Речовин і матеріалів
Щоб одержати початкові дані для розроблення заходів щодо забезпечення пожежної та вибухової безпеки, під час визначення категорії та класу приміщень і будівель відповідно до вимог норм технологічного проектування, стандартів ССБП, будівельних норм та правил, правил будови електро-устаткувань встановлена номенклатура показників пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів.
У ГОСТІ 12.1.044-89 "Пожаро-взрьывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" наведено 20 показників, перелік яких за необхідності може бути розширений. Вибір показників для характеристики пожежо-, вибухонебезпечності тих чи інших речовин та матеріалів залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов її застосування.
Горючість є кваліфікаційною характеристикою здатності речовин та матеріалів до горіння і застосовується для таких потреб: кваліфікації речовин та матеріалів за горючістю; визначення категорії і класу приміщень за вибухо-пожежною та пожежною небезпечністю; під час розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки. За горючістю речовини та матеріали поділяють на негорючі, важкогорючі та горючі.
|
|
Негорючі - це речовини та матеріали, які не здатні горіти у повітрі. Проте серед них можуть бути пожежонебезпечні, наприклад, окиснювачі та речовини, що виділяють горючі продукти під час взаємодії з водою, киснем або з іншими речовинами. До негорючих речовин належать усі мінеральні та більшість штучних неорганічних матеріалів.
Важкогорючі - речовини та матеріали, що здатні горіти в повітрі під час дії джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти після його вилучення. Це можуть бути композиції, що складаються з органічного матеріалу та мінерального наповнювача.
Пожежі та вибухи є найпоширенішими надзвичайними ситуаціями в сучасному індустріальному суспільстві.
Виникнення пожеж залежить від типу виробництва, властивостей речовин, які зберігаються, категорії приміщень, конструктивних характеристик будівель залежно від ступеня їхньої вогнестійкості.