2015-06-30
333
Космічна діяльність, універсальна за сферами використання та глобальна за своїми наслідками, зі самого початку щільно пов’язала зовнішні, в першу чергу політичні інтереси держав із внутрішніми: питання використання далеко не дешевої космічної техніки для вирішення глобальних проблем людства та внутрішньоекономічні проблеми розвитку окремих країн; проблеми міжнародної безпеки (необхідність запровадження новітніх засобів контролю за роззброєнням, таке інше) і потреби скорочення бюджетного фінансування та все більшої комерціалізації космічної діяльності; встановлені космічними державами обмеження на передачі новітніх технологій (нерозповсюдження ракетних технологій) і песимістичні перспективи залучення цих технологій для соціально-економічного розвитку країн третього світу; створення світового інформаційного простору, не рівні можливості різних країн щодо справедливого доступу до цього простору (отримання практичного зиску від впровадження інформаційних технологій) і проблеми національної безпеки, у тому числі забезпечення інформаційного суверенітету держав тощо[61].
Процеси комерціалізації космічної діяльності в останні 20-30 років потягнули за собою бурхливий розвиток світового ринку космічних послуг і технологій із залученням до операцій на ньому підприємств та організацій недержавного сектору, що призвело, у свою чергу, як до зростання ваги міжнародного економічного права, так і активного втручання міжнародного приватного права у врегулювання діяльності розширеного кола суб’єктів цього ринку. Подальший розвиток світового космічного ринку щільно пов’язаний з експлуатацією новітніх космічних засобів і часто такий, що має глобальні наслідки, а також закріплення транснаціональних корпорацій (ТНК), банків і недержавних підприємств та організацій як найактивніших учасників відносин на теренах цього ринку потребують розробки радикально нових підходів до питань про контроль за діями зазначених суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, про їх правовий статус, відповідальність держави за космічну діяльність підпорядкованих їй юридичних осіб, запобігання можливій шкоді та її компенсації тощо.
З наведених в матеріалах ЮНІСПЕЙС-ІІІ огляду проблемних питань міжнародного космічного права і рекомендацій Практикуму з космічного права у ХХІ столітті, організованого Міжнародним інститутом космічного права, стає зрозуміло, що сьогодні одних лише механізмів цієї галузі міжнародного публічного права вже недостатньо для врегулювання широкої гами відносин суб’єктів діяльності з дослідження та використання космічного простору[62].
