2015-06-28
470
Режисер – керівник творчого колективу, який повинен спрямувати його діяльність на створення змістовного, дійового, цікавого екранного видовища. І не просто керівник, а вихователь, організатор, митець, який повинен зробити членів колетиву своїми творчими та ідейними однодумцями. Природньо, що це робить питання режисерської етики та етики в творчому колективі взагалі не менш актуальними, ніж проблеми власне творчості.
Етика режисера повинна виявлятися не тільки в його власному людяному ставленні до колег, але й у здатності до створенні в колективі загальної високоморальної атмосфери, психологічного стану спільної праці, взаємодії, взаємопорозуміння.
Найскладнішим це завдання найчастіше виявляється в роботі з акторами – митцями з надзвичайно тонкою духовною структурою, перед якими стоять завдання перевтілення, психологічної взаємодії з партнерами, водночас з безумовним виконанням численних технічних параметрів руху в кадрі.
Такими ж складними, а іноді ще й делікатнішими постають питання етики в роботі з непрофесіоналами, учасниками масових сцен тощо. Для них режисер взагалі повинен хоча б виглядати певним еталоном митця-громадянина, позиція й вимоги якого заслуговують на безумовну повагу і бездоганно точне виконання.
|
|
|
Етика – невід´ємна частина режисерської праці і під час підготовки та проведення синхронних бесід, інтерв´ю, різного виду ток-шоу тощо.
Адже тільки будучи моральною, мислячою людиною можна досягти тієї міри відвертості співрозмовника, яка дозволить передати на екрані беззаперечну правду життя, сповнити художні образи людей глибокою достовірністю життєвого характеру. 86. Задум. Стадії формування творчого задуму
Формування творчого задуму починається з аналізу теми майбутнього твору та його літературної першооснови – п´єси, сценарію, лібретто, сценарного плану тощо. Другий етап – осмислення майбутнього твору на основі власного життєвого, громадянського, естетичного, професійного досвіду режисера і формування загального уявлення про цілісну систему художніх та публіцистичних образів, навколо яких надалі зможе вибудовуватись драматургічна побудова твору. Наступна стадія – драматургічна композиційна побудова структури майбутнього твору, за якою йде добір необхідних для реалізації задуму виражальних засобів.
87.Класичні принципи режисури
В основу класичної режисури, котра побудована на найважливіших постулатах системи К.С. Станіславського, покладено такі принципи:
- ж иттєвої правди; він є принципом будь-якого реалістичного мистецтва і безпосередньо пов´язаний з необхідністю інформаційного та мистецького відбору;
|
|
|
- принцип надзавдання – розкриття головної думки, ідеї твору так, щоб на основі життєвої правди характерів і подій розкрити художню правду авторської ідеї твору;
- принцип активності дії; його смисл у тому, що не треба зображати образи, почуття, треба в цих образах і почуттях д і я т и (власне, уся система Станіславського – це методологія активізації природи актора задля органічної дії відповідно до надавдання; щодо режисури – це означає необхідність добору таких виражальних засобів, які зможуть адекватно розкрити на екрані сутність подій і характерів);
- принцип органічності; цей принцип також витікає з попереднього – усе в мистецтві повинно бути органічним, тобто не випадати із загального стилю твору, не бути штучним, випадковим;
- принцип перевтілення; це власне, кінцева мета акторської творчості. Щодо режисури – цей принцип означає глибоку адекватність творчості процесам життя. Причому, не має значення йдеться про спектакль чи про звичайний інформаційний телесюжет.
Отже - альфа і омега режисерської творчості: для того, аби екранні твори знайшли свого вдячного глядача, вони повинні правдиво відображати певні сторони життя, бути активно спрямованими на вияв авторських думок, показувати життя, екранну дію в їх розвитку; виражальні засоби та форми їх застосування повинні органічно поєднуватись і точно розкривати драматургію твору, його художні образи.
