6.03.1996р. ВРУ був прийнятий Закон “Про страхування”, який сьогодні є головним законодавчим актом в цій галузі. Закон має 5 основних розділів і 47 статей.
У першому розділі “Загальні положення” встановлюється основний понятійно-термінологічний апарат. Визначаються такі базові поняття як страхування, страховик, страхувальник, об¢єкти і види страхування, форми страхування, види обов'язкового страхування,страхові платежі і тарифи,страховий ризик і страховий випадок, страхова сума, страхове відшкодування і франшиза, співстрахування, перестраховування, об'єднання страховиків, страхові агенти і страхові брокери. Центральне місце в цьому розділі посідають норми, що визначають вимоги до страховика при його створенні і реєстрації, а також порядок здійснення обовязкового страхування.
Другий розділ “Договори страхування” регулює порядок проведення страхування. Цей розділ визначає: договір страхування, правила страхування, укладання і початок дії договору страхування, валюта страхування, обов'язки страховика, обов'язки страхувальника, зміна страхувальника-громадянина в договорі страхування, наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи, наслідки втрати страхувальником-громадянином дієздатності, порядок і умови виплати страхових сум і страхового відшкодування, відмова у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за припинення дії договору страхування, недійсність договору страхування.
|
|
Третій розділ “Забезпечення платоспроможності страховиків” визначає умови забезпечення платоспроможності страховиків (наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика;створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності); подається фінансовий механізм здійснення страхової діяльності (формування страхових резервів, прибутку страховика, фонду страхових гарантій); вказуються особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності страховиків, умови публікації страховиками річних балансів.
Четвертий розділ “Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні” визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю; функції та права. органу, що здійснює держ. нагляд за страховою діяльністю – Міністерством фінансів. В цьому розділі зазначається також порядок ліцензування страхової діяльності, порядок ліквідації, реорганізації та санації страховика.
П¢ятий розділ “Заключні положення” передбачає регулювання таких моментів як розгляд спорів, урахування міжнародного права тощо.
Значення Закону України “Про страхування”полягає в тому, що він регулює відносини в сфері страхування і спрямований на утворення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.