Способи виміру впливу чинників в аналізі господарської діяльності

Під економічним факторним аналізом розуміється поступовий перехід від вихідної факторної системи до кінцевої факторної системи, розкриття повного набору прямих, кількісно вимірних факторів, що роблять вплив на зміну результативного показника.

У детермінованому факторному аналізі (ДФА) для цього використовуються наступні способи: ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць, відносних різниць, пропорційного ділення, інтегральний, логарифмування і ін.

1 Спосіб ланцюгової підстановки дозволяє визначити вплив від дійових чинників на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в об'ємі результативного показника на фактичну в звітному періоді. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того або іншого чинника дозволяє елімінуватися від впливу всіх чинників, окрім одного і визначити дію останнього на приріст результативного показника.

Порядок застосування цього способу розглянемо на наступному прикладі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Аналіз режиму роботи і ефективності використання матеріально-технічної бази

Показники	План	Факт	Відхилення від плану (+,-)	Умовне позначення
Абсолютне	В %
А
Чисельність працівників, чол			-100	-10,0	Ч
Кількість людино/днів роботи			-16	-6,4	ЧД
Кількість днів роботи (стр.2:стр.1)			+10	+4,0	Д
Середня тривалість робочого дня, година (стр.5: стр.2)		7,8	-0,2	-2,5	П
Загальний фонд відпрацьованого часу, тис. чол./ година			-175	-8,8	ФРВ

Як видно з таблиці 1.2. загальний фонд відпрацьованого часу залежить від декількох чинників, залежність між ними можна представити у вигляді наступної моделі.

Загальний фонд робочого часу

=

Чисельність робочих

*

Кількість днів відпрацьованих одним працюючим

*

Тривалість робочого дня

Тепер зробимо розрахунок впливу кожного з названих чинників на величину відхилення в загальному фонді відпрацьованого часу: (таблиця. 1.3.).

Таблиця 1.3 - Алгоритм розрахунку загального фонду робочого часу за різних умов на промисловому підприємству за рік

Показники	1 розрахунок	2 розрахунок	3 розрахунок	4 розрахунок	Вплив
А
Чисельність робочих	План 1000	Факт 900	Факт 900	Факт 900	Фактор впливу чисельності робітників = 2 розрахунок – 1 розрахунок = 18000-2000= - 200 тис. ч/г
Кількість днів відпрацьованих одним працюючим	План 250	План 250	Факт 260	Факт 260	Фактор впливу кількості днів роботи робітника = 3 розрахунок – 2 розрахунок = 1872 – 1800=+72
Тривалість робочого дня	План 8	План 8	План 8	Факт 7,8	Фактор впливу Тривалості робочого дня = 4 розрахунок – 3 розрахунок = 1825 - 1872= - 47 тис. чол./г.
Загальний фонд робочого часу	План 2000	Умовний 1800	Умовний 1872	Факт 1825	Скупний вплив = 200 +72 -47= -175 тис. чол./г

Таким чином, скорочення загального фонду робочого часу з'явилося результатом впливу наступних чинників: а) зменшення чисельності працівників –200 тис. ч/г; б) збільшення кількості днів роботи робітника + 72 тис. ч/г; в) скорочення тривалості робочого дня – 47 тис. ч/г; г) всього - 175 тис. ч/г.

Алгебраїчна сума впливу чинників обов'язково має дорівнювати загальному приросту результативного показника. Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в розрахунках.

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, рекомендується додержуватися певної послідовності розрахунків: в першу чергу потрібно враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників. Якщо ж є декілька кількісних і декілька якісних показників, то спочатку слід змінити величину чинників 1-го рівня підпорядкування, а потім нижчого.

Таким чином, вживання способу ланцюгової підстановки вимагає знання взаємозв'язку чинників, їх співпідлеглості, уміння правильно констатувати і систематизувати.

2 Спосіб абсолютних різниць є одній з модифікацій елімінірованія. Його використання обмежене, але завдяки своїй простоті він отримав широке вживання в аналізі господарської діяльності, особливо ефективно застосовується цей спосіб в тому разі якщо вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками.

При його використанні величина впливу чинників розраховується множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базову величину чинників, які знаходяться праворуч від нього, і на фактичну величину чинників, розташованих зліва від нього в моделі.

Розглянемо методику розрахунку впливу чинників цим способом для 3-х факторної моделі фонду робочого часу ФРЧ = Ч * Д * П.

Вплив чисельності тих, що працюють

∆ФРЧ_Ч = (Ч_ф–Ч_пл) * Д_пл * П_{п л}= (900-1000) * 250 * 8= – 200 тис. л/г.

Вплив відпрацьованого людино-дня

∆ФРЧ_д = Ч_ф * (Д_ф–Д_пл) * П_пл = 900 * (260-250) * 8= + 72 тыс. л/г

Вплив тривалості робочого дня

∆ФРЧ_п = Ч_ф * Д_ф * (П_ф–П_пл) = 900 * 260 * (7,8-8 ) = – 46,8 тис. л/г ≈ 47

загалом – 175 тис. л/г

Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті ж результати, що і спосіб ланцюгової підстановки. Тут також необхідно стежити за тим, щоб сума алгебри приросту результативного показника за рахунок окремих чинників дорівнювала загальному його приросту.

3 Спосіб відносних різниць, як і попередній, застосовується для зміни впливу чинників на приріст результативного показника лише у факторних моделях типа у = (а - b) * с. Він значно простіший за підстановки, що при певних обставинах робить його дуже ефективним. Тобто коли вихідні дані містять відносні прирости факторних показників в % або коефіцієнтах.

Для розрахунку впливу першого чинника необхідно базисну величину результативного показника помножити на відносний приріст першого чинника, вираженого в % і розділити на 100.

Для розрахунку впливу 2-го чинника, потрібно до планової величини результативного показника додати зміну його за рахунок першого чинника і потім отриману суму помножити на відносний приріст другого чинника в % і результат розділити на 100, і так далі.

Закріпимо розглянуту методику на прикладі, приведеному в таблиці 1.2.

, (1.4)

(1.5)

або

,

(1.6)

або

Разом - 200 + 72 – 47 = - 175 тис. ч/г.

Як бачимо результати розрахунків ті ж, що і при використанні попередніх способів. Спосіб відносних різниць зручно застосовувати в тих випадках, коли потрібно розрахувати вплив великої кількості чинників (8 - 10 і більш). У відмінності від попередніх способів значно скорочується кількість обчислень.

4 Індексний метод заснований на відносних показниках динаміки, просторових порівнянь, виконання плану, що виражають відношення факторного рівня аналізованого показника в звітному періоді до його рівня в базисному періоді (або до планового або по іншому об'єкту).

За допомогою агрегатних індексів можна виявити вплив різних чинників на зміну рівня результативних показників в мультиплікативних і кратних моделях.

Для прикладу візьмемо індекс вартості товарної продукції:

, (1.7)

, (1.8)

∆ФРВ_Ч = Чф * Впл - Чпл * Впл = 1800000 – 2000000 = -200 тис. л/г.

, (1.9)

∆ФРВ_в = Ч_ф * В_пл – Чф * Впл = 1825200 - 1800000 = + 25,2 тис. л/г

Разом: (– 200) + 25,2 = – 175 тис. л/г.

Як видно, що в цілому і за рахунок впливу кожного чинника окремо ті ж результати, що і способом ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, відносних різниць.

5 Балансовий спосіб застосовується для виміру впливу факторів на узагальнюючий показник при їх адаптивній, строго функціональній залежності. Він може бути використаний при побудові детермінованих адитивних факторних моделей. Одна з моделей побудована на основі товарного балансу.

Наприклад:

Зп + Н = Р + В + Зк,

звідси Р = Зп + Н – В – Зк,

де Зп – залишок товарів на початок року;

Н – надходження товарів;

Р – реалізація товарів;

В – інші напрями витрати товарів;

Зк – залишок товарів на кінець року.

Розглянемо залежність виконання плану роздрібного товарообігу від виконання плану надходження товарів, їх залишків і іншого вибуття на прикладі (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4 - Розрахунок впливу факторів на виконання плану

роздрібного товарообігу

Показники	Звітний рік	Відхилення (+,-)	Вплив факторів
План	Факт
Залишок товарів на початок року (Зп)			+20	+20
Надходження товарів (Н)			+400	+400
Вибуття товрів (В)	-		+30	-30
Залишок товарів на кінець року залишок товарів на кінець року (Зк)			+10	-10
Реализація товарів (Р)			+380	+380

∆Рзп = ∆Зп 140 – 120= + 20 тис. грн.

∆Рн = ∆Н 8400 – 8000 = + 400 тис. грн.

∆Рв = – ∆В – (30 – 0) = – 30 тис. грн.

∆Рзк = – ∆Зк – (110 – 100) = – 10 тис. грн.

Сукупний вплив 20 + 400 – 30 – 10 = + 380 тис. грн.

Надпланова реалізація товарів досягнута в результаті перевиконання плану надходження товарів на 400 тис. грн., і наявність на початок року великих залишків товарів, як передбачалося, що в результаті дало можливість перевиконати план на 420 тис. грн. (400 + 20).

Проте план реалізації перевиконаний лише на 380 тис. грн., оскільки підприємство на кінець року перевищило план по залишках товарів на 10 тис. грн., до того ж була документована витрата товарів у розмірі 30 тис. грн. В даному випадку остання обставина може розглядатися як резерв подальшого зростання реалізації. У аналізі на основі балансового методу розроблені способи пропорційного ділення або пайової участі, про яку говориться далі.

6 Спосіб пропорційного ділення використовується при вивченні адитивних моделей типа і коротко-адитивного типа

. (1.10)

Наприклад, рівень рентабельності (R) знизився на 8% у зв'язку із збільшенням вартості основного капіталу (а) на 250 млн. грн., і зменшенням оборотного капіталу (b) на 50 млн. грн.. Звідси:

Значить, за рахунок першого чинника рівень рентабельності знизився, а за рахунок другого підвищився.

Методика розрахунку для змішаних моделей дещо складніше і простішим є використання способу пайової участі.

7 Спосіб пайової участі заснований на пропорційному діленні чинників що вплинули на результативний показник. Спочатку визначається доля кожного чинника в загальній сумі їх приросту, яка потім умножається на загальний приріст результативного показника.

; (1.11)

; (1.12)

. (1.13)

Для визначення чинників приведемо вихідні дані (таблиця 1.5.).

Таблиця 1.5 - Розрахунок впливу чинників на результативний

показник способом пайової участі

Показник	Зміна річного вироблення (т/км)	Доля показників в загальній зміні вироблення (%)	Зміна собівартості 1 т/км (грн.)
Надпланові простої (а)	-5000	41,67	+75
Надпланові холості пробіги (b)	- 4000	33,33	+60
Неповне використання вантажопідйомності машин (с)	- 3000	25,00	+45
Разом	- 12000		+180

ΔC_a= 0,4167 * 180 = + 75 грн.

ΔC_b = 0,3333 * 180 = + 60 грн.

ΔC_c = 0,25 * 180 = + 45 грн.

Таким чином собівартість (с) 1 т/км підвищилася на 180 грн., в результаті зниження середньорічного вироблення автомобіля, а саме в наслідку надпланових простоїв машини на 75 грн., надпланових неодружених пробігів на 60 грн. і із-за неповного використання вантажопідйомності машин на 45 грн.

8 Інтегральний спосіб застосовується для виміру впливу чинників в мультиплікативних, кратних і змішаних моделях кратно-адитивного типа.

Його використання дозволяє отримувати точніші результати розрахунку впливу чинників в порівнянні із способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць і уникнути неоднозначної оцінки впливу чинників. У інтегральному методі використовуються певні формули. Використання інтегрального методу не вимагає знання всього процесу інтеграції. Досить в готові робочі формули підставити необхідні числові дані і зробити не дуже складні розрахунки за допомогою калькулятора або іншої обчислювальної техніки. При цьому досягається вища точність розрахунків.