Назвіть декілька глобальних телеканалів і поясніть механізм їхнього впливу на міжнародну політику

Глобальні супутникові новинні мережі – це новітній феномен у сфері глобальної комунікації, який виник в останній чверті ХХ ст. й бурхливо розвивається зараз. 1980 р. - створення Тедом Тернером першої такої мережі під назвою Cable News Network (CNN). Інші глобальні телеканали: ВВС World, Euronews, Bloomberg TV, CNBC, Sky News, Deutsche Welle, Al-Jazeera, Eurosportnews.

Вплив теленовин на глядачів досить потужний: ефект «реальної віртуальності» цілком занурює аудиторію у віртуальні образи, програмуючи свідомість глядачів. Подання про події, показаних в ефірі глобального телебачення, формує у глядачів певну картину реальності, і далеко не завжди вона відповідає тому, що відбувається насправді. ТБ - дзеркало з вибіковим відображенням, перш за все, в силу того, що реальність «стискається»в короткі сюжети. За 15 хвилин ефірного часу глядач дізнається про події у різних сферах життя, легко орієнтуючись в інф. калейдоскопі завдяки чіткій структурі випусків новин телеканалів.

Глобальне ТБ сьогодні все більше використовується як інструмент зовнішньої політики і впливає на хід світових подій. Суспільно-політичні новини глобального телебачення формують порядок денний для політиків і дипломатів. Розподіл подій за ступенем важливості, інтенсивність висвітлення подій впливають на сприйняття їх міжнародного елітою і світовою громадськістю. Глобальне ТБ служить засобом персоніфікації міжнародної політики: глави урядів держав, великі політичні діячі - одні з основних ньюсмейкерів телеканалів новин. Заяви і промови президентів і прем'єр-міністрів миттєво стають відомі широкій міжнародній аудиторії. Ефір глобальних телемереж привабливий для світових лідерів, політиків і дипломатів, оскільки служить засобом утвердження їх іміджу на міжнародній арені, просування політичної лінії.

Умови, згідно з якими глобальне телебачення може впливати на результати політичних і дипломатичних рішень. Ступінь впливу глобального ТБ залежить від: 1) від масштабу події: міжнародні кризи, гуманітарні катастрофи, великі теракти виходять на перший план і вимагають вживання необхідних заходів.2) швидкості розгортання подій, особливо якщо це супроводжується політичним вакуумом, тобто нездатністю лідерів тримати ситуацію під повним контролем, визначити чітку політичну лінію у відношенні тієї чи іншої проблеми. 3) доступу журналістів до всієї необхідної інформації при відсутності обмежень і цензури. 4) освітлювана подія має привернути увагу широкої глядацької аудиторії.

Широкомасштабні події - міжнародні кризи, військові операції, великі теракти - знаходяться під постійним висвітленням в ефірі. Коли глобальні телемережі концентруються виключно на подібних подіях (теракти 11 вересня 2001 року в США і антитерористична операція НАТО в Афганістані, війна в Іраку 2003 року), іншим новинам приділяється вкрай мало уваги, і аудиторія зосереджена лише на сприйнятті тієї чи іншої великого кризи. Цей ефект витіснення і сприяє посиленню впливу глобального телебачення на всіх учасників конфлікту і світову громадськість. Події, які ввидко розвиваються, ще більше каталізують ефекти впливу: надходження нової інформації диктує необхідність швидкого реагування політичних лідерів на події. Якщо ж розвиток подій виходить з-під контролю політиків і дипломатів, то інформація глобального ТБ стає ключовим чинником впливу на аудиторію.

Дослідники виділяють ряд сценаріїв, за яким можуть розвиватися події у разі політичної невизначеності.

1. Критичне висвітлення подій налаштовує громадську думку проти політичного курсу, і якщо він своєчасно не переглянутий, негативність у новинах посилюється.

2. Негативні образи в новинах завдають шкоди репутації уряду і викликають кризу довіри до влади. Політики змушені відповідати на критичне висвітлення або, у протилежному випадку, їм доведеться зіткнутися з провалом свого іміджу, негативного «паблік рілейшнз» і жорсткою критикою на свою адресу. У цьому випадку політична лінія повинна бути переглянута, щоб протистояти негативному образу.

3. Якщо виникає незгода серед великих політичних діячів, критичний підхід телемереж до проблеми забезпечує підтримку для тих діячів, які прагнуть до зміни політичного курсу. Таким чином, без чіткої стратегії і ясного курсу політики стають уразливі перед глобальними телемережами.