Дослідження та висновки. Дослідження складу видання – об’єкта даної експертизи – дослідження поліграфічної організації тексту

Дослідження складу видання – об’єкта даної експертизи – дослідження поліграфічної організації тексту, особливостей шрифту, ілюстративного матеріалу та орнаментики, порівняльний аналіз характеристик об’єкта та даних джерел 1 – 3, дослдження матеріалу блока – паперу – у порівнянні з даними джерел 2 – 7 дають підстави вважати, що це – кириличний стародрук- оригінал середини XVIII ст., характеристики якого в найбільшій мірі відповідають виданню, описаному у бібліографії таким чином* (за джерелом 1, с. 63,64: позиція 1425):

ПСАЛТИР З ТЛУМАЧЕННЯМ. – Київ, друк. Києво-Печер. Лаври, 1742. – 2^o. [10], 37, 337 арк. – Церковнослов’ян. мовою.

Друк у дві фарби. Рядків на сторінці: 17, близько 43, 35. Розмір шрифту: 10 рядків – 125 мм, 85 мм, 48 мм. Частина тексту у 2 стовпця. Сторінки у лін. рамках.

Грав.-мідерити сторінкові: форта, Успіння (зв. тит. арк.), 2 грав. (арк. 37 зв. 1-го рахунку, 264 зв. 2-го рахунку).

Оздоблення: заставки, зокрема, з сюжетними клеймами, кінцівки, ініціали, виливні прикраси. Гравери: Геронтій, А.К., А. Козачківський.

Примірники: Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка, Рос. нац. б-ка (м. Санкт-Петербург, РФ), Рос. держ. б-ка (м. Москва, РФ), Б-ка Рос. акад. наук та ін.

Особливості примірника друку – об’єкта даної експертизи

Поліграфічні характеристики здебільшого відповідають наведеному вище короткому бібліогр. опису. Назва у вид.: Псалтир. Сигнатури тотожні сигнатурам 2-х пр. вид. 1742 р. (джерело 2). Кількість ненумер. арк.: 9, а не 10, як за джерелом 1, однак у 2-х пр. видання 1742 р. з відповідними тит. арк. також 9 (джерело 2). Рядків на сторінці: 17, 35, 43 – 45. Крім розмірів шрифту, вказ. у джерелі 1 (125, 85, 48 мм), також 62 мм (арк. 35, 36 1-го рахунку) – шрифт, використ. у 2-х пр. видання 1742 р. на саме цих арк. (джерело 2). Грав. відповідно до джерел 1, 2: форта, Успіння з підписом: «Геронтій» (зв. тит. арк.; особливість вид. 1742 р.; пор. у вид. 1750 р. та наступ. рр.: цар Давид і пророк Гад або цар Давид, джерела 1, 3); цар Давид (арк. 37 зв. 1-го рахунку), потоплення фараона (арк. 264 2-го рахунку). Оздоблення не має розбіжностей з джерелом 2.

Лінійні розміри блока: 295 х 192 мм.

Матеріал блока: папір з філігранями, найчастіше геральд.-орнамент. композиція, чітко на арк. 1, 3, 5 1-го рахунку, 137, 200 2-го рахунку, аналоги у джерелах 4 – 7 відсутні; варіант тієї ж композиції чітко на арк. 16, 23, 30 1-го рахунку, 112, 204 2-го рахунку, близький до № 647 джерела 7 (папір документа, дат.1774 р.). Аналог. філіграні у наявності на папері 2-х пр. видання 1742 р., складених майже повністю з такого ж паперу (джерело 2).

Блок некомплект.: відсутні арк. 303 – 337 2-го рахунку.

Фізичний стан збереження блока у цілому задовіл., тит. арк. відділяється від блока і з лів. боку обріз., з утратою частини форти та вилив. прикрас на зв. тит. арк. (прав. сторона орнамент. рамки), без утрати тексту.

Обріз золотом, тиснення: барок. рослин. орнамент.

Оправа середини – другої половини XVIII ст., комплектна, 298 х 197 мм, дошки у шкірі темно-брунат. кольору, 2 метал. застібки; тиснення золотом: на кришках і корінці барок. рослин. орнамент, зокрема, на кришках потрійні орнамент. рамки, по центру верх. кришки в овалі Богородиця з Дитям; високий рівень худож. оформлення оправи у цілому, фіз. стан збереження задовіл.

Форзац сучас. оправі, жовтого кольору, зберігся частково.

Записи другої половини XVIII ст. на ниж. берегах арк. 9 – 27, 108, 202 – 209 зв., 265 – 288 зв., 290 – 302 зв. 2-го рахунку, церковнослов’ян., укр. та рос,, скорописом, 4-ма почерками, світло-коричн. та темно-корич. чорнилом, за змістом цитати з інших біблійних кн., коментарі, усього 79 маргіналій. Запис ХIХ ст. на верх. форзац. арк., рос., курсивним каліграф. почерком, висота літер 22 мм: «Сей книге родительской Псалтырь толковая кіевской Лаврской печати нынешняго году от Рожества<sic!> Христова первыя сто лет. А. С. Р…..ій», тобто запис зроблено у 1842 р. Локалізація записів неможлива у зв’язку з відсутністю імен, топонімів тощо.

Встановлено тотожність основної складової об’єкта експертизи – блока – виданню 1742 р., значні збіги його з виданням 1741 р., найближчим до видання 1742 р. за поліграфічними знаками (сигнатури, паперовий склад цього видання та розподіл по зошитах нам невідомі у зв’язку з відсутністю його примірників у ХДНБ ім. В.Г. Короленка), часткові збіги з виданнями 1750 р. та наступ. рр. (див. джерела 1, 3), а за паперовим складом повну розбіжність з виданням 1750 р. (джерело 3). Ідентичний паперовий склад видання – об’єкта експертизи – та 2-х примірників видання 1742 р. (джерело 2), тотожність філіграні на його титульному аркуші основній філіграні (у 2-х варіантах) на аркушах блока дають підстави для висновку, що складові об’єкта експертизи – титульний аркуш видання 1742 р. та блок – становлять єдиний примірник саме цього видання – 1742 р. Разом з цим, не можна виключати, що окремі аркуші видання 1741 р. було використано друкарями у виданні 1742 р. – у частині тиражу: наприклад, в одному з
2-х примірників видання 1742 р. у підписі під гравюрою на арк. 37 зв. 1-го рахунку знаходимо повне імя автора: «Аверкій Козачковски<й>» (джерело 2, № 817097), так само у бібліогр. описі видання 1741 р. (джерело 1, позиція 1403), пор.: А.Козачківський (у бібліогр. описі видання 1742 р., джерело 1, позиція 1425), однак подібні розбіжності можуть бути наслідком погрішностей опису у джерелі 1.

Комплекс отриманих даних, що є визначальними для експертної оцінки: поліграфічні характеристики друкованого документа – об’єкта експертизи, – які свідчать про його належність до українських стародруків – видань першої половини ХVIII ст., наявність цінного ілюстративного матеріалу; некомплектність блока, задовільний фізичний стан збереження блока, комплектна оправа, сучасна виданню, з високохудожнім оздобленням, численні маргіналії середини – другої половини XVIII ст.; обмежена кількість збережених примірників цього видання у фондосховищах України.

Об’єкт даної експертизи – Псалтир із тлумаченням (Київ, 1742) – є примірником-оригіналом українського кириличного стародруку, культурною (книжковою) пам’яткою національного значення, підлягає включенню до Державного реєстру національного культурного надбання і не може бути вивезений з території України.

Оцінна (прогнозна) вартість станом на 10.09.2008, розрахована за методикою Державного гемологічного центру України (джерело 8):

22500 (двадцять дві тисячі п’ятсот) гривень.

Дод. 1. Протокол експертної оцінки прогнозної вартості пам’ятки (4 арк.).