Методика розрахунку. Загальна фізична працездатність рятувальника визначається за допомогою степ-тесту методом РWС170

Загальна фізична працездатність рятувальника визначається за допомогою степ-тесту методом РWС₁₇₀. Під час тесту рятувальник має двічі отримати навантаження різної потужності. В першому випадку він по черзі, то на лівій, то на правій нозі здіймається на сходинку заввишки 0,45 м та опускається з неї на рівень землі з частотою 22,5 крокових циклів за хвилину; у другому випадку - з частотою 30 крокових циклів на хвилину. В обох випадках після впливу навантаження у рятувальника вимірюється частота серцевих скорочень – ЧСС₁ та ЧСС₂. За результатами вимірів розраховуються потужності: першого навантаження – W₁ та другого навантаження -W₂ за формулою:

де Р - вага рятувальника, кг; h - висота сходинки (h =0.45), м; n - частота крокових циклів (n =22.5 та n =35), 1/хв.

Далі розраховується абсолютна загальна фізична працездатність (ЗФП) за формулою:

Для визначення відносної ЗФП необхідно поділити абсолютну ЗФП на вагу рятувальника.

Для оцінки рівня фізичної підготовки рятувальника дивись таблицю 8.1.