2015-06-04
348Штукатурка - це шар затверділого розчину, нанесений в пластичному стані в один, два чи три прийоми на оздоблювальну поверхню з ущільненням і добрим вирівнюванням, затиркою чи загладжуванням, а в необхідних випадках і декоративним оздобленням.
Шар штукатурки покращує теплоізоляцію, а також водопоглинання поверхні, підвищує його стійкість в агресивних середовищах, покращує сан. Гігієнічні і декоративні властивості. Процес проведення штукатурки трудомісткий.
Штукатурку класифікують:
по призначенню - на звичайну, декоративну і спеціальну (термо- звуко і гідроізоляційну, захисту від вредних випромінювань, армовону і ін.)
по видах вяжучих - на цементну, цементно-вапняну, вапняну, вапняно- гіпсову і вапняно-глиняну;
по складності виконання - на просту (складські і підсобні приміщення), покращену (для житлових приміщень, залів учбових закладів) і високоякісну (для театрів, адмін. і ін. споруд а також фасадів).
Штукатурку ведуть не зразу на всю товщину, (так як несхопившийся розчин буде спливати, тому його наносять на поверхню пошарово.)
Перший шар - оббризг - передбачений для з’єднання штукатурки з основою шляхом заповнення пустот і тріщин оздоблюваної поверхні. Ґрунти наносять розчином рідкої консистенції.
Другий шар - ґрунт - служить для вирівнювання поверхні більш густим розчином і отримання потрібної товщини штукатурки. Ґрунти можна наносити у декілька шарів товщиною не більше 7 мм кожний.
Останній верхній шар - накривка - наносять рідким розчином на дрібному піску для утворення загладженого і ущільненого оздоблювального шару товщиною близько 2 мм (декоративна накривка - 5мм)
Середня сумарна товщина всіх шарів: проста-12; покращена-15; високоякісна-20мм
При накладанні правила довжиною 2мм на поверхні покращеної штукатурки допускається не більше двох зазорів в 3 мм, а на поверхні високоякісної штукатурки, вирівняної по маяках - не більше двох нерівностей глибиною чи висотою до 2мм.
Процес обштукатурення складається з підготовки поверхні (насічна оббивка сіткою, і дранкою, провішування, влаштування маяків) транспортування розчину чи його складових до робочого місця, нанесення і розрівнювання штукатурного шару, влаштування декоративних обрамлень.
Підготовка. Підлягаючі оштукатуренню поверхні спершу вирівнюють щоб запобігти лишній товщині. При відхиленнях від вертикалі чи горизонталі більше 40 мм і значних нерівностей дефектні місця до оштукатурення обтягують металічною сіткою по цвяхах.Поверхні очищають від бруду і жирних плям.Щоб штукатурка добре трималася з основою, бетонні поверхні насікають, чи обтягують металічною сіткою, дерев’яні поверхні оббивають драночними щитами, а цегляні ст. кладуть впустошовку.
Нанесення штукатурного розчину
Перед оштукатуренням поверхні зволожують з допомогою фарбопульта для запобігання сповзання шару обризгу, який не розрівнюють щоб він добре зчіплявся з накладеним на нього шаром ґрунту. Всі нанесені шари ґрунту ущільнюють і розрівнюють при товщині накривочного шару більше 5 мм поверхні ґрунту нарізають хвилеподібними борознами.Кожний послідуючий шар штукатурки (ґрунту і накривки) на гіпсовому в’яжучому наносять тільки по закінченню схоплення розчину,а на вапняному в’яжучому - після початку побіління попереднього шару.
Для механізованого приготовлення і нанесення розчину застосовують штукатурні станції і установки (розчинозмішувач, розчинонасос, розчиноводи і інструменти)
Розчинонасоси подачею 3...6 м3/ год. перекачують розчин по горизонталі на відстані до 200 см і по висоті до 40 м (Станція “Салют -3”)
Для нанесення розчину застосовують пневматичні і безкомпресорні форсунки.
Розчиноводами служать гумові шланги чи стальні труби з внутрішнім діаметром 25, 38,75. (До розчину привезеного на площадку добавляють вапняного молока, тоді використовують).Механізований процес проведення штукатурки складається з таких технологічних операцій: нанесення шару обризгу; нанесення одного або декілька шарів ґрунту з послідуючим розгладжуванням поверхні правилом і затиркою з допомогою терок чи напівтерок.Затирають поверхні спеціальними чи пневматичними затирочними машинами.
Оштукатурення вручну. Штукатурний розчин наносять на підготовлену поверхню набризгуванням чи намазуванням.Для нанесення і розрівнювання розчину застосовують спец. штукатурні інструменти - штукатурні лопати, гладилки, рустовки і ін. Розчин обризгу і першого шару ґрунту завжди набризкують, найчастіше ковшем чи совком, а інколи лопаткою з ящика, для того щоб він краще проник у всі шороховатості і міцніше зціпився з поверхнею.Другий і послідуючі шари ґрунту, а також накривку набризкують чи намазують.Розчин розрівнюють з допомогою сокола, полутерки чи правила, а загладжують гладилками.
Декоративною штукатуркою оздоблюють внутрішні поверхні приміщень громадських будинків і фасадів.Ця штукатурка не потребує періодичного пофарбування і служить довго без ремонту.
Найбільш індустріальним методом штукатурних робіт є оздоблення поверхні листами сухої штукатурки.При цьому повністю відпадає необхідність сушки поверхонь, появляється можливість ведення оздоблювальних робіт швидкісними методами при максимальному суміщенні їх з загальнобудівними.
Для сухої штукатурки застосовують гіпсові, гіпсоволокнисті і деревоволокнисті листи шириною 1200-1300 мм і довжиною 2500-3000 мм. Листи кріплять до поверхні з допомогою гіпсоклеєвої, піногіпсової і ін. мастик.
Рекомендована література
1. Атаев С.С Индустриальная технология строительства из монолитного бетона. –М:Стройиздат. 1989
2. Вильман Ю.А. Основы роботизации в строительстве. Уч.пос.-М.:Высшая школа. 1989.
3. Драченко Б.Ф., Піщаленко Ю.О.,Соха М.М. Технологія зведення виробничих сільськогосподарських будинків і споруд. Навч. Посібник. К.:Вища школа,1992.-198с.
4. Онищенко А.Г. Отделочние работи в строительстве. Уч.пос. М.:Высшая школа.-1989.
5. СНиП III-4-80. Техника безопасности в строительстве.\Госстрой СССР.-М.: Стройиздат, 1981.-225с.
6. Технология строительного производства\Б.Ф. Драченко, Л.Г.Ерисова, П.Г.Горбенко-2-е изд.-М.:Агропромиздат, 1990.-512с.
7. Технологія спорудження сільських виробничих будівель.\Л.Г. Єрісова, Б.І. Завалій, М.Л. Зоценко та ін.-К.:Урожай.1994.-320с.
8. Технология строительного производства. Учебник\Литвинов О.О., Беляков Ю.И.,Батура Т.М. и др.:Под.ред.О.О.Литвинова, Ю.И. Белякова.-К.:Вища школа, 1985.-479 с.
9. Швыденко В.И. Монтаж строительных конструкций. Уч. Пос. - М.: Высшая школа. 1987.
10. Ягупов Б.А. Строительное дело: Учеб. Для техникумов. - М.: Стройиздат, 1998. - 367с.
11. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В. К. Черненко, М. Г. Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; за ред. В. К. Черненка, М. Г. Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2002. – 430 с.
