Потенціал страхової компанії визначають наявні в неї фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних ресурсів. Ресурсами необхідно постійно управляти, тобто визначати кількісні та якісні параметри необхідних ресурсів, спосіб, тривалість, місце їх взаємодії.
Матеріальні ресурси: приміщення для офісу компанії (з урахуванням максимальних зручностей для потенційних страхувальників), меблі, телефонний зв'язоко, комп'ютерна, копіювальна та іншою техніка, транспортні зпсоби.
Фінансові ресурси забезпечують надійність виконання зобов'язань страхової компанії, складаються насамперед із грошової частини сплаченого статутного фонду і системи страхових резервів.
Трудові ресурси. Від інтелектуального та професійного рівня персоналу страхової компанії залежить досягнення нею стратегічної мети. Працівники не сприймають механічного, неусвідомлепого управління. Той чи інший індивід приходить в організацію з певною метою і потребує відповідного сприяння в її досягненні. Тому керівництво компанії має постійно докладати всіх зусиль для якомога раціональнішого добору своїх працівників і максимального розкриття їхніх професійних здібностей.
Пошук кандидатів на посади може здійснюватися: усередині компанії, за допомогою співробітників, це можуть бути кандидати, що самі звертаються до компанії за наданням роботи, запрошення на роботу через засоби масової інформаціїї, використання послуг державних і приватних служб зайнятості, поповненая персоналу компанії за рахунок випускників навчальних закладів.
Добір з кандидатів (претендентів) майбутніх співробітників компанії передбачає виконання кількох кроків:
• аналіз списку ти анкетних даних кандидатур з погляду їхньої відповідності вимогам до майбутнього працівника.
• проведення спеціальних тестів на професійну придатність кандидата.
• співбесіди зі співробітниками відділу кадрів.
• довідки про кандидата.
• співбесіда з лінійним керівником.
Великого значення має система мотивації праці. У країнах з розвиненою економікою менеджмент часто спирається на теорію ієрархії потреб Маслоу, згідно якої найбільш нагальними є фізіологічні потреби, після них людина прагне задовольнити потреби в безпеці й стабільності, потреби у визнанні, потреби в позитивній оцінці індивідуальності та потреби в самореалізації.
Отже, для працівників, які за рівнем своїх доходів не задовольняють потреб 1-го і 2-го рівнів, головним способом мотивації до праці є можливість отримати більшу суму заробітної плати. Для працівників, які досягли рівня доходів для покриття первинних потреб, подальше збільшення заробітної плати може вже не відігравати вирішальної ролі в мотивації до підвищення якості роботи. Такі особи насамперед прагнуть дістати в користування престижний автомобіль, перейти на вищу посаду, бути обраними в керівні органи компанії, а також мріють про урядові нагороди.
63. Об¢єднання страховиків, їх види та функції.
Страховики можуть створювати професійні об'єднання (асоціації), які ставлять за мету захищати й обстоювати інтереси своїх членів, вживати погоджених заходів у разі, коли цих інтересів торкнуться дії або наміри урядових органів, співробітничати з будь-яким іншим об'єднанням, що має споріднений напрямок діяльності.
За своїм статусом об'єднання страховиків не повинні здійснювати комерційну діяльність.
Результатом першої угоди між страховиками вважають утворення в 1791 році Союзу Лондонських товариств страхування від вогню.
З 1985 року ефективно працює Асоціація британських страховиків (АБС). Близько 440 компаній, що охоплюють 95 % всього страхового бізнесу країни, активно підтримують цю асоціацію. АБС ставить перед собою завдання підвищити рівень суспільного усвідомлення місця страхування в економічній і соціальній структурі Великої Британії.
Понад 40 різних страхових об'єднань створено в Росії.
Найбільшим об'єднанням страховиків в Україні є Ліга страхових організацій України (ЛСОУ).
Ліга має у своєму складі понад 100 членів – страхових організацій, але не є щодо них вищестоящою організацією. Рішення Ліги мають характер рекомендацій. Вона не несе відповідальності за зобов'язаннями своїх членів.
Головні завдання ЛСОУ такі:
• сприяти опрацюванню рекомендацій з методології страхування;
• готувати пропозиції з питань вдосконалення страхового законодавства;
• брати участь в експертному оцінюванні нормативних актів, програм та інших документів у галузі страхування.
Ліга проводить конференції, семінари та інші заходи науково-практичного характеру, організовує обмін досвідом серед своїх членів, а також сприяє ознайомленню їх Із практичними надбаннями страховиків інших країн.
Вищим органом управління є з'їзд членів ЛСОУ. Він скликається правлінням Ліги не рідше як один раз на рік. З'їзд вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш ніж половина членів Ліги. До виключної компетенції з'їзду належать: затвердження статуту Ліги і внесення до нього змін і доповнень, обрання і відкликання членів правління, ревізійної комісії, затвердження рішень правління про прийом нових членів і виведення окремих компаній із членів, а також при потребі – припинення діяльності Ліги.
У період між загальними зборами керівництво роботою Ліги покладається»о правління.
Ліга утримується за рахунок внесків своїх членів. Вона може також отримувати доходи від навчальної, консультаційної, видавничої діяльності, а також від відсотків за зберігання коштів на рахунках у банку.
ЛСОУ може створювати філії, відділення, представництва.
Зареєстровано Асоціацію професійних страхових посередників України, її завдання – створювати нормальні умови для розвитку брокерської та агентської діяльності у страхуванні.
Створено Авіаційне і Морське страхові бюро. На них покладено функції координації зусиль компаній, які здійснюють відповідні види страхування, спрямовані на організацію перестрахування ризиків, опрацювання методичного забезпечення страховиків.
Страхові об'єднання, не можуть здійснювати страхову діяльність. Виняток нині становить Моторне (транспортне) страхове бюро України. МТСБУ створено 1994 року; членами МТСБУ є понад 50 страхових компаній, що мають ліцензію на право здійснення згаданого виду страхування.
Основні завдання цього об'єднання такі:
• гарантування платоспроможності страховиків – членів МТСБУ щодо страхових зобов'язань із зазначеного виду страхування;
• врегулювання питань щодо відшкодування втрат і забезпечення виплат страхового відшкодування постраждалим третім особам;
• управління централізованими страховими резервними фондами;
• забезпечення бланками полісів;
• виплата компенсацій у разі заподіяння шкоди водіями, особу яких не з'ясовано, а також водіями-інвалідами, котрі експлуатують спеціально обладнані автомобілі.
При МТСБУ створені фонд страхових гарантій, що має забезпечувати платоспроможність Моторного бюро під час взаєморозрахунків з іноземними партнерами, та фонд захисту потерпілих, призначений для розрахунків із третіми особами у випадках, зумовлених чинним законодавством. Кошти цих фондів розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності в установах банків, а також в облігаціях внутрішньої Державної позики України (не менш як 50%).
Одна з форм добровільних страхових об'єднань – страхові пули (СП), які не є юридичною особою. Вони створюються страховиками, щоб забезпечити фінансову стабільність страхових операцій на умовах солідарної відповідальності учасників пулу за виконання зобов'язань згідно з договорами страхування, укладеними з учасниками пулу. Наприклад, Ядерний страховий пул.