Стилі лідерства

Протягом останніх десятиліть у галузі менеджменту намагаються віднайти найкращий стиль лідерства (керівництва). Дослідження чітко довели, що єдиного, придатного для всіх ситуацій стилю керівництва не існує. Керівники, що досягають успіху, - це лідери, які можуть пристосувати свою поведінку до вимог конкретної неповторної ситуації. В результаті ретельних досліджень Полом Герсі була розроблена модель ситуативного лідерства, яка допомагає менеджерам у діагнозуванні вимог певної ситуації. Ця модель базується на інтенсивності керівництва (акцент на завдання) та на рівні соціально-емоційної підтримки (акцент на взаємовідносини), в конкретній ситуації. Модель враховує також "готовність" послідовників або всієї групи.

"Стилем розпорядження" (СІ) називають стиль керівництва, що характеризується одностороннім спілкуванням, у якому керівник визначає ролі послідовників і вказує їм, що, як, коли і де виконувати.

"Стиль заохочення" (С2) притаманний лідерам з активною поведінкою в ситуаціях, пов'язаних з визначенням завдань та спілкуванням. За цього стилю спрямування діяльності в основному здійснюється керівником, який намагається шляхом двостороннього спілкування та соціально-емоційної підтримки психологічно схилити послідовників до прийняття рішень.

Стиль керівництва з активною поведінкою в ситуаціях спілкування та неактивною в ситуаціях, пов'язаних з визначенням завдань, називають "стилем співпраці" (СЗ). В цьому випадку лідер і його послідовники приймають рішення спільно, завдяки двосторонньому спілкуванню. Керівник лише допомагає, тому що послідовники мають здібності та знання, необхідні для виконання завдання.

Стиль керівництва з малоактивною поведінкою в ситуаціях спілкування та визначення завдань називають "стилем делегування" (С4). Цей стиль дозволяє послідовникам діяти на власний розсуд. Керівник делегує повноваження послідовникам, які мають високий рівень підготовки, володіють необхідними якостями, а також готові брати відповідальність за власну поведінку.

Існує ще одна класифікація типів керівників, проілюстрована в таблиці 1.