Навчання як педагогічний процес

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ ВИДІВ СПОРТУ

План вивчення теми

1. Навчання як педагогічний процес.

2. Методичні принципи навчання.

3. Методи, засоби та завдання навчання.

4. Типова схема навчання та послідовність вивчення техніки легкоатлетичних видів спорту.

5. Аналіз, помилки та оцінювання виконання техніки рухів.

6. Форми занять легкою атлетикою.

7. Засоби безпеки в процесі навчання та профілактика травматизму.

Рекомендована література:

1. Бондарчук А.П. Тренировка легкоатлета / А.П. Бондарчук. – Киев, 1986. – 124 с.

2. Зелинченок В.Б. Критерии отбора в легкой атлетике / В.Б. Зелинченок, В.Г. Никитушкин. – М., 2000. – 29 с.

3. Куликов A.M. Управление спортивной тренировкой: системность, адаптация, здоровье А.М. Куликов. – М., 1995. – 123 с.

4. Легкая атлетика / Под ред. Н.Г. Озолина, В.И. Воронкина, Ю.Н. Примакова. – М., 1989. – 200 с.

5. Легкая атлетика в школе / Под ред. Ж.К. Холодова, В.С. Кузнецова, Г.А. Колодницкого. – М., 1993. – 214 с.

6. Тер-Ованесян И.А. Подготовка легкоатлета: современный взгляд И.А. Тер-Ованесян. – М., 2000. – 231 с.

7. Филин В.П. Теория и методика юношеского спорта / В.П. Филин. – М., 1987. – 347 с.

Навчання як педагогічний процес.

Процес навчання властивий усьому живому світові, який по-своєму проявляється в житті найпростіших живих організмів, ускладнюється у житті тварин і досягає найбільш вищої форми свого прояву в житті людини. Від набуття досвіду виживання до самовдосконалення – такий діапазон процесу навчання.

Будучи однією з головних сторін фізичного виховання, в процесі навчання яскраво виражені два моменти: навчальна діяльність викладача (викладання) та навчально-пізнавальна діяльність учнів (навчання). Суть процесу навчання – взаємодія викладача і студента з метою передачі знань, умінь, навичок першим і придбання їх другим з подальшим вдосконаленням.

У галузі фізичного виховання вивчення і вдосконалення рухових дій є ядром навчання, так як рухова діяльність розглядається тут і як об’єкт, і як засіб, і як мета вдосконалення.

Можна виділити наступні форми навчання: самостійна, контрольована, самостійно-контрольована.

При самостійній формі навчання учень сам вивчає ті чи інші дії, аналізує їх, підбирає засоби навчання. Ця форма ефективна при вивченні простих рухів.

При контрольованій формі навчання викладач виступає в ролі вчителя-наставника, який навчає учня тим чи іншим діям, аналізує їх, підбирає методи і засоби навчання і виправляє різні неточності в діях учня. Ця форма застосовується майже в усіх випадках, особливо на перших етапах навчання.

При самостійно-контрольованій формі навчання викладач навчає учня, учень аналізує свої дії, викладач контролює не виконання цих дій, а аналіз самого учня. Ця форма застосовується у вдосконаленні техніки рухів, при вивченні нової техніки спортсменів високої кваліфікації.

Також можна класифікувати форми навчання за зв’язками:

- Викладач – учень – можливе навчання (учень може або не може навчитися тим чи іншим діям), навчання найпростішим рухам;

- Викладач – учень – викладач – контрольоване навчання з одним (неповним) зворотним зв’язком (викладач навчає – учень виконує – викладач аналізує), навчання складним рухам;

- Викладач – учень – учень – викладач – контрольоване навчання з подвійним зворотнім зв’язком (викладач навчає – учень виконує – учень аналізує і коригує своє виконання – викладач аналізує його дії), закріплення і вдосконалення техніки складних рухів;

- Викладач – учень – другий учень – викладач – контрольоване опосередковане навчання (викладач навчає одного учня – цей учень навчає іншого учня – викладач аналізує навчання другого учня). Ця форма навчання, застосовується для закріплення і вдосконалення техніки складних рухів для першого учня, тобто щоб вивчити техніку того чи іншого руху, потрібно самому спробувати навчити цій техніці іншу людину, так як, навчаючи, пізнаєш предмет навчання глибше і краще.

Процес навчання розглядає три варіанти контактів:

1) бригадно-груповий (2–3 викладача навчають 25–30 учнів);

2) індивідуально-групової (1 викладач навчає 10–15 учнів);

3) індивідуально-індивідуальний (1 викладач навчає 1–3 учнів).

Спілкування викладача з учнем у процесі навчання проходить за трьома блоками: «Пояснення» – у період вивчення нового матеріалу відбувається повторне пояснення старого; «Виправлення» – у період вивчення матеріалу виникають помилки, які викладач пояснює і усуває; «Завдання» – підключають учня до самостійної роботи з метою закріплення вивченого матеріалу або з метою виправлення будь-яких допущених помилок, а також для закріплення правильних дій за допомогою домашніх завдань.

Зміна тактики спілкування залежатиме більшою мірою від учня: якщо змінився учень (наприклад, підвищився його рівень фізичного і психічного розвитку), то повинна змінюватися і тактика спілкування з ним. Не можна в системі навчання розглядати поняття «учень» як загальне для всіх поняття (на жаль, майже завжди в процесі навчання вчителі орієнтуються на середнього учня). Учня завжди треба розглядати як особистість, індивідуальність, враховуючи його психічні та фізичні можливості і здібності, інтереси та нахили, перспективи його розвитку.

У процесі навчання перед викладачем стоять наступні завдання:

1. Вміти розрізняти психологічні особливості кожного учня.

2. Вміти дохідливо пояснювати новий матеріал з урахуванням психологічних особливостей учнів.

3. Вміти виправляти помилки, враховуючи психологічні особливості кожного учня.

4. Вміти сформулювати завдання так, щоб учні його зрозуміли і виконали як можна точніше.

5. Вміти вибрати правильну тактику спілкування з кожним учнем з урахуванням їх психологічних особливостей.

Треба пам’ятати, що в процесі навчання на перший план виступають не знання викладача, а здібності кожного учня.