Загальні збори членів біржі

Ревізійна комісія

Біржовий комітет (рада)

Арбітражна комісія

Біржові комітети (ради)

Правління біржі

Розрахункова палата

Відділ маркетингу

Котирувальна комісія

Відділ комп'ютеризації

Відділ

зовнішніх

зв'язків

Служба контролю

якості та

експертизи

Бухгалтерія

Господарська служба

Охорона

Інші відділи і служби

Рис. 12. Типова організаційна структура біржі 64

роз діл 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі ______

Вищим органом управління біржею є Загальні збори членів г:- лсі. Це законодавчий орган, який виконує такі функції. загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею; затвердження, внесення змін і доповнень до статуту біржі; обирання і відкликання голови Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу; обирання Біржового комітету; призначення і звільнення виконавчого директора;

- розгляд і затвердження правил біржових торгів, регламенту, положень та інших рішень, обов'язкових для виконання суб'єктами біржових правовідносин;

- затвердження організаційної структури біржі, річного звіту голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;

- створення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження їх статутних документів;

- затвердження рішень голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;

- встановлення розміру плати за брокерське місце, інших внесків та порядку їх сплати; прийняття рішень щодо припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

- затвердження кошторису на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.

Оскільки збори членів біржі збирають один раз на рік, то для оперативного управління біржею обирають Біржовий комітет (Раду). Він є контрольно-розпорядчим органом поточного управління біржею й вирішує такі питання її діяльності:

- заслуховує й оцінює звіти правління; ~ вносить зміни в правила торгівлі;

~ готує рішення загальних зборів;

~~ установлює розміри всіх внесків, виплат, грошових і комісійних

зборів;

готує рішення про прийом або виключення членів з біржі;

керує торгами;

розпоряджається майном;

наймає і звільняє персонал біржі та ін.

Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

Зі складу Біржового комітету (Ради) формується Правління, щ₀ здійснює оперативне керівництво біржею і представляє її інтереси в організаціях і установах.

Порядок дії Біржової ради й Правління визначається статутом і може мати особливості на різних біржах.

Загальними зборами членів біржі одночасно з Біржовим комітетом обирається Ревізійна комісія, яка контролює фінансово-господарську діяльність біржі. Основні завдання, які виконує Ревізійна комісія:

- оцінює правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі;

- перевіряє виконання встановлених кошторисів, нормативів та лімітів;

- проводить документальну перевірку своєчасності та правильності платежів до бюджету, відрахувань і виплат дивідендів, стану каси й фондів біржі;

- розглядає виконання біржею та її органами управління законодавчих актів та інструкцій, а також рішень Загальних зборів членів біржі;

- перевіряє стан рахунків, організацію та правильність оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку й звітності.

Ревізійна комісія проводить за дорученням загальних зборів членів біржі або з власної ініціативи перевірки не рідше за один раз на рік. Результати перевірок направляють Загальним зборам членів біржі.

Стаціонарна структура біржі, що необхідна для ведення господарської біржової діяльності, поділяється на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи. їх кількість (на біржах Заходу коливається від 8 до 10) та функції визначаються самою біржею залежно від об'єкта торгівлі та масштабів її діяльності.

Виконавчі підрозділи - це апарат біржі, який готує й проводить біржовий торг. Вони вельми різноманітні й залежать від обсягу біржових операцій, кількості членів біржі й брокерів, які на ній працюють. Однак обов'язковими є такі:

- відділ реєстрації забезпечує реєстрацію біржових посередників, ведення обліку реквізитів і кадрового складу біржових посередників, здійснює видачу їм паролів, акредитацію брокерів, видачу біржових перепусток і контроль за правильністю даної інформації у біржовій базі даних;

Розділ 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

економічна служба - розрахунковий центр, який проводить взаємні _о3рахунки між біржовими посередниками і біржею; біржовий інформаційний канал цілодобово приймає інформацію від біржових посередників і їх клієнтів, готує її до майбутніх торгів і цілодобово відповідає на запити брокерів щодо інформації про майбутні торги;

інформаційно-обчислювальний центр здійснює технічне обслуговування комп'ютерної техніки й акустичної системи біржового залу, програмне забезпечення біржової бази даних;

- відділ біржової інформації розповсюджує біржову інформацію;

- маклерський відділ проводить торги, реєструє операції й оформляє результати торгів;

- ф'ючерсний відділ реєструє біржових посередників, які беруть участь у ф'ючерсних торгах;

- аналітичний відділ розробляє методи аналізу біржової діяльності, збирає та обробляє аналітичну біржову інформацію;

- служба безпеки забезпечує дотримання пропускного режиму біржі, підтримує порядок в приміщеннях біржі.

Спеціалізовані органи - це комісії біржі та її комерційні організації. Серед комісій найбільш значними є котирувальна й арбітражна.

Котирувальна комісія необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, вищих і нижчих, договірних, початкових і заключних) під час укладання біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.

Арбітражна комісія вирішує суперечки між покупцями, продавцями й брокерами в ході укладання або виконання угод (третейський суд). Це свого роду погоджувальна комісія.

Керуючись Досвідом міжнародних бірж, де існують до 40 біржових комітетів, на біржі також можуть створюватися: - комісія з торгової (ділової) етики, яка виконує функцію журі

засідателів з внутрішніх дисциплінарних питань біржі; ~ комісія з приймання нових членів біржі; ■~ комісія зі спостереження за торгами і цінами тощо.

Серед комерційних організацій, які можуть створюватися біржею або за її участю, слід виділити Розрахункову (Клірингову) Палату, біржові склади, депозитарії й інші підрозділи.

Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

Розділ 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

Особливе місце серед комітетів з обслуговування біржового обороту посідає Розрахункова палата. Вона може бути внутрішньою біржовою структурою, тобто входити до складу біржі, але може перебувати й за межами біржі. В останньому випадку її функції може виконувати будь-який уповноважений банк. Існування розрахункового центру за межами біржі сприяє одночасному обслуговуванню кількох бірж. Розрахункова палата відповідає за ефективне врегулювання біржових операцій, ведення рахунків, проведення клірингових операцій з укладених угод, одержання та підтримання маржі на необхідному рівні, врегулювання процесу постачання товарів, а також за подання потрібної інформації. Таким чином, призначенням Розрахункової палати є забезпечення фінансової порядності на біржовому ринку.

На вітчизняних біржах доки ще немає розрахункових палат, які існують у світовій біржовій практиці. їх функції виконують розрахунково-фінансові центри (відділи).

3.3. ПОРЯДОК ЧЛЕНСТВА У БІРЖІ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНА БІРЖІ

На стадії організації товарної біржі протягом кількох місяців формується основний склад її членів, достатній для того, щоб створити умови для початку біржової торгівлі та сформувати представницьке коло учасників. Порядок вступу в члени біржі й вибуття її членів визначається статутом товарної біржі. Загальною законодавчою вимогою для всіх бірж є сплата під час вступу в товарну біржу вступного внеску, що дорівнює вартості "біржового місця", яка визначається виходячи з попиту та пропозиції на біржові місця. Крім того, член товарної біржі сплачує членські внески.

Членами біржі відповідно до чинного законодавства України вважаються засновники, а також прийняті в її склад згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні фізичні й юридичні особи. У Канаді й Франції іноземні особи не можуть бути членами біржі. У США перевага в членстві віддається фізичним особам, в Японії і Канаді -юридичним. Тобто це фізичні й юридичні особи, які мають право брати участь у біржових торгах і управлінні біржею, а також ті, Ш° беруть участь у формуванні капіталу. Вимоги, що висуваються Д° членів біржі, установлюються як державою, так і самими біржами-

Пои цьому звичайно в законах встановлюються лише загальні вимоги членства у біржі, а внутрішньобіржові нормативні документи містять додаткові вимоги.

Кількість членів біржі визначається кожною біржею і залежить _від статутного фонду й розміру пайового внеску кожного члена біржі. Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів.

Біржа визначає права й обов'язки членів, які настають після повної сплати вступного внеску або повної оплати акцій.

Члени біржі мають право:

- брати участь в управлінні біржею, тобто обирати і бути обраним до її керівних органів;

- безкоштовно відвідувати торги, користуватися технічним апаратом і всіма послугами, що надає біржа;

- здійснювати біржові угоди, тобто власні торгові операції та одержувати за це винагороду;

- організовувати власні брокерські контори, наймати брокерів і виконувати функції посередництва та представництва інтересів клієнтів у здійсненні угод.

Якщо член біржі не дотримується встановлених на біржі правил, він може бути виключений в порядку, який встановлений статутом біржі. В цьому випадку біржове місце цього члена продається Біржовому комітету, який вирішує питання про його відкритий продаж.

Обов 'язки члена біржі:

- додержуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету;

- проводити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

~ сплачувати членські внески;

- вести обік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

~ подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

- не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

«. ~~~-~-

Місце на біржі - це окремий стіл (або кабіна), обладнані телефонним, телексним-телефаксним зв'язком та комп'ютером; виходом на електронно-інформаційне табло; має свій номер.

Постійне місце на біржі мають її члени - біржові брокери.

Місце на біржі надає право самостійного укладання біржових угод без посередництва. Придбання біржового місця не є обов'язковою умовою участі у біржових торгах. Це є можливим через послуги брокерської" контори за відповідну комісійну винагороду.

На товарних біржах України, зазвичай, кількість членів біржі становить 60-80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі -кількість членів біржі за останні роки коливалася від 47 до 42. Це здебільшого засновники біржі, що є резидентами України.

Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій товарній біржі з вартістю місця $340 тис. до 192 - на Товарній біржі Канзас-Сіті і відповідно вартістю місця $30 тис.

Крім того, в роботі американських товарних бірж практикується асоційоване членство, а також "членство за інтересами". Власники цих місць мають право здійснювати торгівлю лише за окремими видами товарів і в окремих "біржових ямах". Проте це дає змогу додатково залучати значну кількість брокерів до біржової торгівлі. На Чиказькій товарній біржі загальна кількість членів становить 3490, з них повних членів - 1402, асоційованих — 716 і 1372 члени з різним статусом (члени за інтересами). Отже, загальна кількість учасників біржових операцій на цій біржі набагато перевищує встановлену офіційно кількість повних членів біржі.

Чинним законодавством України і правилами біржової торгівлі більшості вітчизняних товарних бірж не передбачається розподіл членів біржі на категорії. Законом Російської Федерації "О товарних биржах и биржевой торговле" передбачені такі категорії членів біржі: повні члени - з правом участі у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену засновницькими документами кількість голосів на загальних зборах членів біржі; не повні члени - з правом участі у біржових торгах тільки у відповідній секції і на пропорційну участь в управлінні біржею.

У діяльності товарних бірж України, таких, як Одеська, Вінницька, Українська аграрна біржа, також практикується надання права неповного членства під час торгівлі на біржі.

Розді л 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі ______

Цікаво розглянути досвід окремих бірж щодо порядку викорис-брокерських місць. Так, згідно з Тимчасовими правилами про-^Та ення торгів на Українській аграрній біржі (УАБ) існують такі кате-^В ії брокерських місць - повні брокерські місця (типу "А"), неповні Пільгові) брокерські місця (типу "Б"), і брокерські місця типу "Д".

Брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі пійснювати на біржі всі біржові операції. На відкриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи, що є засновниками УАБ чи її членами.

Право на використання повного брокерського місця може бути придбане на період:

- усіх біржових сесій з торгівлі всіма видами біржового товару на спотових, форвардних та ф'ючерсних умовах протягом 180 календарних днів, починаючи з першої біржової сесії, що припадає на початок цього періоду і закінчуючи першою біржовою сесією, що відбувається після закінчення цього періоду;

- усіх біржових сесій з торгівлі всіма видами біржового товару на спотових, форвардних та ф'ючерсних умовах протягом 360 календарних днів.

Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати операції виключно з продажу сільськогосподарської продукції та сировини без права здійснення операцій з продажу іншого біржового товару або закупівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного брокерського місця мають право безпосередні виробники сільськогосподарської продукції і сировини, яка є біржовим товаром. Право на використання брокерського місця типу "Б" надається на строк 360 днів.

Брокерське місце типу "Д" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій передбачених правилами біржової торгівлі, затвердженими на УАБ. На відкриття такого брокерського місця мають право будь-які юридичні особи -засновники та члени УАБ. Право на використання брокерського місця може бути отримане на період 4 місяців.

Вартість права на використання брокерських місць розподіляється таким чином:

|- брокерські місця типу "А": на строк 180 днів - сума, еквівалентна 6000 дол. США; на строк 360 днів - сума, еквівалентна 10000 дол. США; І- брокерські місця типу "Б": сума, еквівалентна 2 000 дол. США; |- брокерські місця типу "Д" - 1 800 грн.

Економіко-організаціпні основи біржової торгівлі

Зазначені суми перераховуються у національній валюті України за курсом НБУ, що діє на день здійснення оплати за придбання прав_а використання брокерського місця.

Місце на біржі - це власність члена біржі. Воно може бути продане, якщо член біржі виходить з її складу, здане в оренду. Вартість місця визначає Біржовий комітет, вона залежить від попиту й препозиції. Встановлюючи ціну "місця" на біржі, виходять з витрат, які необхідні для її організації, оснащення й кількості можливих членів.

Член біржі щороку вносить членські внески, розмір яких визначається загальними зборами членів біржі. Вони є власністю біржі й не повертаються у разі виходу члену зі складу біржі.

Після того, як біржа зареєстрована і всі її місця розподілені, стати її членами можна, лише купивши членство в одного з членів біржі.

Статутами ряду бірж передбачено, що письмова заява про вступ у члени біржі розглядається її засновниками у місячний термін, а їх рішення затверджується на найближчих зборах членів біржі. Кандидат у члени біржі вносить не пізніше 2-місячного строку з дня прийняття засновниками рішення про вступ не менше 30% від визначеного для нього паю. Після цього він набуває статусу члена біржі, про що йому видається свідоцтво. Залишок паю вноситься не пізніше року з моменту вступу в члени біржі. Склад паю нового члена визначається зборами засновників, а його оцінка (виходячи з цін, діючих на момент передачі) - оціночною комісією.

Як правило, цю місію має виконувати Біржовий комітет або спеціальний комітет з приймання в члени біржі. Такий орган зобов'язаний переконатися в комерційній солідності бажаючих вступити в члени біржі, для чого має право вимагати подання балансів, інших звітів і зведень. Відмова від прийняття в члени біржі може бути оскаржена на загальних зборах її членів.

Таким чином, щоб визначити конкретні умови вступу в члени тієї чи іншої біржі, потрібно безпосередньо звернутися на цю біржу -в її Біржовий Комітет або в комісію з приймання нових членів. На провідних товарних біржах України, спираючись на досвід міжнародних бірж, для прийому нових членів потрібні рекомендація двох діючих членів біржі, підтвердження стійкості фінансового стану й досвід роботи. Після подачі кандидатури в члени біржі вона передається на розгляд всім членам біржі і при отриманні їх зауважень обговорюється в комітеті по прийому в члени біржі, який виносить свою рекомендацію Біржовому комітет}'.

Розділ 1- Економіко-організаціпні основи біржової торгівлі

У подальшому приймання нових членів бірж залежить від того,

обмежена їх кількість статутом біржі. Так, статутами окремих бірж

передбачено, що приймання нових членів біржі може здійснюватися

тільки за наявності вакантних місць у складі членів біржі. Умови й

процедура приймання можуть бути аналогічними.

Потрібно мати на увазі, що за законом, вступний внесок члена біржі повинен дорівнювати вартості біржового місця, яка визначається попитом і пропозицією на біржові місця цієї біржі. Це, як свідчить практика, обмежує можливість вступу до біржі для багатьох підприємств і підприємців, особливо початківців, оскільки відбувається швидке зростання вартості біржових місць.

Отримання членства на біржі вимагає підтвердження високої фахової підготовки, компетенції та визначених етичних норм щодо ведення бізнесу.

3.4. РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

Регулювання біржової діяльності - це процес упорядкування роботи її учасників і операцій поміж ними з боку організацій, уповноважених суспільством на ці дії.

Регулювання біржової діяльності передбачає:

- встановлення порядку та правил заснування біржі;

- видачу дозволу на діяльність оптовою торгівлею певними товарами, цінними паперами, валютою;

- затвердження статутів біржі, правил біржової торгівлі;

- призначення членів біржових комітетів (рад);

- нагляд за роботою біржових комітетів;

- заборону окремих видів угод;

- призначення маклерів бірж та прийняття від них присяги.

Біржа має зовнішнє і внутрішнє регулювання. Внутрішнє регулювання — це підпорядкованість її діяльності власним нормативним документам: статуту, правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що визначають діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників. Зовнішнє регулювання - це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам. З цих позицій розрізняють: ~ державне регулювання біржової діяльності, що здійснюється

Державними органами, в компетенцію яких входить виконання тих

або інших функцій регулювання;

__________ Економіко-організаційні основи біржової торгівлі _______

- саморегулювання ринку, регулювання з боку професійних учасників ринку. Це відбувається за умови, якщо держава передає частину своїх функцій з регулювання ринку вповноваженим організаціям професійних учасників біржового ринку, або якщо останні самі домовляються й наділяють певну організацію правами регулювання відносно даної біржі; ^

- суспільне регулювання, тобто регулювання через суспільну думку, у кінцевому підрахунку, саме реакція широких верств суспільства в цілому на якісь дії на біржовому ринку є першопричиною, за якою починаються ті або інші регулятивні дії держави чи професіоналів ринку.

Завдання державного регулювання полягає у тому, щоб забезпечити;

- рівність прав учасників біржової торгівлі;

- стимулювання їх участі у біржовій діяльності;

- контроль дотримання встановлених правил, положень та вимог, що регулюють біржовий ринок країни.

Форми державного управління:

а) пряме, або адміністративне управління:

- створення єдиної правової бази функціонування бірж;

- реєстрація учасників ринку;

- ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

- забезпечення гласності й рівної інформованості всіх учасників ринку;

- підтримання правопорядку на ринку.

б) побічне, або економічне управління біржовим ринком ведеться державою через:

- встановлення системи оподаткування біржової діяльності (ставки податків, пільги й увільнення від них);

- грошову політику (процентні ставки, мінімальний розмір заробітної плати та ін.);

- державні капітали (держбюджет, позабюджетні фонди фінансових ресурсів та ін.).

За межами державного регулювання до компетенції самих бірж належать такі питання, як принципи організації біржі, організаційна структура біржі, органи управління біржею, права та обов'язки засновників біржі та її керівних органів тощо.

Розділ 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

Державне регулювання біржової діяльності починається зі створення для неї єдиної правової основи. Вона базується на чинних законах, постановах, положеннях, указах, що забезпечують становлення та розвиток ринкових відносин.

Система державного регулювання біржового ринку включає: державні та інші нормативні акти; - державні органи регулювання й контролю.

Основні законодавчі акти, якими регулюється український біржовий ринок, такі: Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 р.; Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р. та внесеними змінами від 10.09.1997 р.; Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р.; Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., введений в дію з 01.01.2004 р. (розділ VI, глава 30, параграф 4, статті 278-282).

Оскільки біржове законодавство в Україні недосконале, діють додаткові нормативні акти, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Запитання для самоконтролю знань

1. Розкрити порядок заснування товарних бірж в Україні.

2. Хто може і не може бути засновником товарної біржі?

3. З яких елементів складається статут товарної біржі?

4. Який основний документ регламентує порядок біржових торгів на конкретній товарній біржі?

5. Охарактеризуйте органи управління товарною біржею та їх функції.

6- Який склад і основні функції органів управління на провідних світових біржах?

7- Розкрийте сутність поняття "член біржі", його права та обов'язки. °- Розкрийте досвід США щодо категорій членства на біржі.

9- Яке призначення та функції загальних зборів членів біржі? Ю.Чим регламентуються права і обов'язки членів біржі? 11 • Чим відрізняється член біржі від постійного відвідувача? '2. Що являє собою регулювання біржового ринку? Як воно може здійснюватися?

Економіко-організаційні основи біржової торгів.

ш

Питання для підготовки до іспиту (заліку) з курсу

1. Порядок створення та принципи діяльності товарної біржі

2. Які права і обов'язки мають члени біржі?

3. Членство на біржі: українська практика та світовий досвід.

4. Організаційна структура товарної біржі.

5. Органи управління на українських і світових біржах.

6. Регулювання діяльності товарної біржі

Тести до теми З

1. Хто може бути засновником товарної біржі в Україні:

1. Державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

2. Вітчизняні та іноземні фізичні та юридичні особи, яким це не заборонено чинним законодавством.

3. Органи державної влади та управління.

4. Військовослужбовці.

2. Права та обов'язки учасників біржових торгів визначаються:

1. Статутом біржі.

2. Статутом брокерської контори.

3. Правилами біржової торгівлі.

4. Правильної відповіді немає.

3. Вищим органом управління біржею є:

1. Загальні збори членів біржі.

2. Біржовий арбітраж.

3. Біржовий комітет.

4. Ревізійна комісія.

4. Членами товарної біржі в Україні не можуть бути:

1. Засновники біржі.

2. Фізичні та юридичні особи (вітчизняні та іноземні).

3. Органи виконавчої та законодавчої влади.

4. Правильної відповіді немає.

Розділ 1. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

5. Члени товарної біржі в Україні мають право:

1. Здійснювати біржові угоди, отримувати комісійні.

2. Вносити пайові внески.

3. Брати участь в управлінні біржею.

4. Усі відповіді правильні.

6. На біржах США розрізняють такі категорії членства на біржах:

1. Повні та місцеві члени.

2. Повні, асоційовані члени, а також члени за інтересами.

3. Обов'язкові та призначені.

4. Первинні і вторинні члени.

7. Вартість біржового місця визначається:

1. Розміром вступного внеску до статутного фонду біржі.

2. Правилами біржової торгівлі.

3. Попитом і пропозицією.

4. Діловою активністю на біржовому ринку.

8. Наявність біржового місця - це необхідна умова:

1. Членства на біржі.

2. Права на укладання біржових угод.

3. Права на здійснення біржових операцій.

4. Усі відповіді правильні.

9. Стаціонарна структура біржі включає:

1. Функціональні й спеціалізовані підрозділи.

2. Організаційні й виконавчі підрозділи.

3. Управлінські й виробничі підрозділи.

4. Адміністративні й спеціалізовані підрозділи.

Ю. До функцій котирувальної комісії належать:

1. Оформлення результатів торгів.

2. Проведення біржових розрахунків між біржовими посередниками.

3. Організація обліку різних видів цін, які публікуються в біржовому довіднику.

4. Перевірка стану каси й фондів біржі.

Економіко-організаційні основи біржової торгівлі

11. Розрахункова палата біржі - це:

1. Орган, що відповідає за щоденне урегулювання розрахунків між клієнтами біржі.

2. Структурний підрозділ біржі.

3. Обов'язковий учасник ф'ючерсних угод.

4. Усі відповіді правильні.

12. Вищий виконавчий орган управління товарною біржею: "$^г

1. Загальні збори членів біржі.

2. Біржовий комітет (рада).

3. Збори засновників біржі.

4. Коригувальна комісія