Участь у довиборчій кампанії чиновників та використання бюджетних ініціатив для агітації

Тенденцією парламентської кампанії в Україні є спроба окремих політичних сил та потенційних кандидатів залучати працівників бюджетних установ до передвиборчих заходів. Такі прояви зафіксовано на фоні урядових проектів зі створення тимчасової мережі соціальних працівників, які мають роз’яснювати населенню соціальні ініціативи Президента України. Громадські спостерігачі, журналісти та політичні суб’єкти фіксують приклади політичної заангажованості соціальних працівників. Чинні народні депутати України позиціонують себе лобістами інтересів виборчих округів та публічно поширюють інформацію про обсяги державного фінансування, які вони залучили на місцеві потреби. Непоодинокими є факти використання державними службовцями, які планують балотуватися у одномандатних округах, службових приводів для здійснення агітації. Значна частина місцевих посадовців надає інформаційну, організаційну та ресурсну підтримку майбутнім кандидатам.

У червні 2012 року найбільший передвиборчий резонанс отримали ініціативи державних та місцевих органів влади щодо введення нових тимчасових штатних одиниць у соціальних службах. Офіційною підставою розширення штатів та збільшення фінансування цих служб є необхідність удосконалення заходів із виконання соціальних ініціатив Президента України та уряду. За даними віце-прем’єра Сергія Тігіпко, усього в Україні буде підготовлено 12 000 тимчасових соціальних працівників. У порівнянні із аналогічними посадами у соціальних службах, заробітна плата нових працівників є вищою (приблизно на 1 000 гривень). Усі області отримають із Державного бюджету України цільові дотації на утримання мережі тимчасових соціальних працівників. Найбільше штатних одиниць буде створено у Полтавській області (908), найменше – у місті Севастополь (15 осіб). Рішення Кабінету Міністрів України про впровадження даного проекту спричинило гострі політичні конфлікти, оскільки є об’єктивні ризики залучення тимчасових працівників до агітаційної кампанії Партії регіонів та провладних кандидатів. Зокрема, Тернопільська обласна рада не підтримала перерозподіл 12 мільйонів гривень державної дотації на утворення 400 тимчасових робочих місць. Депутати ради вирішили перевірити обґрунтованість ініціативи зі створення нових штатних одиниць та запропонували впроваджувати цей проект вже після виборів. А на Сумщині спостерігачами ОПОРИ зафіксовано випадок, коли під час візиту до 93-літньої пенсіонерки, соціальний працівник намагався з’ясувати її політичні уподобання. Також він повідомив, що за сприяння влади пенсіонерка отримає безкоштовно пристрій для цифрового телебачення. На тій же Сумщині, місцеві журналісти провели власне розслідування щодо політичної заангажованості нової мережі соціальних працівників. Представившись керівниками виборчих штабів Партії регіонів, журналісти зателефонували до місцевих соціальних служб. Директори цих служб із готовністю повідомили псевдо-штабістам про те, що усі набрані соціальні працівники пройшли співбесіди у Партії регіонів. Значного розголосу в Україні отримало розслідування журналіста сайту «Українська правда» Мустафи Наєма щодо формування Головним управлінням праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації переліку прихильників Партії регіонів, які працюють у підпорядкованих йому службах.

Громадські спостерігачі ОПОРИ відзначають, що соціальні ініціативи Президента України та уряду вже стали суттєвим фактором виборчого процесу. Під приводом інформування виборців через ЗМІ здійснюється агітація за провладну політичну силу, започатковуються місцеві ініціативи щодо роботи із населенням. Зокрема, вже почали функціонувати «соціальні мобільні офіси», за допомогою яких посадові особи різних соціальних служб проводять виїзні прийоми громадян. Розгортання повномасштабних соціальних проектів уряду, які за строками співпадають із виборчою кампанією, містить значний потенціал політичних зловживань.

У Волинській області до представників ОПОРИ звернулися місцеві мешканці щодо «добровільно-примусового» характеру залучення співробітників бюджетних установ до виборчої кампанії одного із кандидатів. Виборчий штаб місцевого благодійника, народного депутата Ігоря Палиці за посередництвом директорів шкіл набирає вчителів для роботи під час агітаційної кампанії.

Потенційні кандидати, особливо чинні народні депутати України, позиціонують себе лобістами інтересів окремих виборчих округів щодо залучення ресурсів Державного бюджету України. У цьому питанні певний приклад та прецедент створено керівництвом українського парламенту. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин (Народна партія) та його перший заступник Адам Мартинюк (КПУ) під час роботи у виборчих округах активно користуються своїм посадовим статусом. Мартинюк стверджує, що «пролобіював» виділення Кабінетом міністрів України 10,8 мільйонів гривень на соціально-економічні потреби Камінь-Каширського та Ківерцівського районів (Волинська обл.) До останніх бюджетних обіцянок спікера Володимира Литвина належить добудова Новоград-Волинської районної лікарні (Житомирська область). Очільники законодавчої гілки влади нагороджували майбутніх виборців грамотами від міністерств та вручали почесні звання матерям-героїням, що не належить до їх безпосередніх посадових функцій. Така передвиборча стратегія керівництва Верховної Ради України сприяє безконтрольному застосуванню бюджетного адміністративного ресурсу іншими парламентарями та посадовими особами.

Приклади «ініціатив» потенційних кандидатів, які впроваджуються за рахунок бюджетних ресурсів, дані за червень 2012

Потенційні кандидати, які мають можливість залучити до округу додаткові бюджетні ресурси, отримують неконкурентні переваги у виборчому процесі. Місцеві органи влади та ЗМІ приділяють підвищену увагу таким ініціативам впливових кандидатів, що вже на попередньому етапі виборів створює нерівні умови для інших політичних гравців.

Державні службовці, які планують балотуватись у одномандатних округах, усе частіше використовують посадові повноваження у своїх передвиборчих інтересах. Це проявляється у використанні службових приводів для агітації та залученні бюджетних ресурсів на особисті політичні цілі. До прикладу, секретар Донецької міської ради Микола Левченко (Партія регіонів) координує роботи із освітлення приватного житлового сектору його майбутнього округу, що активно висвітлюється в іміджевих публікаціях. Мер Херсона Володимир Сальдо (Партія регіонів) поєднує поточні заходи міської ради із власною агітаційною кампанією та залучає комунальні ЗМІ для висвітлення своєї передвиборчої активності. Перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації Анатолій Юхименко (Партія регіонів) та голова Тячівської райдержадміністрації Закарпатської області Михайло Шелевер (Партія регіонів) використовують прес-служби та офіційні інтернет-ресурси органів влади для висвітлення своєї політичної діяльності. У АР Крим місцеві лідери Партії регіонів використовують як інструмент зв’язків із громадськістю акцію «Соціальна картка кримчанина», яку впроваджує Рада Міністрів.

Представники ВО «Свобода», які займають високі посади у західних областях України, також зловживають службовими приводами у власних агітаційних інтересах. Наприклад, формальне погодження головою Львівською обласної ради Олегом Панькевичем рішення про позапланове фінансування пошкодженої дороги у Мостиському районі подається як результат діяльності його політичної партії. Потенційний мажоритарник від ВО «Свобода», міський голова Тернополя Сергій Надал від свого імені вручав лікарням багатофункціональні ліжка, які насправді були придбані за кошти іноземного інвестора.

Значна частина місцевих посадовців публічно підтримують окремі політичні сили та їх висуванців у одномандатних округах. Голови Волинської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей робили заяви, які спрямовувались на підтримку кандидатів чи політичних сил. Серед інших, голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко під час зустрічі із багатодітними батьками регіону висловив упевненість у перемозі висуванців Партії регіонів в усіх без винятку виборчих округах області. У його виступі також фігурували заклики до регіонального патріотизму та створення «фракції Запоріжжя» у Верховній Раді України. У зв’язку з тим, що переважна частина голів місцевих державних адміністрацій планує або безпосередньо бере участь у передвиборчих конференціях місцевих осередків Партії регіонів, гостро стоїть проблема розмежування управлінської та партійної діяльності.

У всіх областях України проводяться спільні заходи місцевих органів влади та потенційних кандидатів-мажоритарників. До прикладу, народний депутат України Владислав Лук’янов (Партія регіонів) разом із головою Донецької облдержадміністрації Андрієм Шишацьким вручав нові автомобілі міліціонерам міста Харцизьк. Його однопартієць, народний депутат України Артем Пшонка з керівництвом Веселівського, Якимівського, Михайлівського, Токмацького районів Запорізької області вітав медичних працівників із професійним святом. Мер Харкова Геннадій Кернес, начальники управлінь міської ради та народні депутати від Партії регіонів Ірина Горіна, Валерій Писаренко та Дмитро Святаш спільно проводять зустрічі із виборцями. А почесний голова ПАТ «АЗОТ», потенційний кандидат Валентина Жуковська стала обличчям офіційного святкування Дня міста Черкаси, оскільки вона профінансувала його заходи.

Участь державних службовців у виборчій кампанії негативно впливає на об’єктивність комунальних ЗМІ, які функціонують за рахунок місцевого бюджету. У різних регіонах фіксується збільшення бюджетного фінансування тих медіа, засновниками яких є місцеві ради та державні адміністрації. Зокрема, Рівненська облдержадміністрація за 180 000 гривень замовила комунальній газеті «Слово і час» послуги із розміщення інформації про діяльність місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Однобічне висвітлення у цій газеті діяльності місцевих політиків спричинило протести опозиційних сил, які звинувачують її у цензурі. Провладна більшість у Южноукраїнській міській раді (Миколаївська область) звільнила головного редактора комунальної газети «Контакт» Тетяну Локацьку, яка входила до команди колишнього мера Андрія Стуліна (ВО «Батьківщина»). Політичний вплив місцевих посадовців на комунальні ЗМІ залишається характерною ознакою виборчої кампанії в Україні.

У поодиноких випадках місцеві політики ініціюють дискусії щодо запобігання порушень виборчого законодавства. Депутат Луцької міської ради Богдан Шиба (обраний за списком партії «За Україну!») вніс на розгляд сесії проект рішення «Про забезпечення у місті Луцьку законності в процесі підготовки до виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року», чим створив прецедент у цій парламентській кампанії. Документ містить положення щодо попередження керівників комунальних установ та потенційних суб’єктів виборчого процесу про недопустимість порушень чинного законодавства України. Не дивлячись на свій декларативний характер, рішення міської ради Луцька могло б свідчити про усвідомлення місцевими елітами необхідності дотримання демократичних стандартів виборчого процесу. Але депутати Луцька, які голосували за це питання тричі, не підтримали пропозицію свого колеги.