Стереотипи, відповідно до визначення американського психолога Уолтера Ліпмана (1922 рік) є спрощеними, попередньо сформованими уявленнями про світ, традиційно звичними способами мислення, сприйняття і діяльності, ригідними кодами-знаннями, що застосовуються людиною у готовому вигляді
Стереотипи ніхто не вигадував і не запроваджував, – як і багато чого у світі людей; вони виникли з суспільної потреби в них: "Якби не було ніякого практичного водноманітнення в оточенні, не було б і ніякої економії, а тільки помилка в людській звичці передбачення. Але є водноманітнення досить точні, й потреба в економії уваги є справді неуникненною, отже відмова від усіх стереотипів задля цілковито цнотливого ставлення до досвіду збіднила би людське життя" [1, 60].
Неодноразово автор підкреслював ту величезну роль, яку, на його думку, відіграють стереотипи в нашому житті:
· будь-яке порушення стереотипів має вигляд нападу на підвалини всесвіту
· cтереотипи міцно заряджені почуттями, що стосуються їх. Вони – фортеці наших традицій, і під їхнім захистом ми відчуваємо безпечною ту позицію, яку займаємо"
Отже, стереотип у Ліппмана – скоріше щось консервативне, нерухоме, що зупинилось у своєму розвиткові та може не тільки сприяти, а й заважати загальному поступу.