Довідкові дані для виконання розрахунків розділу «Економічна частина»

Годинні тарифні ставки для робітників, зайнятих на експлуатаційній роботі, ремонті, налагодженні та обслуговуванні рухомого складу, в гривнах, приведено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Годинні тарифні ставки

Найменування робіт, що виконуються	Розряди
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
1 На роботах: з ремонту і наладки основного технологічного устаткування, рухомого складу, машин, механізмів, контрольно-вимірювальних приладів; безпосередньо пов’язаних з рухом поїздів, перевезенням вантажів і пасажирів; на підготовці вагонів до перевезення. 2 На інших роботах	2,28 2,21	2,48 2,36	2,74 2,60	3,0 2,94	3,52 3,35	4,12 3,94	4,34 -	4,57 -

Примітка: для робітників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці тарифні ставки підвищуються і запроваджуються в розмірі: 4 %, 8 %, 12 % від тарифної ставки.

Для робітників, зайнятих на роботах з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці, підвищуються і запроваджуються в розмірі 16 %, 20 %, 24 % від тарифної ставки.

Доплата за шкідливі умови праці можуть отримувати:

- слюсарі-електрики – 4 %;

- слюсарі-механіки – 8 %;

- слюсарі з ремонту дизелів – 8 %;

- слюсарі з ремонту акумуляторів – 8 %;

- мийники – прибиральники – 4 %.

Орієнтовні доплати до тарифної заробітної плати:

- доплата за роботу в святкові дні – 2,3...4,0 %;

- доплата за роботу в нічний час – 12...13 %;

- доплата за вислугу років, виплачується працівникам, які проробили на цьому підприємстві більше 3 років. Середній відсоток доплати за вислугу років – 25 %.

Премія нараховується у відповідності з положенням про преміальні для працівників підприємства і встановлюється біля 30 %.

Всі доплати і надбавки розраховуються від тарифної заробітної плати або окладу.

Відпускні нараховуються від всієї заробітної плати у розмірі 15 %.

Деякі нарахування на заробітну плату:

- збір до пенсійного фонду – 32 %;

- збір до фонду непрацездатності – 2,9 %;

- збір до фонду зайнятості – 1,9 %;

- збір до фонду на соціальне страхування від нещасних випадків – 1,71 %.

Загальний сумарний збір – 38,51 %.

Література

1 Рахматулин М.Д. Технология ремонта тепловозов. - М.: Транспорт, 1983.

2 Иванов В.П. Технология ремонта тепловозов. - М.: Транспорт, 1987.

3 Кокошинский И.Г. Справочник по ремонту тепловозов. - М.: Транспорт, 1980.

4 Находкин В.П. Ремонт электроподвижного состава. - М.: Транспорт, 1990.

5 Айзинбуд С.Я. Тепловозное хозяйство. - М.: Транспорт, 1984.

6 Крюгер П.К. Тепловозное хозяйство. - М.: Транспорт, 1980.

7 Фильков М.И. Поточные линии ремонта локомотивов в депо.- М.: Транспорт, 1993.

8 Жуков В.И. Охрана труда на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1988.

9 Правила заводского ремонта тепловозов ТЭ 3 и ТЭ 10. - М.: Транспорт, 1972.

10 Правила заводского ремонта тепловозов ТГМ 3А и ТГМ 3Б. - М.: Транспорт, 1972.

11 Нечаев Е.Г., Довбня М.П. Технологическое проектирование основных цехов тепловозоремонтного завода. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию. - Днепропетровск: ДИИТ, 1986.

12 Гагин Л.Ф., Бовин А.А. Экипировка и экипировочные материалы. - К.: Вища школа, 1989.