> вивчення соціально-психологічного стану осіб з обмеженою дієздатністю;
> проведення соціально-педагогічних досліджень особливостей соціалізації дітей-інвалідів з різними типами захворювань;
> побутова реабілітація дітей-інвалідів (навчання елементам самообслуговування та норм елементарної поведінки в різних мікросоціумах);
> проведення психологічного консультування дітей-інвалідів з особистіших проблем;
> здійснення психолого-педагогічної корекційної роботи;
> організація консультпунктів для родичів молодих інвалідів з юридичних, правових, психолого-педагогічних питань;
> розвиток потенційних творчих можливостей дітей-інвалідів;
> формування якостей особистісної самодіяльності засобами спеціально розроблених психотренінгів та психотренуючих ігор;
> організація культурно-дозвіллєвої діяльності дітей-інвалідів через проектування та впровадження різноманітних програм та форм роботи соціальних служб;
> здійснення профорієнтаційної роботи серед молодих інвалідів;
> вихід з конкретними пропозиціями щодо поліпшення життя молодих інвалідів у суспільстві;
> координація роботи з різними соціальними інститутами, що опікуються проблемами дітей-інвалідів у суспільстві.
Лекція № 8 Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що залишилися без опіки батьків