Переказ сюжету роману Диккенса «Пригоди Оливера Твісту»

Оливер Твіст народився в работном будинку. Мати його встигла кинути на нього один лише погляд і вмерла; до виконання хлопчикові дев’яти років так і не вдалося з’ясувати, хто його батьки. Жодне ласкаве слово, жоден ласкавий погляд жодного разу не опромінили.його сумовитого дитячого років, він знав лише голод, побої, знущання й позбавлення. З работного будинку Оливера віддають в учні до трунаря; там він зіштовхується із приютским хлопчиком Ноэ Клейполом, що, будучи старше й сильніше, постійно піддає Оливера приниженням

Той безмовно зносить всі, поки один раз Ноэ не відгукнувся погано про його матір – цього Оливер не виніс і відколотив більше міцного й сильного, але боягузливого кривдника. Його жорстоко карають, і він біжить від трунаря

Побачивши дорожній покажчик «Лондон», Оливер направляється туди. Він ночує в стогах сіна, страждає від голоду, холоду й утоми. На сьомий день після втечі в містечку Барнет Оливер знайомить із обшарпанцем його років, що представився як Джек Даукинс на прізвисько Спритний Шахрай, нагодував його й пообіцяв у Лондоні нічліг і заступництво. Спритний Шахрай привів Оливера до скупника краденого, хрещеному батькові лондонських злодіїв і шахраїв євреєві Феджину – саме його заступництво малося на увазі. Феджин обіцяє навчити Оливера ремеслу й дати роботу, а поки хлопчик проводить багато днів за спариванием міток з носових хусток, які приносять Феджину юні злодії. Коли ж він уперше виходить «на роботу» і навіч бачить, як його наставники Спритний Шахрай і Чарли Бейтс витягають носову хустку з кишені якогось джентльмена, вона в жаху біжить, його вистачають як злодія й тягнуть до судді. На щастя, джентльмен відмовляється від позову й, повний співчуття до зацькованої дитини, забирає його до себе. Оливер довго хворіє, містер Браунлоу і його економка миссис Бэдуин виходжують його, дивуючись його подібності з портретом юної гарної жінки, що висить у вітальні. Містер Браунлоу хоче взяти Оливера на виховання

Однак Феджин, боячись, що Оливер виведе представників закону на його слід, вистежує й викрадає його. Він прагне будь-що-будь зробити з Оливера злодія й домогтися повного підпорядкування хлопчика. Для пограбування присмотренного Феджином будинку, де його досить залучає столове срібло, виконавцеві цієї акції Біллові Сайксу, що недавно повернувся з в’язниці, потрібний «нежирний хлопчисько», що, будучи засунуть у вікно, відкрив би грабіжникам двері. Вибір падає на Оливера.

Оливер твердо вирішує зняти тривогу в будинку, як тільки там виявиться, щоб не брати участь у злочині. Але він не встиг: будинок охоронявся, і наполовину просунутий у віконце хлопчик був негайно поранений у руку. Сайці витягає його, що минає кров’ю, і несе, але, зачувши погоню, кидає в канаву, не знаючи точно, живий він або мертвий. Опам’ятавшись, Оливер добредает до ґанку будинку; його мешканки миссис Мэйли і її племінниця Троянд укладають його в постіль і викликають лікаря, відмовившись від думки видати бідної дитини поліції

Тим часом у работном будинку, де Оливер народився, умирає убожіючи баба, що у свій час доглядала за його матір’ю, а коли та вмерла, ограбувала неї. Стара Салли призиває наглядачку миссис Корінь і кається в тім, що украла золоту річ, що молода жінка просила неї зберегти, тому що ця річ, бути може, змусить людей краще ставитися до її дитини. Не домовивши, стара Салли вмерла, передавши миссис Корінь заставну квитанцію

Феджин дуже стурбований відсутністю Сайкса й долею Оливера. Втративши контроль над собою, він необережно викрикує в присутності Нэнси, подружки Сайкса, що Оливер коштує сотні фунтів, і згадує про якийсь заповіт. Нэнси, прикинувши п’яної, присипляє його пильність, крадеться за ним і підслухує його розмова з таємничим незнайомцем Монксом. З’ясовується, що Феджин завзято перетворює Оливера в злодія за замовленням незнайомця, і той дуже боїться, що Оливер убито й ниточку приведе до нього – йому потрібно, щоб хлопчик неодмінно став злодієм. Феджин обіцяє знайти Оливера й доставити Монксу – живим або мертвим

Оливер же повільно видужує в будинку миссис Мэйли й Троянд, оточений співчуттям і турботами цих леді і їхнього домашнього лікаря доктора Лосберна. Він без утайки розповідає їм свою історію. НА ЖАЛЬ, вона нічим не підтверджується! Коли на прохання хлопчика доктор їде з ним нанести візит докторові Браунлоу, з’ясовується, що той, здавши будинок, відправився у Вест-Індію; коли Оливер довідається будинок у дороги, куди завів його Сайці перед пограбуванням, доктор Лосберн виявляє, що опис кімнат і хазяїна не збігається… Але від цього до Оливеру не ставляться гірше. Із приходом весни обидві леді перебираються на відпочинок у село й беруть із собою хлопчика. Там він один раз зіштовхується з огидного виду незнайомцем, що обсипав його прокльонами й покотився по землі в припадку. Оливер не надає значення цій зустрічі, порахувавши його божевільним. Але через якийсь час особа незнайомця поруч із особою Феджина чудиться йому у вікні. На лемент хлопчика збіглися домочадці, але пошуки не дали ніяких результатів

Монкс, тим часом, не втрачає часу даром. У містечку, де народився Оливер, він знаходить власницю таємниці старої Салли миссис Крикл – вона до цього часу встиг вийти заміж і зробитися миссис Бамбл. За двадцять п’ять фунтів Монкс купує в неї маленький гаманець, що стара Салли зняла з тіла матері Оливера. У гаманці лежав золотий медальйон, а в ньому – два локони й обручка; на внутрішній стороні медальйона було вигравіруване ім’я «Агнес», залишене місце для прізвища й стояла дата – приблизно за рік до народження Оливера. Монкс шпурляє цей гаманець із усім умістом у потік, де його вже не можна буде знайти. Повернувшись, він розповідає про цьому Феджину, і Нэнси знову підслухує їх. Вражена почутим і мучимая совістю тому, що допомогла повернути Оливера Феджину, обманом повівши його від містера Браунлоу, вона, приспавши Сайкса за допомогою опію, направляється туди, де зупинилися леді Мэйли, і передає Троянд усе, що підслухала: що, якщо Оливера знову захоплять, то Феджин одержить певну суму, що у багато разів зросте, якщо Феджин зробить із нього злодія, що єдині докази, що встановлюють особистість хлопчика, спочивають на дні ріки, що хоча Монкс і роздобув гроші Оливера, але краще було б їх домогтися другим шляхом – протягти хлопчиська через всі міські в’язниці й підняти на шибеницю; при цьому Монкс називав Оливера своїм братиком і радувався, що той виявився саме в леді Мэйли, тому що вони віддали б чимало сотень фунтів за те, щоб довідатися походження Оливера. Нэнси просить не видавати її, відмовляється прийняти гроші і яку б те не була допомога й вертається до Сайксу, пообіцявши щонеділі в одинадцять прогулюватися по Лондонському мосту

Троянд шукає, у кого питатися поради. Допомагає щасливий випадок: Оливер побачив на вулиці містера Браунлоу й довідався його адресу. Вони негайно відправляються до містера Браунлоу. Вислухавши Троянд, той вирішує присвятити в суть справи також доктори Лосберна, а потім свого друга містера Гримуига й сина миссис Мэйли Гарри (Троянд і Гарри давно люблять один одного, але Троянд не говорить йому «так», боячись ушкодити його репутації й кар’єрі своїм сумнівним походженням – вона прийомна племінниця миссис Мэйли). Обговоривши ситуацію, раду вирішує, дочекавшись неділі, попросити Нэнси показати їм Монкса або принаймні докладно описати його зовнішність

Вони дочекалися Нэнси тільки через неділю: у перший раз Сайці не випустив її з будинку. При цьому Феджин, бачачи наполегливе прагнення дівчини піти, запідозрив негарне й приставив стежити за нею Ноэ Клейпола, що до цього часу, ограбувавши свого хазяїна-трунаря, біг у Лондон і потрапив у лабети Феджина. Феджин, почувши звіт Ноэ, оскаженів: він думав, що Нэнси просто завела собі нового дружка, але справа виявилася набагато серйозніше. Вирішивши покарати дівчину чужими руками, він розповідає Сайксу, що Нэнси зрадила всіх, зрозуміло, не уточнивши, що вона говорила тільки про Монксе й відмовилася від грошей і надії на чесне життя, щоб повернутися до Сайксу. Він розрахував вірно: Сайці розлютувався. Але недооцінив силу цієї люті: Білл Сайці по-звірячому вбив Нэнси.

Тим часом містер Браунлоу не втрачає часу даром: він проводить власне розслідування. Одержавши від Нэнси опис Монкса, він відновлює повну картину драми, що почалася багато років тому. Батько Эдвина Лифорда (таке сьогодення ім’я Монкса) і Оливера був давнім другом містера Браунлоу. Він був нещасливий у шлюбі, його син з раннього років проявляв порочні похилості – і він розстався з першою сім’єю. Він полюбив юну Агнес Флеминг, з якої був щасливий, але справи покликали його за кордон. У Римі він занедужав і вмер. Його дружина й син, боячись упустити спадщина, також приїхали в Рим. Серед паперів вони знайшли конверт, адресований містерові Браунлоу, у якому були лист для Агнес і заповіт. У листі він благав простити його й у знак цього носити медальйон і кільце. У заповіті виділяв по восьмистах фунтів дружині й старшому синові, а інше майно залишав Агнес Флеминг і дитині, якщо він народиться живим і досягне повноліття, причому дівчинка успадковує гроші беззастережно, а хлопчик лише за умови, що він не заплямує свого імені ніяким ганебним учинком. Мати Монкса спалила цей заповіт, лист же зберегла для того, щоб знеславити сім’ю Агнес. Після її візиту під гнітом сорому батько дівчини перемінив прізвище й біг з обома дочками (друга була зовсім крихта) у самий віддалений куточок Уельсу. Незабаром його знайшли в постелі мертвим – Агнес пішла з будинку, він не зміг знайти неї, вирішив, що вона покінчила із собою, і серце його розірвалося. Молодшу сестру Агнес спочатку взяли на виховання селяни, а потім вона стала прийомною племінницею миссис Мэйли – це була Троянд

У вісімнадцять років Монкс утік від матері, ограбувавши її, і не було такого гріха, якому б він не віддавався. Але перед смертю вона знайшла його й повідала цю таємницю. Монкс склав і почав здійснювати свій диявольський план, чому ценою життя перешкодила Нэнси.

Подавши незаперечні докази, містер Браунлоу змушує Монкса здійснити волю батька й покинути Англію

Так Оливер знайшов тіточку, Троянд дозволила сумніву щодо свого походження й нарешті сказала «так» Гарри, що віддав перевагу життю сільського священика блискучій кар’єрі, а сімейство Мэйли й доктор Лосберн міцно подружилися з містером Гримуигом і містером Браунлоу, що всиновив Оливера.

Білл Сайкс загинув, мучимий нечистою совістю, його не встигли заарештувати; а Феджин був арештований і страчений