Міжнародна корпорація – форма структурної організації великої корпорації, що здійснює прямі іноземні інвестиції в різні країни світу.
Одним із основних видів міжнародної корпорації є транснаціональна корпорація.
Транснаціональні корпорації — це концерни, національні за капіталом та контролем, але міжнародні за сферою діяльності. Єдиного визначення ТНК немає. Найавторитетнішим є трактування ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), яка визначає ТНК як компанії приватної, державної або змішаної форм власності, які знаходяться в різних країнах
ТНК характеризуються такими основними рисами:
1) інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;
2) величезний матеріальний і фінансовий потенціал;
3) можливість здійснювати значні витрати на НДДКР;
4) це багатономенклатурні фірми, діяльність яких сильно диверсифікована;
5) притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах.
|
|
Критеріями, за якими судять про міжнародний статус компанії, є питома вага продажів, реалізованих за межами країни базування, розміри закордонних активів та їх частка в загальних активах.
Сучасні тенденції в розвитку ТНК:
1) втрата панування американських ТНК і посилення позицій японських і західноєвропейських ТНК;
2) посилення взаємозалежності, економічних звязків та інтересів розвинених країн;
3) набирають сили нові індустріальні країни (НІК), їх нові ТНК, і – відповідно – посилюється конкурентна боротьба у світі транснаціонального бізнесу.
Позитивні наслідки діяльності ТНК:
· приток капіталу;
· залучення технологій;
· розвиток виробництва;
· забезпечення зайнятості.
Негативні наслідки:
· можлива однобічна спеціалізація національного виробництва, спеціалізація на добувних галузях промисловості, екологічно шкідливому виробництві;
вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.