Акустичний комфорт в храмах забезпечується комплексом заходів по акустиці і захисту від зовнішніх і внутрішніх шумів

Шкідливі та небезпечні фактори які враховуються при проектуванні православних храмів.

Природне та штучне освітлення, шумозахист, звукоізоляція та акустика приміщень.

Система освітлення храму включає природне і штучне освітлення. Штучне освітлення крім електричного включає освітлення від лампад, що висять перед іконами, і свічок, що стоять на свічниках.

Природне освітлення притвору повинно бути обмеженим.

Природне освітлення середньої частини храму здійснюється переважно з верхньої зони через вікна в стінах і в світлових барабанах глав, розміри яких визначаються архітектурним рішенням фасадів. Площа світлових прорізів рекомендується передбачати в межах 10% площі підлоги.

Природне освітлення вівтаря здійснюється, як правило, через три світлопроєми, центральний з яких орієнтований в східному напрямку. Допускається замість центрального світлопроєми розміщувати ікону - "запрестольний образ".

Світильники для штучного освітлення розташовуються в такий спосіб: у середній частині храму підвішуються панікадила (люстри) з числом світильників більше 12, в бічних нефах - полікаділа з числом світильників від 7 до 12, по стінах розміщуються настінні бра з числом світильників 1-3.

Нормовані показники штучної освітленості основних частин храмів слід приймати за Сніп 23-05 і таблиці 1. [1]

Таблиця 1

Акустичний комфорт в храмах забезпечується комплексом заходів по акустиці і захисту від зовнішніх і внутрішніх шумів.

При проектуванні шумозахисних заходів спектральні рівні звукового тиску допустимого шуму у відповідності зі СНиП II-12 слід приймати по кривій ПС-35 і використовувати методи і засоби шумозахисту, наведені в цьому розділі.

При виборі ділянок для будівництва храмів необхідне проведення аналізу шумовий карти місцевості.

Вентиляційні камери, насосні, теплові пункти та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій.. Зниження шуму і вібрації від цих джерел досягається застосуванням малошумного обладнання, вибором режиму його роботи, а також використанням звукопоглинаючих конструкцій у приміщеннях з джерелами шуму і установкою глушників шуму в системах вентиляції.

При проектуванні акустики приміщень храмів слід застосовувати методи і засоби, що використовуються при акустичному проектуванні залів для глядачів з урахуванням специфіки об'ємно-планувального рішення та функціонального використання православних храмів. При розрахунку частотної характеристики часу реверберації слід враховувати особливості акустичних сигналів, які передаються в храмах (вокалізована або пастирська мова священнослужителів, хорові розспіви), а також значну диференціацію акустичних умов залежно від кількості та місця розташування прихожан.

При проектуванні храмів з розчленованим внутрішнім об'ємом на центральний і бічні нави, трапезну частину і притвор звукові поля в них слід розраховувати з урахуванням взаємного акустичного впливу і недіфузного характеру звукових полів в окремих частинах храму. У цьому випадку перехідні процеси послезвучання (реверберацію) в кожній окремій частині храму слід розраховувати ізольовано з урахуванням сукупності таких чинників:

При використанні у храмах установок звукопідсилення їх вибір і розташування пристроїв повинні здійснюватися відповідно до акустичним розрахунком. [1]