Вирішення проблем соціального страхування в Україні відбувається значно складніше й повільніше порівняно з розвинутими країнами. На цю ситуацію впливає ряд причин
Табл. Проблеми соціального страхування в Україні
Значний вплив економічної ситуації | Темпи економічного зростання протягом багатьох років були від'ємними і, хоча на сьогодні відзначається певна стабільність виробничих показників, не можна вважати ріст ВВП надійною основою для збільшення розміру соціальних виплат. |
„Тінізація” економіки | Великі розміри внесків до державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств, організацій. |
Погіршення демографічної ситуації | Зросла частка осіб, що досягли пенсійного віку. Старіння населення і необхідність збільшення обсягу коштів для їх забезпечення призводить до зростання пенсійного навантаження на тих, хто працює. Кількість працюючих громадян скорочується внаслідок масового виїзду на роботу за кордон, прихованого безробіття, заняття індивідуальною трудовою діяльністю без офіційної реєстрації. |
Система соціального страхування в державі не завжди ув'язується із соціальною політикою | Рішення парламенту можуть бути направлені на забезпечення соціальних гарантій, однак без визначення достатніх джерел фінансування прийнятих програм: üна практиці мають місце диспропорції у формуванні відповідних джерел доходів, незбалансованість загальної величини страхових платежів та розподілу фінансових ресурсів між окремими фондами соціального призначення; üне на високому рівні поставлена правова та економічна відповідальність фондів перед страхувальниками та застрахованими особами за несвоєчасність страхових виплат, низьку якість медичних послуг тощо; üвиявились недоліки при фінансуванні витрат, пов'язаних з виплатами компенсацій у разі страхового випадку. |
Відображення на страхових виплатах рівня заробітної плати | Наповнення бюджетів страхових фондів залежить як від низького рівня заробітної плати більшості працюючих, так і від хронічної затримки з її виплатою, що відповідно відображається на страхових виплатах. |
Негативний досвід розвинутих держав | Уряд досить широко залучає досвід розвинутих держав при вирішенні ряду проблем соціального страхування, що не завжди є виправданим. Наслідками запровадження зарубіжного досвіду в даній сфері є неефективне адміністрування при невиправданому зростанні адміністративних витрат. |
Проблеми організаційного характеру | üвідсутні єдині принципи визначення критеріїв надання соціальних пільг; üдублюються окремі соціальні виплати; üвідсутня чітка спрямованість соціальних виплат на допомогу сім'ям з низьким рівнем доходів; üчастина коштів на фінансування пенсійних виплат поступає несвоєчасно, що призводить до затримки у виплаті пенсій; üнедостатня узгодженість соціальних виплат з іншими державними витратами тощо. |
Отже, система соціального страхування в Україні має недоліки і не повною мірою відповідає новим реаліям ринкової економіки. Вона потребує глибокої трансформації, кардинальної зміни відносин у цій сфері.
|
|
|
|
2.Напрямки реформування соціального страхування в Україні.
В Україні з 2004 р. запроваджується трирівнева модель як основа для реформування діючої пенсійної системи:
Відносний розмір і важливість кожного рівня будуть залежати від економічних та фінансових чинників.
На першому рівні (Солідарна система) повинні бути проведені такі зміни:
è перегляд порядку нарахування пенсій і прив'язка їх розміру
до стажу та попереднього заробітку;
è припинення виплат пільгових пенсій за рахунок солідарної
системи;
è врахування всього трудового стажу й зароблених пенсійних
внесків при визначенні величини пенсії;
è запровадження єдиного коефіцієнта для обчислення розміру пенсії;
è перекладення на державний бюджет фінансування виплат
особам, які мають соціальні пенсії;
è запровадження нових підходів до фінансування й визначення розміру пенсій за інвалідністю;
è підвищення мінімального розміру трудової пенсії;
è скасування максимального розміру трудової пенсії;
è запровадження індексації пенсії у відповідності до темпів
поточної інфляції;
è перегляд фінансового забезпечення виплати пенсії
сільським пенсіонерам;
è здійснення повного персоніфікованого обліку трудового
стажу та зроблених страхових внесків.
Призначення пільгових пенсій суперечить засадам пенсійної реформи, бо розмір трудової пенсії, що виплачується як із солідарної, так із накопичувальної систем, має залежати від розміру відрахувань та тривалості трудового стажу. Тому такі пенсії в перспективі потрібно виплачувати з професійних та корпоративних недержавних пенсійних фондів.
Не відповідає загальним принципам пенсійної системи нарахування пенсій у разі інвалідності та втрати годувальника. Ці нарахування не залежить від розміру відрахувань та тривалості трудового стажу. Для вирішення цієї проблеми необхідно пенсії за інвалідністю та у разі втрати годувальника перевести до окремої програми соціального страхування.