які не інкорпорували Конвенцію у своє внутрішнє право, існує тенденція посилатись на Конвенцію та її тлумачення в рішеннях Європейського суду та уникати конфліктів між Конвенцією і національним правом. Певні презумпції можуть зменшити ймовірність того, що суду доведеться прийняти рішення, яке суперечи-тиме Конвенції. Одна презумпція полягає в тому, що якщо існує розумне тлумачення національного права, яке узгоджується з Конвенцією, то суд повинен застосувати його, а не інше тлумачення, яке не відповідає Конвенції. Друга презумпція передбачає, що Конвенція, яка формально не є частиною національного права, все ж може сприяти процесу розвитку права і усуненню непевних моментів. Третій принцип, яким можуть керуватися національні суди, полягає в тому, що всі посадові особи повинні знати про міжнародні зобов'язання своєї держави і, таким чином, враховувати передбачені Конвенцією права окремої особи під час здійснення своїх повноважень 1.
Однак дійсний статус міжнародного права в національній правовій системі визначається не тільки конституційними нормами. Він перш за все визначається бажанням національних судів застосовувати норми міжнародного права у своїх рішеннях. Саме так працюють суди більшості європейських держав, прямо застосовуючи положення Конвенції. Зазначимо, що певний прогрес щодо цього мають і деякі держави СНД, наприклад Російська Федерація, де Конституційний Суд визнав антиконститу-ційними окремі положення Кодексу Законів про працю, оскільки вони порушували загальновизнані принципи та норми міжнародного права 2. У своїй Постанові про перевірку конституційності правозастосувальної практики щодо справ про відновлення на роботі від 23 червня 1992 р. Конституційний Суд РФ посилається на Загальну декларацію прав людини 3.
|
|
Проте судова практика застосування Конвенції значно відстає від відповідних конституційних положень. Так, незважаючи на те, що в Голландії визнано пряме застосування Конвенції, суди, і перш за все Верховний Суд, розглядають її як допоміжне джерело права і, якщо можливо, уникають посилань на Конвенцію, надаючи перевагу конституційним нормам 4. Навіть в Австрії суди надають перевагу буквальному, обмеженому тлумаченню положень Конвенції5. Пряме застосування Конвенції судами договірних сторін може ускладнюватись існуванням кількох систем захисту прав людини в цих державах. У Швеції, наприклад, окрім Конвенції існує ще дві окремі системи захисту конституційних прав 6.
1 Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е- Вказ. праця.- С. 499-500.
2 Див.: Оапііепко С. М. Ішріетепіаііоп оі Іпіегпаііопаі Ьаш іп СІ8 Зіаіев:
ТЬеогу апй Ргасіїсе // Еиг. «Г.Ілі'1 Ь- 1999.- V. 10.- Р. 62.
3 Российская газета.— 1992, 4 авг.
4 Лукашук И. Н- Вказ. праця.- С. 131.
5 Там само.
6 Сатегоп І- Ор. сП.- Р. 26.