Міжнародні PR. Опишіть вдалі приклади інформаційної (рекламної) промоції держав

Людство веде відлік інформаційної цивілізації за іміджами. В усі часи питанню створення позитивного іміджу про особу, людей, об'єднання людей, країну надавалося винятково важливого значення. Від того, який імідж має держава, залежить ставлення до неї з боку світової громадськості. А це, у свою чергу, прямо пов'язане з рівнем розвитку політичного, економічного, культурного, наукового співробітництва з цією країною, інвестиціями в її економіку. В сучасному світі погана репутація або взагалі її відсутність є вагомим недоліком для державної політики та для іміджу країни, яка прагне бути конкурентоспроможною на міжнародній арені. Такі поняття, як імідж, репутація, розглядаються як необхідні складові частини стратегічного надбання держави. Слід зауважити, що досить часто імідж вибудовується не на реальних фактах, а на штучно створеному образі, міфі. Виходячи з цього, кожна держава намагається творити власний міф, власний позитивний імідж. Проте, щоб бути життєздатним, він повинен ґрунтуватися на реальній інформації. Імідж держави – це база, що визначає, якої репутації набуває країна у свідомості світової громадськості в результаті тих або інших акцій її суб'єктів, що взаємодіють із зовнішнім світом. У свою чергу, напрями, характер, практичні форми організації міжнародної взаємодії залежать від того, що несе в собі образ держави Щоб громадяни відповідним чином реагували на імідж своєї держави, його, передусім, потрібно спочатку визначити, розповсюдити, зробити зрозумілим. Складовими частинами структури іміджу держави є такі елементи: – образ режиму правління (демократія чи антидемократія); – імідж влади; – імідж економіки; – імідж Збройних сил; – зовнішньополітичний імідж; – імідж інформаційної політики держави.

Розвиненою в сфері державного PR є США, які користуються інструментами маркетингових технологій для просування національного інтересу. В США наприклад, після проведення такого дослідження, виясняють, що в країні Х не вистачає мережі ресторанів швидкого харчування і США направляє приватну компанію для заповнення даної ніші. Компанія США приводить в країну Х власні ідеї, системи, ментальність, створює свою власну інфраструктуру, завойовує симпатію населення.

Японія після другої світової війни опинилася, як і більшість інших держав, у важкій ситуації. При цьому до неї ставились як до держави-агресора, якості японської продукції не довіряли, власне японцям - також. У такій ситуації, японська влада доклала всіх зусиль для того, щоб створити одну ключову галузь, в якій Японія зможе виступати конкурентом на міжнародному ринку. Відтак метою нової інформаційної політики Японії стало заявити на весь світ про імплементацію передових технологій.

Метод, яким скористались японці для тогочасного світу, був оригінальним і новим. Японія підтвердила на практиці правило про те, що культурна експансія сприяє реалізації економічних інтересів. У післявоєнний час у багатьох країнах створювалися японські культурні центри, проводилися різноманітні заходи, що розповідали про японські традиції, філософію, національну кухню. Стали просувати сучасну поп-культуру, розповідати про життя молоді, показувати японське кіно. Результативність даної кампанії може оцінити кожен пересічний українець: відкриваються японські ресторани, перекладаються книжки японських авторів і водночас зростає інтерес до держави загалом.

Швейцарія позиціонує себе як найстабільніша країна світу. Вона розташована на важливому перехресті міжнародних торгівельних шляхів, є центром міжнародного бізнесу. Бренд Швейцарії - це надійність фінансової та банківської системи, політична і соціальна стабільність, найконкурентніша у світі економіка

Бразилія - провідний експортер елітних сортів кави у світі.

США та Японія позиціонувати себе флагманами передових наукових розробок і технологій прагнуть багато країн.

Австрія, Туреччина, Єгипет, Таїланд активно позиціонують себе туристичними брендами з історично - культурною спадщиною, екзотичною природою і високим сервісом, зокрема на пострадянському просторі.