Таким чином, Нафтогаз став причиною для отримання подальших моральних травм у майбутньому

У своєму виступі на Вінницькому телебаченні 6 березня 2002 року я сказав слова, на які ніхто тоді через низький рівень духовної освіти не звернув уваги: “Постане небо проти землі, а земля проти неба, так, що магнітне поле землі повернеться на стільки, що поступки людські будуть не передбачуваними”. Цю відеокасету я демонстрував і перед деякими співробітниками ДК “Газ України” в тому числі, можливо саме за це мене й почали переслідувати.

Таким чином, переслідуванням мені також завдали моральних травм.

І що: 26 грудня 2004 року магнітне поле землі все ж таки відхилилось, може до моїх слів хоч іноді, але все ж таки потрібно прислухатись. Бо до тих пір допоки суспільство дотримується Закону та шанує своїх пророків, воно живе нормальним життям, а як тільки починає попирати закон та каменувати своїх пророків, то його неодмінно у всі віки очікували катаклізми, це не я придумав, так було у всі віки, і не пропоную сприймати мене як пророка, але потрібно знати, що той хто сприймає пророка як пророка, той отримує і нагороду пророчу. У 2001 році мене не захотіли сприйняти ні Кінах, як я вже повідомив, ні Ющенко, а сьогодні я пишу про них саме ці строки. (Ющенко, який на колінах плазував перед всіма громадянами України, щоб не розходились із майдану, а мерзли на морозі та хворіли потім різними болячками, аби зробити його Президентом, у 2001 році навіть і говорити про кращу долю України не хотів. На колекціонування різної утварі у нього кожної неділі знаходився час, відвідати торжки колекціонерів, а потратити три хвилини на те, щоб поцікавитись, як саме зробити життя українців кращим можливості не знайшов.

Таким чином, взнавши деякі подробиці у НАК “Нафтогаз України” виконуючи свої службові обов’язки, я остаточно переконався у тому, що він не щира, а лицемірна людина.

Якщо буде вам говорити: “Друзі!”, не вірте, він вам не друг, це чистої води лицемірство. Я його після звільнення Ющенка із поста прем’єра, коли повідомили про те, що він офіційно почав працювати у МАУП, три неділі його там у всіх помиях шукав і не знайшов, знайшов лише телефон та де знаходиться його офіс на території заповідника Софія Київська. Передав особистому секретарю листа та пропозицію на 400 сторінках, але три хвилини на зустріч із людиною, яка може надати таку пропозицію Ющенко до цих пір не знайшов, якщо не вірите можу надати копії всіх документів. Саме тому він прийшов до влади і вимушений призначати на відповідальні державні посади чорт знає кого, бо для того щоб бути готовим до справи сьогодні, потрібно було почати працювати на це ще 10 років тому. А він оборотень, який може спокійно випивши за здравіє Кучми на його дні народження на державній дачі у Криму, та запевнивши у недоторканості бувшого Президента, тут же піти скандувати гасла перед виборцями “Кучму геть!” До розуміння цього довела мене робота у НАК “Нафтогаз України”. Раніше я подумав би просто: не зустрівся, бо не має часу.

Таким чином, слухаючи ці розмови такого керівника країни, я через досвід роботи у ДК “Газ України” знову приречений на те, щоб отримувати моральні травми. Бо якби він не віддав у свій час оборотням, таким як сам те ДК “Газ України”, я був би кращої думки про нього.

А тепер я дивлюся на світ зовсім іншими очима, що із нашою країною в любий момент можуть зробити все що захочуть: можуть взагалі залишити без хліба, без тепла, без газу, без золотого запасу, можуть розкрутити інфляцію і

знецінити національні гроші, або ж валютні резерви громадян (що до речі недавно відбулось), перестати збирати податки і припинити видавати зарплату бюджетникам. Кожна нестандартна подія, яка відбувається в суспільстві, викликає в мене сьогодні, після роботи у ДК “Газ України” відразу і стрес.

Таким чином, робота в ДК Газ України” завдала моральної шкоди тим, що я втратив віру у завтрашній день, довіру до керівництва країни, похитнули любов до Батьківщини, любов до народу України.

На 17.05.2004 року всі негативні прогнози відбулись: маємо і інфляцію, маємо протистояння в суспільстві, маємо невпевненість у завтрашньому дні, коливання цін на ринку нафтопродуктів, ріст цін на продукти харчування. А якби він тоді у 2001, навесні, зустрівся би зі мною, навіть морально підтримав би та із розумінням поставився би до благородних устремлінь людини, яка не взявши ні копійки із державного бюджету розробила для України стратегію розвитку України, показала як реформувати торгівлю для активного розвитку в Україні ринкової економіки, то стан справ в економіці на сьогодні був би інший. Я в даний час дивлюся на цей світ і думаю так, що якби наші Пустовойтенки всі, Ющенки, Кінахи, Кучми та Тимошенки були ще у колисці захлинулись, чи корова рогом була випадково десь зачепила, то Україна була б зовсім іншою. Нам не прийшлося б як башкирським комсомольцям долати Бог знає які труднощі, по декілька разів наступаючи на одні і ті ж самі граблі. А так повний бардак і через 15 років незалежності все потрібно починати знову з нуля. Мова не йде про гроші: збирай нормальних людей і починай вкладати розум. Скільки можна було б зробити, починаючи із 2001, чи із 1998 року навіть зрозумівши ті проекти, пропозиції по яких подав я. Якщо мої не досконалі, подайте кращі, але ж нічого кращого ніхто не запропонував, навіть після того, як пів року проіснувала нова влада.

Таким чином, моральні стреси, які я пережив у ДК “Газ України” підірвали довіру до нової помаранчевої влади остаточно.

Нещодавно нова влада презентувала чудову брошуру “Сто днів – сто справ”. Я в захваті від неї! Якщо взяти мій проект програми Національної ідеї України, у якому чітко на основі наукового дослідження статистичних даних показано, (і це все не з пальця висмоктано) що порядок у країні можна навести протягом одного року, і обгрунтовано комплексне системне рішення як більш як вісімнадцять мільйонів процесів взяти під контроль, бо інакше доброго життя люди не дочекаються до другого пришестя Ісусу Христа. То можна зрозуміти, що при тому амебно-інфузорному мисленні і лицемірстві, коли кожен день українцям нова влада буде подавати одну родзинку, як вона робить це на протязі останніх сто днів, в режимі, у якому вони всі жили протягом 15 останніх років, а жили вони припиваючи завжди, то навіть при умові, коли життя в Україні замре і не буде траплятись нічого нового, то навіть через 50 000 років, вирішити основні проблеми вони не зможуть, бо за кожним процесом, кожною контрольною точкою постійно стоять сотні, а подекуди сотні тисяч реальних і конкретних справ. А це означає що у сьогоднішнього керівництва немає абсолютно ніякого розуміння співрозмірності щодо кількості та масштабу не вирішених проблем у нашому суспільстві. А успіх любої справи залежить в першу чергу від вміння за неї взятись.

Таким чином, непрофесійні дії нової влади стають обертаються для мене новими стресами, оскільки є наслідками пережитих у ДК “Газ України” моральних травм. А нові травми, стають причиною ще новіших травм.

А де ж те вміння буде, коли людина не має часу зустрітись із економістом, який дбає про майбутнє країни та народу, а натомість щонеділі відвідує ярмарки по розпродажу та перепродажу антикваріату. Людина є те про що вона думає і як вона про це думає. І як бачимо наш Президент у своєму інтерв’ю телеканалам розповів нещодавно, що коли він поїхав у Словаччину, то у президентському палаці він не побачив жодної картини, якій було б не менше як 300-400 років, що у нас має бути так саме. Він фарцовшик, за станом своєї душі, скупщик цінностей, який не побачив, що у цій країні працює, зайнятих рабською працею півтора мільйона українців, у яких сьогоднішній колекціонер Ющенко у 1992 році відібрав чотирнадцять мільярдів карбованців заощаджень, і як стверджує у своїй книзі Олексій Лань “Ющенко – історія хвороби”, це був тільки початок бізнесової діяльності Ющенка. (До речі, весь тираж цієї книжки у магазині “Наукова Думка” скупили повністю й одразу, як мені повідомили продавці книг на Хрещатику, і я вірю в це, раніше, звичайно цьому б я ніколи не повірив би, а зараз вірю)

Таким чином, такого характеру інформація стає для мене новими моральними травмами, бо те, що я взнав у НАК “Нафтогаз України” про оточення Ющенка заставляє мене вірити більше О. Ланю, ніж В.А. Ющенку.

Я не вірив про те, що мені розповідали у 2000 році, коли Віктор Ющенко був прем’єр-міністром, що на Торговий дім “Регіон”, керівником якого є С.В. Бондарчук, народний депутат, що заявив про свою підтримку Ющенка на президентських виборах в Україні, і якого В.А. Ющенко нещодавно презентував суспільству як нового керівника “Укроборонсервіс”

До речі, таке призначення для мене стало також стресом та призвело до нових моральних травм.

А Бондарчуку у свій час передали більше як на 800 млн. гривень природного газу, в той час як В.А. Ющенко був міністром прем’єр, закривши потім заборгованість неліквідними векселями, ціна яким ломаний грош в базарний день (це є лише одним маленьким успішних для нього прикладом із прем’єр нашого “незамінного” найуспішнішого). Більше ста тридцяти мільйонів гривень заборгованості так і залишилось висіти за ТД “Регіон” перед ДК “Газ України”, мабуть облом вже було закривати останки, оскільки підприємство подали на банкрутство, а його директор пішов до Верховної Ради України у більшість. Але коли я побачив цю заборгованість, що вона дійсно є… А векселів “лівих” – на сотні мільйонів… Я зрозумів, що це є таки правда.

Таким чином, я теж в даному випадку отримав великої моральної шкоди.

А коли мене зобов’язали знайти всі угоди із ТД “Регіон”, а їх не було ніде, я зрозумів, що це дійсно істинна правда.

Таким чином, і в даному випадку я зазнав значної моральної шкоди, мені стало боляче за народ, за Україну, за Батьківщину, яка дозволяє покидькам так ґвалтувати всіх.

А коли я ще взнав, що ті активи було перекинуто на “Індустріальний союз Донбасу”, побачив що Тарута теж підтримує Ющенко у помаранчевій революції, я отримав такої травми, що в мене мало мову не відняло, я аж заїкатися почав.

Таким чином, і в даному випадку, шлейф проблем, на які відкрила мені очі робота у ДК “Газ України”, призводить до отримання мною моральних травм у майбутньому і заважає нормально жити і насолоджуватись життям.

І як ви пропонуєте мені сьогодні сприймати повідомлення преси та засобів масової інформації про те що В. Ющенко є найкращий вибір для Українського народу, який обрав найкращого претендента на керівника “Укроборонсервіс” С.В. Бондарчука, друга І.М. Бакая якого МВС розшукує і не може знайти (Мабуть тому, що всі друзі Бакая горою стояли за Ющенка на виборах у 2004 році).

Це мені також завдало великої моральної шкоди, слова Ющенка розходяться з ділом, про це вже вся країна має можливість переконатись, але я, через те, що попрацював у НАК “Нафтогаз України” мав нагоду бути одним із перших, хто розчарувався, а тому мені було найболючіше переживати останній рік життя.

У пересічного громадянина це визве захоплення, аж дух може перехватити, коли Кличко, кум Бакая, якого Бакай “випестував”, відібравши майбутнє у мільйонів Українців, агітував за Ющенка, а як мені отримувати радість від життя у нашій країні, під керівництвом компанії (чи комбанди) не чистих на руку осіб, які ще й найбільше вкрали (а жителям м. Івано-Франківськ відключають взимку у 2003 році тепло за незначний борг).

Таким чином, взнавши про вказаний факт, я отримав також значної моральної шкоди.

Так це ж тільки в одній галузі у газовій, а є ще й вугільна, електроенергетика, металургія, а якщо і там таке ж саме твориться.

Саме працюючи у ДК “Газ України” я переконався, що:

Телебачення України говорило правду про те, що протягом одного року прем’єрства Ющенка взаємозаліків в економіці було проведено у чотири рази більше, ніж протягом двох років правління Пустовойтенка. Провести аналітичне розслідування – куди поділись гроші нікому не спало на думку й до сьогодні.