Правопис прислівників

Прислівник ― самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії або стану та ознаку якості.

Лексичне значення прислівника зумовлене лексичним значенням тих частин мови, від яких він утворюється. Прислівники не мають закінчень (кінцеві –и, -і, -ому, -ему, -у ― це суфікси, а не закінчення)

Прислівники походять:

- від прикметників: начисто, востаннє, по-людськи, голосно, вороже, зрідка, зліва, вліво, звисока;

- від іменників: навесні, щоночі, надворі, напам’ять, верхи, кругом, бігом;

- від числівників: по-перше, двічі, втричі, натроє, вчетверо, заодно, утрьох, поодинці;

- від займенників: чому, тому, зовсім, потім, потому, нащо, чомусь, по-моєму, по-своєму;

- від дієслів: лежма, хвилююче, навпомацки, навстоячки, загодя;

- від прислівників: кудись, куди-небудь, подекуди, відтоді, назавжди, дотепер, позавчора.

Правопис прислівників

1. Через дефіс

Видимо-невидимо	Будь-що-будь
Врешті-решт	Віч-на-віч
Ген-ген	Де-не-де
З давніх-давен	Коли-не-коли
Зроду-віку	Пліч-о-пліч
Без кінця-краю	Хоч-не-хоч
Ледве-ледве	Як-не-як

2. Через дефіс або кому

Багато-багато, близько-близько, високо-високо, далеко-далеко, довго-довго, дуже-дуже, низько-низько, ніжно-ніжно, рано-рано, рідко-рідко, темно-темно, тихо-тихо, тільки-тільки, швидко-швидко.

3. Окремо

Називний+родовий плоть від плоті час від часу Називний+знахідний бік у бік день у день душа в душу нога в ногу рік у рік сам на сам слово в слово Називний+давальний слово по слову

Називний+орудний кінець кінцем сама самотою слово за словом Родовий+родовий з усіх усюд Родовий+знахідний з рук у руки Орудний+називний одним один Орудний+родовий лиц ем до лиця Орудний+знахідний лицем у лице

Примітка. Інші випадки правопису прислівників перевіряйте за Українським правописом. – К.: Наук. думка, 1993 р., с. 37-40, а також за орфографічним словником.

Вправа 1 Перепишіть текст. Підкресліть складні іменники. Поясніть їх правопис.

У деяких країнах, зокрема скандинавських, будують цілі міста-заповідники. У них використовують лише екологічно чисті джерела енергії – сонячні батареї, електростанції, що працюють на морському припливі, вітроелектростанції. У виробництво широко впроваджені ресурсозберігаючі та енергозберігаючі технології. Мешканці цих міст користуються переважно електротранспортом: електропоїздами, трамваями, тролейбусами, електромобілями. Посилено екологічний контроль за іншими видами транспорту.

Вправа 2. Запишіть правильно слова. З трьома з них скласти речення.

І. Стабілізатор/емульгатор, колона/витримувач, спирто/стійкість, послідовно/працюючий, луско/подібний, апаратурно/технологічний, спирт/сирець, гідро/манометр, спирто/вимірювальний, бардо/відвідник, пляшко/мийний, напів/автомат.

ІІ Багато/ковпачковий, вакуум/переривач, конденсато/відвідник, одно/колонний, оцтово/етиловий, спирто/приймальник, контрольно/вимірювальний, гідро/селекція, браго/ректифікаційний, напів/безперервний, мелясно/спиртовий, прес/гранулятор.

Вправа 3. Поставте іменники в родовому відмінку однини. З’ясуйте їхні значення за словником іншомовних слів. Якому стилю мовлення вони властиві?

Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, конденсатор, папір, термін, експеримент, реквізит, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, адресат, адресант, бланк, комп’ютер, адрес, імпорт, ексклюзив.

Вправа 4. Запишіть слова, опустивши риску. Обґрунтуйте написання слів та визначте принцип орфографії.

Сам/на/сам, слово/в/слово, де/не/де, на/віки, в/ранці, що/денно, по/армійськи, з/рук/у/руки, по/російськи, зроду/віку, душа/в/душу, гидко/бридко, з/давна, по/українському, по/п’яте, ні/звідки, до/тепер, по/дружньому, у/трьох, віч/на/віч, мало/помалу, до/вподоби, по/суті, на/жаль, на/щастя.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що регулюють орфоепічні норми?

2. Які ви знаєте правила вимови голосних і приголосних звуків української мови?

3. Що ви знаєте про український наголос?

4. Що вивчає орфографія?

5. На яких принципах базується українська орфографія? Охарактеризуйте їх.

6. Поясніть, чому білосніжний пишеться разом, а сніжно-білий - через дефіс?

7. Чому вічнозелений (ліс) пишеться разом, а вічно юний (поет) - окремо?

8. Чму суспільно-політичний пишемо через дефіс, а суспільно корисний - окремо?