Валютна система являє собою сукупність двох елементів - валютного механізму і валютних відносин

Валютні відносини - повсякденні зв'язки фізичних і юридичних осіб, банків та організацій на валютних і грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

В сучасних умовах міжнародна валютна система виконує важливу роль в світогосподарських зв'язках і безпосередньо впливає на темпи зростання виробництва, міжнародний обмін, формування цін, рівень заробітної плати, тобто на показники, що визначають економічний стан розвитку країн.

Для більш плідного аналізу впливу валютної системи на економічний стан, детальне вивчення цього впливу, валютну систему розглядають диференційовано. Диференціація аналізу полягає в тому, що спочатку аналізують її складові частини. Такими частинами є світова, регіональна, національна валютні системи (рис. 1).

Рис. 1. Валютна система

Національна валютна система — це форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством.

Розглянемо елементи, що характеризують національну валютну систему. До них належать:

1. Національна валюта.

2. Ступінь конвертованості.

3. Паритет національної валюти.

4. Режим курсу національної валюти.

5. Міжнародна валютна ліквідність.

6. Наявність чи відсутність валютних обмежень.

7. Міжнародні кредитні засоби обігу.

8. Регламентація міжнародних розрахунків країни.

9. Режим національного валютного ринку і ринку золота.

10. Національні органи, що обслуговують і регулюють валютні відносини країни.

Світова (міжнародна) валютна система є, зазвичай, більш розгалуженою системою, на яку покладена ціла низка функцій.

Міжнародну валютну систему характеризують такі елементи:

• резервні валюти, міжнародні розрахункові одиниці;

• умови взаємного обертання валют;

• уніфікований режим валютних паритетів;

• регламентування режимів валютних курсів;

• міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;

• міжнародне регулювання валютних обмежень;

• уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу;

• уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;

• режим валютних ринків і ринків золота;

• міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

Регіональна валютна система формується в межах інтеграційних угрупувань. її формування залежить від стану і характеру зовнішньоекономічної політики цих об'єднань.

Цю систему характеризують:

1. Наявність власної міждержавної або наднаціональної валюти.

2. Механізм взаємної валютної координації.

3. Механізм валютного регулювання.

4. Банківські й валютно-фінансові установи.

5. Наявність міждержавних (наддержавних) регулюючих організацій.

Безумовно, що найбільш розгалуженою виступає світова валютна система. Розглянемо ключові поняття цієї системи.

Міжнародна ліквідність — сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках, її утворюють золото, вільно конвертовані валютні запаси держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), міжнародні або композитивні (штучні) гроші (СПЗ, ЄВРО).

Режим обміну валют складають валютні курси і валютні паритети, умови конвертованості, регламентація й уніфікація форм міжнародних розрахунків.

Валютні ринки — це складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів.

Міжнародні валютно-фінансові організації. Це — організації, що здійснюють міжнародне і міждержавне регулювання валютних відносин. До їх складу входять: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку, і багато регіональних міждержавних валютно-грошових організацій.