэлы и Хозе, 3 раздел (32:40)

6. №6/4 (33:50)

7. №7. Хор работниц (ссора) (39:15)

8. №8. Мелодрама (43:40)

9. №9. Сегедилья (47:30)

10. №11. Цыганская песня. (54:54)

11. №13. Куплеты Эсамильо (1:02:34)

12. №14. Квинтет контрабандистов (1:09:14)

13. №16/1. Дуэт Кармен и Хозе, 1 раздел. (1:16:30)

14. №16/3. Ариозо Хозе «с цветком» (1:21:42)

15. Антракт к 3 д. (1:33:50)

16. №19/В. Терцет (сцена гадания). Ариозо Кармен (1:40:00)

17. Антракт к 4 д. (2:05:25)

18. №25. Шествие на корриду (2:09:38). Дуэттино Кармен и Эскамильо (2:13:15)

19. №26. Дуэт Кармен и Хозе, 1 раздел (2:16:00), 2 раздел (2:20:03), 3 раздел (2:21:15).