Вертикальний і горизонтальний аналіз статей активу і пасиву балансу

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється за обмеженим колом показників, тому що в задачі даної курсової роботи не входить освоєння методики розгорнутого фінансового аналізу.

Джерелами інформації для виконання фінансового аналізу є бюджетний баланс, план з прибутку, звіт про рух грошових коштів.

Вихідним етапом аналізу є порівняння підсумку балансу на початок і на кінець аналізованого періоду. Якщо має місце скорочення підсумку балансу протягом звітного періоду, то це служить сигналом скорочення господарської діяльності підприємства, що, в остаточному підсумку, приводить до його неплатоспроможності.

Вертикальний (структурний) аналіз характеризує внесок кожної позиції фінансової звітності в підсумкові показники. Він необхідний, зокрема, для виявлення змін у структурі джерел грошових коштів підприємства і їхньому використанні.

Горизонтальний (динамічний, у часі) аналіз є наступним етапом фінансового аналізу. На цьому етапі визначають абсолютну й відносну зміну показників балансу за аналізований період.

Розпочинають аналіз з I і II розділів активу балансу. Активи підприємства і їхня структура вивчаються як з огляду їх участі у процесі виробництві, так і з позицій оцінки їхньої ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється склад найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахунках і в касі підприємства. В першу чергу звертають увагу на ті статті, які свідчать про недоліки й незадовільну роботу підприємства. Особливу увагу варто приділити розрахункам з дебіторами й кредиторами, не погашеним у строк зобов’язанням, векселям виданим і отриманим, збиткам минулих і поточних періодів.

Зміна структури активів на користь збільшення частки оборотних коштів може вказувати:

- на формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню обороту оборотних коштів підприємства;

- на відволікання частини активів на кредитування клієнтів і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних коштів з виробничого циклу;

- на скорочення виробничої бази.

Вертикальний, тобто структурний аналіз активів виявляє:

- співвідношення необоротних і оборотних активів;

- статті балансу, що зростають випереджальними темпами, і як це позначається на структурі балансу;

- яка частка активів заморожена на той чи інший строк у товарних запасах і дебіторській заборгованості.

Аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз) дозволяє порівняти кожну позицію фінансової звітності за ряд послідовних періодів і визначити тренд, тобто основну тенденцію зміни показника, очищену від випадкових впливів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз структури активів бюджетного балансу варто виконати за формою таблиці 5.1.

Таблиця 5.2 – Структура активів бюджетного балансу

Показник	На початок кв.	На кінець кв.	Відхилення
тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	% до поч. кв.
1 Основні засоби
2 Оборотні кошти
2.1 Товарні запаси
2.2 Дебіторська заборгованість
2.3 Грошові кошти
Баланс		100,0		100,0		100,0

Структуру пасивів балансу слід аналізувати на основі допоміжної таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Структура пасивів прогнозного балансу

Показник	На початок кв.	На кінець кв.	Відхилення
тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	% до поч. кв.
1 Власні кошти, ВК
1.1 Статутний фонд
1.2 Нерозподілений прибуток
2 Поточні зобов’язання
2.1 Кредити банку
2.2 Кредиторська заборгованість за матеріали
2.3 Кредиторська заборгованість по заробітній платі тощо
Баланс		100,0		100,0		100,0

За ступенем приналежності капітал, що використовується, поділяється на власний (I і II розділи пасиву) і позиковий (III і IV розділи пасиву).

Дані пасиву балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових джерел грошових коштів.

Далі треба проаналізувати ліквідність балансу. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні статей активу, згрупованих за ступенем зростання ліквідності, із джерелами коштів, які групуються за ступенем терміновості їх погашення (таблиця 5.1).

Зіставлення найбільш ліквідних (монетарних) активів з найбільш терміновими зобов'язаннями (А1 з П1) дозволяє оцінити негайну ліквідність підприємства, тобто можливість негайного погашення зобов'язань наявними грошовими коштами. Зіставлення А2 і П2 характеризує поточну ліквідність підприємства, тобто його здатність відповідати за поточними зобов'язаннями. Зіставлення А3 і П3 відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів. Зіставлення А4 і П4 свідчить про дотримання мінімальних умов фінансової стабільності, тобто про наявність у підприємства власних оборотних коштів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо А1≥П1; А2≥П2;А3≥П3; А4≥П4.

Активи	поч. кв.	кін. кв.	Пасиви	поч. кв.	кін. кв.

А 1 – найбільш ліквідні активи			П 1– найбільш термінові пасиви
Грошові кошти			Короткострокові кредити
Векселі отримані			Векселі видані
Разом по А1			Разом по П1
А 2 – активи, що швидко реалізуються			П 2–короткострокові пасиви
Дебіторська заборгованість			Кредиторська заборгованість
Інші оборотні активи			Інші поточні зобов'язання
Разом по А2			Разом по П2
А 3 – активи, що повільно реалізуються			П 3 – довгострокові пасиви
Товарні запаси			Довгострокові зобов'язання
Витрати майбутніх періодів			Доходи майбутніх періодів
Разом по А3			Разом по П3
А 4 – активи, що важко реалізуються			П 4-постійні пасиви
Необоротні активи			Власний капітал
Разом по А4			Разом по П4
БАЛАНС			БАЛАНС