Вставні слова, сполучення слів і речення

Вставними називаються такі слова або сполучення слів, якими мовець виражає своє ставлення до того, про що він повідомляє.

Вставні слова і сполучення слів граматично не пов’язані з іншими словами в реченні, тому членами речення не бувають.

За значенням можуть бути різні. Вони можуть:

1) виражати впевненість або невпевненість (безумовно, безперечно, звичайно, ясна річ, справді, можливо, мабуть, може, здається, очевидно, либонь): Ви, звичайно, знаєте мою сестру (Ю.Збанацький);

2) вказувати джерело думки (кажуть, по-моєму, на мій погляд, на думку..., за вченням..., за висловом...): Кажуть, юність не розумна і тривожна (Л.Забашта);

3) виражати певні емоції (на щастя, на жаль, на сором, як на зло, чого доброго, нівроку): На жаль, у нас не прийнято писати культурних історій міста (В.Шевчук);

4) вказувати на порядок думок (по-перше, нарешті, з одного боку, між іншим, зокрема, отже, власне кажучи): Вставними можуть бути й речення, що передають додаткові повідомлення або роблять побіжні зауваження до основного висловлювання: Та батько, плачучи, з дітьми (а ми малі були і голі) не витримав лихої долі... (Т.Шевченко).

Деякі дієслова (здається, кажуть, гадаю, видно, можливо), іменники (на щастя, на жаль, правда) можуть виконувати функцію як вставних слів, так і повноправних членів речення:

Мені здається, що зараз піде дощ. Здається, зараз піде дощ.

Видно шляхи полтавські. Видно, шлях буде нелегким.

У вимові вставні слова, словосполучення і речення виділяються паузами, а на письмі – найчастіше комами. Якщо вставному слову чи реченню приділяється особлива увага, то вони виділяються тире або дужками.

Якщо перед вставним словом є сполучник, то воно відокремлюється від нього комою: Тихе блідо-блакитне море і, здається, спить (М.Коцюбинський).

Якщо сполучник виконує роль підсилювальної частки, то вставне слово і сполучник комою не відділяються: Відступати нам, по-перше, пізно а по-друге, немає підстав (В.Собко).

Увага! Ніколи не бувають вставними слова навіть, майже, невже, принаймні, неначе, все-таки, адже, між тим, за традицією, у кінцевому рахунку, буквально, тим часом, приблизно, як-не-як.

Увага! Деякі слова залежно від контексту можуть бути вставними і ні: навпаки, звичайно, здається, нарешті, справді, безперечно: