Аналіз стану виробничої санітарії та гігієни праці

За для поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості фізичної праці ми проаналізували стан виробничої санітарії та гігієни праці аналізованого об’єкта (кабінет 207).

Відомо, що такі умови, як мікроклімат, виробниче освітлення, шум та вібрації суттєво впливають та навчальний процес та фізичний стан в цілому.

Саме тому, ми подамо стислий аналіз стану виробничої санітарії та гігієни праці використовуючи табличні дані міжнародних, державних та галузевих стандартів в порівнянні з фактичними даними.

Метеорологічні умови обираємо відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» з урахуванням категорії робіт з енерговитрат, загальної характеристики трудового процессу.

Таблиця 4.3.1. Припустимі (оптимальні) параметри мікроклімату.

Категорія робіт з енерговитрат	Період року	Температура t, °С	Відносна вологість φ,%	Швидкість руху повітря υ, м/сі
Оптим.	Допуст.	Оптим.	Допуст.
Легка - Iб	Холодний	21-23	40-60		0,1	Не більш 0,2
Легка - Iб	Теплий	22-24	40-60	60 (при t 27 °C)	0,2	0,1-,03

Згідно з обраними значеннями параметрів метеорологічних умов, допустимих або оптимальних, задовольняють дозволяє значенням кліматичних параметрів для об'єкта, дозволяє повноцінно займатися у приміщенні.

Надаємо коротку характеристику заходам, застосованим для забезпечення оптимальних (припустимих) параметрів мікроклімату:

а) вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно).

За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.

Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною.

б) опалення – комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщень в холодний період року. Основними елементами систем опалення є джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади (радіатори). Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара або повітря. Системи опалювань підрозділяють на:

- місцеві (відноситься пічне і повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими і електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових і побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.

- центральні (до систем центрального опалення відносяться: водяне, парове, панельне, повітря, комбіноване).

Оскільки в повітрі робочої зони навчальних класів і офісних приміщень, відсутні шкідливі речовини, токсичний пил, підвищений вміст тепла і вологи, то оптимальні параметри мікроклімату регулюються за допомогою припливно-витяжної вентиляції. Виходячи з цього, кількість повітря, яку необхідно подавати в приміщення для забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища визначають за наступною формулою:

L = n * L´ [м³/год]

де, n – кількість студентів, працівників;

L´ - витрата повітря, що доводиться на людину залежно від об’єму приміщення приймається за санітарними нормами (СН-245-71), V, м³.

При відношенні V/n >20, L´= 20 м3/год, L = 25* 20= 500 [м³/год].

При відношенні V/n <20, L´= 30 м3/год, L = 25* 30= 750 [м³/год].

В залежності від стану погоди, пори року та часу в майстерні використовується природне, штучне або комбіноване освітлення.

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації людина одержує через органи зору.

У світлий час доби використовується тільки природне однобічне освітлення. Кабінет має 5 вікон загальною площею 12 м².

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно позитивно впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Рівень природного освітлення характеризується коефіцієнтом природнього освітлення К_по, який визначається за формулою:

К_по= площа вікон/площа підлоги

К_по = 12/50 = 0,3

Коефіцієнт природного освітлення (згідно ДВН В.2.5-28-2006) відповідає межам від 1/4 - 1/5, навіть перевищує норму.

У темний час доби – штучне загальне освітлення (люмінесцентні лампами денного освітлення у кількості 10 шт).

Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Рівень штучного освітлення характеризується коефіцієнтом штучного освітлення К_шо, який визначається за формулою:

К_шо= сумарна потужність ламп/ площа підлоги

К_шо = 10*150/50 = 30

Коефіцієнт не відповідає потрібним межам 42-46 на 1 кв. м., тобто штучного освітлення в кімнаті не достатньо.

Світильники підвішені на висоті 2,2 м., щоб світло було розсіяним Потужність повинна бути 64 Вт/кв.м. – лампи розжарювання, 25 Вт/ кВ.

Місцеве освітлення класної дошки і робочих місць відсутнє.

Шум це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров'ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів

Шкідливість шуму як фактора виробничого середовища і середовища життєдіяльності людини приводить до необхідності обмежувати його рівні.

Вимірюють рівень шуму в децибелах (Дб). Больовий рівень шуму дорівнює 130 Дб. Розмова середньої гучності – 30-40 Дб. Саме такий рівень шуму вважається нормальним.

Максимально допустимим на заняттях вважається шум в 50-60 Дб.

Норма шуму на занятті не перевищує максимально допустимого значення.

Таблиця 4.3.2 Припустимі рівні шуму у виробничому приміщенні

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску, дБ, в активних смугах із середньо-геометричними частотами, Гц	Еквівалентні рівні звуку, дБа	Організацій но-технічні заходи захисту
Творча ді- яльність, конcт- руювання, програмування, викладання, лікувальна діяльність і т.п.											застосування малошумних технологічних процесів та устаткування, оснащення шумного устаткування засобами дистанційного керування, дотримання правил технічної експлуатації, проведення планово-попереджувальних оглядів та ремонтів.

В кабінеті на підлозі лежить лінолеум, вологе прибирання проводиться в кінці робочого дня.

Естетичне оформлення кабінету відповідає естетичному вигляду навчального закладу. На стінах поклеєні шпалери світлого кольору, парти та стільці лаковані.