double arrow

Дані елементи вступу є обов’язковими до відображення у вступі до курсової роботи


Поняття «актуальність» вміщує корисність і доцільність розгляду чи розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність роботи, важливо зазначити, що проблема цікавить багатьох економістів, але в ній містяться ще й недосліджені моменти або існує невивченості певного питання чи різноманітності поглядів на нього. Актуальність дослідження може зумовлюватись також поширеністю певного явища, його типовістю і важливістю для банківської діяльності. Актуальність теми визначає її значення як для конкретного суб’єкта господарювання (банку), так і для економіки в цілому.

Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона дає таке визначення мети: «Цель, философ., есть представление, которое человек стремится осуществить. В понятие цель входит определенное представление, стремление к его осуществлению и представление о тех средствах, коими цель может быть осуществлена». Більш точне визначення ми можемо знайти у Радянському Енциклопедичному Словнику (РЕС): «Цель – это идеальное, мысленное предвосхищение результата деятельности». Таким чином, мета курсової роботи – це кінцевий результат, який планується отримати за допомогою наукового дослідження. Вона має формулюватись максимально лаконічно, але змістовно. Наприклад,




мета курсової роботи – теоретичне обґрунтування та розроблення системи заходів з управління ліквідністю банку в умовах фінансової кризи.

мета курсової роботи – розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення оцінювання та регулювання процентного ризику банку;

мета курсової роботи – розробка моделі удосконаленої методики рейтингової оцінки банком банків-контрагентів на основі даних фінансової звітності банку та з урахуванням дії факторів зовнішнього середовища, специфіки діяльності банку та динаміки його розвитку;

мета курсової роботи – наукове обґрунтування теоретичних засад, розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо оцінки недохідних активів банку в системі управління ними.

Завдання курсової роботи, як правило, випливають в складові змісту та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети. Сформульовані завдання курсової роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Об’єкт та предмет дослідження визначаються на першому етапі підготовки роботи та наводяться у вступі.

У методології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і “предмет” дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього треба спрямувати основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи.



Наприклад,

об’єктом дослідження є ліквідність банку як системоутворюючий чинник їхнього функціонування в системі грошово–кредитних відносин за умови наявності конкурентного середовища. Предметом дослідження є система фінансових відносин, зумовлених механізмами регулювання, управління та оптимізації банківської ліквідності.

об’єктом дослідження є корпоративні відносини в банківському секторі України, а його предметом – теоретичні, методичні та практичні питання вдосконалення системи корпоративного управління, зокрема таких її провідних елементів як інвестиційна і дивідендна політика.

об’єктом дослідження є процес аналітичного забезпечення управління активами банку. Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних положень оцінки та аналізу недохідних активів банку.

Об’єктом дослідження є діяльність банків як підприємств ринкової інфраструктури України. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади побудови банком рейтингових оцінок діяльності банків-контрагентів з метою аналізу ризику проведення операцій на міжбанківському кредитному ринку.

…Об’єктом дослідження є закономірності і принципи управління процентним ризиком банку в сучасних умовах розвитку банківської системи. Предметом дослідження є інструментарій управління процентним ризиком банку.



Також у вступі необхідно вказати методи, які були використані при написанні курсової роботи. Розрізняють загальнонаукові та конкретно-наукові методи наукового пізнання.

Потрібно вказати ті з нижченаведених методів, які використовувались в ході дослідження та написання курсової роботи:

Загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація.

Аналіз (від грец. analysis) – метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета шляхом мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз продуктивності праці службовців проводиться по банку в цілому і по кожному підрозділу окремо. У наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності галузі в цілому, визначенні пропорцій розвитку галузей економіки тощо широко застосовується системний аналіз, який являє собою вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування.

Синтез (від грец. synthesis – поєднання, з’єднання, складання) – метод вивчення об’єкту у його цілісності, в єдиному і взаємному зв’язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов’язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв’язок і пізнати предмет як єдине ціле (продуктивність праці службовців банку).

Індукція (від лат. inductio – наведення, побудження) – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів формується на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Наприклад, так вивчаються фактори, які негативно впливають на продуктивність праці по кожному окремому банку, а потім узагальнюють по банківській системі, до складу якого входять ці банки.

Дедукція (від лат. deductio – виведення) – метод логічного висновку від загального до окремого; виведення на підставі законів логіки однієї думки із іншої прийнятої за істинну.

Аналогія (грец. analogia – відповідність, подібність) – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Він ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ.

Моделювання – метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються на їх аналог, модель, що містить істотні риси оригіналу. В економічних дослідженнях широко застосовується економіко–математичне моделювання (коли модель та його оригінал описуються тотожними рівняннями).

Абстрагування (від лат. abstrahere – відволікати) – метод відволікання, який дає змогу переходити від конкретних питань до загальних понять і законів розвитку. Він застосовується в економічних дослідженнях для перспективного планування, коли на основі вивчення діяльності суб’єктів гопподарювання за минулий період прогнозується розвиток галузі або регіону на майбутній період.

Конкретизація (від лат. concretus – густий, твердий) – метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв’язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку. Так, перспективи розвитку галузі визначають на підставі конкретних розрахунків впровадження нової техніки і технологій, збалансованості трудових і матеріальних ресурсів та ін.

Конкретно–наукові або емпіричні методи включають теоретичні та емпіричні прийоми досліджень.

1. Теоретичні прийоми – використання існуючих теорій, а також створення нових теорій, притаманних певній науці. До них належать: формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії.

Формалізація (від лат. formula – форма, певне правило) – метод дослідження об’єктів, подання їх елементів у вигляді спеціальної символіки, наприклад, собівартості продукції – формулою, де за допомогою символів показано статті витрат.

Гіпотетичний метод (від грец. hipotheticos – побудований на гіпотезі) ґрунтується на гіпотезі, науковому припущенні, висунутому для пояснення певного явища, яке потребує перевірки та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією. Він застосовується при дослідженні нових економічних явищ, які не мають аналогів (вивчення ефективності нових машин і устаткування; собівартість нових видів продукції та ін.).

Аксіоматичний метод передбачає використання аксіом, що є доведеними науковими знаннями, які застосовуються у наукових дослідженнях як відправні початкові положення для обґрунтування нової теорії. Передусім це стосується використання економічних законів у наукових дослідженнях, що є аксіоматичними знаннями наукової теорії, які використовуються для подальшого розвитку науки.

Створення теорії – узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних закономірностей у поведінці об’єктів, що вивчаються, а також поширення результатів дослідження на інші об’єкти і явища, які сприяють підвищенню надійності проведеного експериментального дослідження.

2. Емпіричні прийоми, за якими проводяться конкретно–наукові дослідження (емпіричні), формуються на основі загальнонаукових методів і відображають особливості тієї науки, завдяки якій вони створені. Це спостереження, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.

Спостереження – апробація обґрунтування висунутих гіпотез або проміжних результатів дослідження з використанням аксіоматизованих знань про об’єкт, а також практики його функціонування (хронометраж, анкетування, експрес–діагностика та ін.).

Експеримент (від лат. experimentum – проба, дослід) – науково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень.

Проводиться в умовах, які дають змогу спостерігати за розвитком явища і відтворювати його у заданих умовах, наприклад проведення експерименту у окремій галузі економіки щодо застосування "ноу–хау".

Впровадження результатів дослідження у практичну діяльність – методичні прийоми реалізації результатів наукового дослідження у практичну діяльність людей (удосконалення технологічного процесу, менеджменту, маркетингової діяльності та ін.).

Останньою складовою вступу є загальна характеристика джерел інформації, які були використані при написанні роботи.

Вступна частина не має назви, її обсяг не повинен перевищувати 1,5–2 сторінки.







Сейчас читают про: