Коректування товщини плити

Товщину залізобетонної стіни резервуару рекомендується підбирати за кількома критеріями:

1. З умови жорсткості товщину стіни на рівні днища ємнісної споруди рекомендується задавати

мм,

де - висота стіни резервуару.

2. З умови водонепроникності товщину стіни слід призначати

мм.

3. З умови міцності нормального перерізу зігнутого елементу.

Згідно з принципом проф. А.Ф. Лолейта, оптимальна відносна висота стиснутої зони бетону в плитах знаходиться в межах .

Рекомендується прийняти найбільше значення відносної висоти стиснутої зони і вирахувати відповідний відносний (параметричний) момент за формулою:

=

=0.204,

де значення коефіцієнтів , в залежності від класу бетону, приймається згідно таблиці А.7 додатку , .

Потрібна робоча висота перерізу плити-смужки визначається з урахуванням прийнятого відносного моменту:

= 0,202м,

де величина згинаючого моменту в небезпечному перерізі приймається з епюр моментів (рис. 3.4 або 3.5): = 70,76 кН^.м = 0,07076 МН^.м; ширина поперечного перерізу смужки плити - b = 1 м; розрахункова призмова міцність бетону f_cd = 8,5МПа – для прийнятого класу бетону С12/15.

Повна висота перерізу смужки плити (товщина плити) визначається орієнтовно:

h = d + c = 0,202+0,035=0,237 м,

де c = 0,035 м – глибина розташування робочої арматури в розтягнутій зоні плити (див. рис. 3.6).

а б

Рисунок 3.6 – Схеми армування стінки резервуару:

а - при навантаженнях від тиску ґрунту; б - при навантаженнях від тиску рідини

Із трьох величин товщини плити для подальшого проектування приймається більша:

= 0,240 м.

Для прямокутного резервуару товщину стіни рекомендується призначити змінної висоти, якщо на рівні днища = 240 мм, то зверху = 160 мм

При цьому внутрішня грань стіни повинна залишитися строго вертикальною, а зменшення товщині стіни слід досягати за рахунок відповідного ухилу зовнішньої грані.